Тема уроку: Основні групи фразеологізмів. Багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів.
Мета уроку: поглибити знання учнів з фразеології, ознайомити з основними групами фразеологізмів, добирати фразеологічні синоніми і антоніми, формувати вміння використовувати фразеологізми у мовленні, розвивати логічне і критичне мислення, творчу уяву, виховувати пошану до скарбниці народної мудрості.
Обладнання: мультимедійна презентація, фразеологічні словники, ілюстрації до фразеологізмів, картки із завданнями.
Є слова, що білі-білі,
Як, конвалії квітки,
Лагідні, як усміх ранку,
Ніжносяйні, як зірки.
Є слова. як жар, пекучі
І отруйні, наче чад…
В чарівне якесь намисто
Ти нанизуєш їх в ряд.
О. Олесь
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
– Як ви розумієте цей вислів?
Людину можна одягнути в який завгодно одяг, оточити предметами, які будуть створювати ілюзію про її смаки, переконання, але уважний співрозмовник зрозуміє саму її сутність дуже швидко. Саме слова, які промовляє людина, скажуть про неї все. Манера мовлення, словниковий запас, правильність мовлення дозволяють зробити висновок про рівень освіти, культури, інтелектуальний розвиток людини. Українці говорять: «Птаха пізнають по пір’ю, а людину – по мові». Найбільше багатство кожного народу – це його мова, а в мові – її словниковий склад. Мова, як відомо, не лише засіб спілкування, а й спосіб сприймання світу, відтворення його в свідомості людини. Кожен, хто прагне досягти успіху, неодмінно має володіти словом доречним, вагомим, мудрим, переконливим.
– Який розділ мовознавства ми вивчаємо зараз?
– Що таке лексика?
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
13 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети уроку.
– Як ви можете прокоментувати епіграф нашого уроку?
ІV. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу.
Зміст словосполучень І колонки відповідає значенням слів, з яких складається. Наприклад, прикметник білий вказує на колір і може бути замінений на інший (сірий, рожевий). Це можна сказати про компоненти інших словосполучень.
Отже, у першій колонці – вільне поєднання слів, будь-яке слово можна замінити іншим, при утворення словосполучення слово не втрачає свого власного значення. Слова складаються в процесі мовлення, не потребують запам’ятовування.
Сполучення слів ІІ колонки стійкі, сприймаються як одне ціле і позначають єдине поняття, але у переносному значенні. Наприклад, білою вороною називають людину, яка виділяється серед інших своєю поведінкою, зовнішнім виглядом. У складі стійких сполучень не можна замінити слова за своїм бажанням. Ці сполучення не складаються в процесі мовлення кожного разу заново, а, як і слова, використовуються готовими, відтворюються з мовного запасу. Стійкі сполучення потребують запам’ятовування. Такі стійкі сполучення називаються фразеологізмами.
Фразеологічні зрощення. Зміст не вмотивований значенням слів , що входять до їхнього складу. (Бити байдики. Викинути коника. Вскочити в халепу)
Загальні значення фразеологічних єдностей пов’язане з тими словами, які входять до їх складу. Цілісне значення вмотивоване переносним значенням їхніх компонентів. В основі пояснення завжди буде лежати метафора або порівняння.
Фразеологічні сполучення. Цілісне значення вмотивоване прямим значенням їхніх компонентів.
У фразеологічних виразах слова більшою мірою, ніж у власне фразеологізмах, зберігають своє індивідуальне значення. Самі фразеологічні вирази, як правило, позбавлені емоційно-експресивного забарвлення. Але вони, як і власне фразеологізми, функціонують у мовленні як готові, усталені поєднання двох або більше слів.
Перегляд експрес-уроку Олександра Авраменка «Розтікатися мислю по древу» на мультиборті.
V. Практичні завдання.
Хоч греблю гати.
Як цвіту по всьому світу.
Як грибів після дощу.
Хоч лопатою горни.
Як зірок на небі.
Як піску морського.
Кури не клюють.
Видимо-невидимо.
Тьма-тьмуща.
Хоч відбавляй.
Ні проїхати ні пройти
На воловій шкурі не списати
Продовжити розповідь, використовуючи фразеологізми.
Ось ми й виросли… (Пора, як кажуть, а розум братися. Але в багатьох з нас ще вітер у голові гуляє…)
– Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мовлення свідчить про мудрість і дотепність її носіїв?
Кожна розвинена мова, як відому, має у своєму складі значну кількість стійких словосполучень – фразеологізмів. Саме вони найвиразніше передають національний колорит, дух і нев’янучу красу мови, яку витворив народ упродовж віків.
Значення фразеологізмів, вміле і доцільне використання їх є невід’ємною складовою частиною високої мовної культури людини.
Бажаю круті гори здолати,
ніколи носа не задирати
і руки ніколи не опускати
VІ. Рефлексія, д/з.