Мовленнєва роль Комунікативна поведінка людини, прийняте в суспільстві для відповідної соціальної ролі і ситуації. Той образ, який людина свідомо створює в спілкуванні для досягнення певної мети, це те, ким вона вирішила «прикинутися». Короткочасна Довготривала Ненормативна Нормативна Ініціативна Стандартна
Мовленнєва тактика Сукупність прийомів і методів реалізації комунікативної стратегії, визначена лінія мовленнєвої поведінки на певному етапі комунікативної взаємодії, спрямованої на одержання бажаного ефекту чи запобігання ефекту небажаного. Тактики формують складові діалогу, групуючи і чергуючи відтінки розмови — оцінку, радість, горе, сумнів тощо.
Види мовленнєвих тактик: Раптовість (використання невідомої слухачам інформації); Провокація (на короткий час викликається реакція незгоди з інформацією); Посилання на авторитети (учених, діячів культури тощо); Залучення елемента неформальності(розповідь про свої помилки і їх наслідки); Гумор (парадокси, жарт для створення невимушеної атмосфери); Чорне опанування (співрозмовнику ставлять кілька таких запитань, щоб на жодне з них він не відповів).
Причини: Порушення підготовчих умов спілкування; Недоречність або несвоєчасність спілкування; Створення адресантом незбалансованого спілкування; Розбіжність світоглядів; Неврахування фізичного стану, ментальності, ерудиції, рівня обізнаності з конкретною ситуацією; Створення адресантом дезорієнтованого комунікативного акту через непослідовність, нелогічність, неправильно обраний жанр чи мовний зворот.