Презентація до теми "Мовленнєва ситуація. Мовленнєві ролі та наміри мовця і слухача. Мовленнєва тактика. Мовні засоби мовленнєвої ситуації. Причини комунікативних помилок"

Мовленнєва ситуація. Мовленнєві ролі та наміри мовця і слухача. Мовленнєва тактика. Мовні засоби мовленнєвої ситуації. Причини комунікативних помилок

Мовленнєва ситуація Це сукупність чинників, що впливають на особливості мовленнєвої поведінки комунікантів; конкретні обставини, за яких відбувається спілкування. ХТО – КОМУ – ЧОМУ – ПРО ЩО – ДЕ – КОЛИ

Основні складники: Адресант (той, хто говорить/пише) Адресат (той, хто слухає/ читає) Предмет (тема і основна думка) Мотив (те,що спонукає до мовлення) Мета (те,чого мовець прагне досягти своїми висловленнями) Обставини спілкування

Мовленнєва роль – це відносно постійна, внутрішньо зв’язана і очікувана іншими система комунікативних (мовленнєвих) вчинків індивіда, значною мірою визначена його соціальним статусом, віковими та іншими чинниками.

Мовленнєва роль Комунікативна поведінка людини, прийняте в суспільстві для відповідної соціальної ролі і ситуації. Той образ, який людина свідомо створює в спілкуванні для досягнення певної мети, це те, ким вона вирішила «прикинутися». Короткочасна Довготривала Ненормативна Нормативна Ініціативна Стандартна

«Симулянт», чи «псевдослухач» «Залежний слухач» «Самозакоханий слухач» «Слухач-автор» «Перебивальник» «Слухач, занурений у себе» «Інтелектуал» чи «слухач-логік» «Слухач-бджола» «Слухач-жало» Ролі «поганих слухачів».

Мовленнєва тактика Сукупність прийомів і методів реалізації комунікативної стратегії, визначена лінія мовленнєвої поведінки на певному етапі комунікативної взаємодії, спрямованої на одержання бажаного ефекту чи запобігання ефекту небажаного. Тактики формують складові діалогу, групуючи і чергуючи відтінки розмови — оцінку, радість, горе, сумнів тощо.

Види мовленнєвих тактик: Раптовість (використання невідомої слухачам інформації); Провокація (на короткий час викликається реакція незгоди з інформацією); Посилання на авторитети (учених, діячів культури тощо); Залучення елемента неформальності(розповідь про свої помилки і їх наслідки); Гумор (парадокси, жарт для створення невимушеної атмосфери); Чорне опанування (співрозмовнику ставлять кілька таких запитань, щоб на жодне з них він не відповів).

Тактичний хід: згрубіла лексика, підвищений тон, натяк, недомовка, двозначність, іронія , етикетні формули, епітети, пестлива лексика, спокійний чи лагідний тон мовлення та ін.

Комунікативна помилка (невдача, девіація) Недосягнення адресантом комунікативної мети; відсутність взаєморозуміння і згоди між учасниками спілкування

Причини: Порушення підготовчих умов спілкування; Недоречність або несвоєчасність спілкування; Створення адресантом незбалансованого спілкування; Розбіжність світоглядів; Неврахування фізичного стану, ментальності, ерудиції, рівня обізнаності з конкретною ситуацією; Створення адресантом дезорієнтованого комунікативного акту через непослідовність, нелогічність, неправильно обраний жанр чи мовний зворот.