ПЕРЕВІРИМОРоди латинян стали називати – патриціями, а родини прибулих до Риму – плебеями. Усі завойовані землі належали державі, яка надавали їх в оренду лише патриціям. Так патриції стали збагачуватися. Решта жителів Риму – плебеї займались землеробством на невеликих ділянках землі, були ремісниками і торговцями.
ПатриціїПлебеїНародні збори - коміції (1 раз на рік)…..(скликався консулом за потребою)Магістрати (вищі посадові особи) обирались на 1 рік. Народний ….2 ….. (воєначальники і керівники)Едили (виконання рішень сенату, нагляд за громадським порядком)2 претори (судді)Квестори (розслідування)2 цензори (списки громадян)Вставте назви посад і органів: сенат, трибун, консул
ПатриціїПлебеїНародні збори - коміції (1 раз на рік)Сенат (скликався консулом за потребою)Магістрати (вищі посадові особи) обирались на 1 рік. Народний трибун2 консули (воєначальники і керівники)Едили (виконання рішень сенату, нагляд за громадським порядком)2 претори (судді)Квестори (розслідування)2 цензори (списки громадян)
Завоювання та рабство призвели до багатьох змін в житті самих римлян. Поки чоловіки воювали - В маєтках патриціїв та багатих плебеїв (іх стали називати нобілями та вершниками) працювали раби. В господарствах плебеїв працювали діти і дружина, які не справлялися з роботою без чоловіка і розорювались. Нобілітет і вершники ще більше збагачувались, купували більше рабів і отримували від держави більше земель. Усі завойовані землі були власністю Римської держави, але їх роздавали громадянам, які могли її обробити Селяни покидали свої землі, а нових їм не надавали
Народний трибун (представник плебеїв у сенаті) Тіберій Гракх про положення селян в Італії: «Навіть дикі звірі мають свої нори й лігвища, і тільки ті, хто гине за Італію, не мають притулку та змушені разом зі своїми жінками й дітьми жити волоцюгами. Воєначальники обманюють солдатів, коли говорять їм, що вони віддають своє життя за батьківщину Вони воюють і гинуть заради розкоші й достатків інших. Цих воїнів називають “володарями всього світу”, а тим часом у них немає ні клаптика власної землі». Що сталося з римськими селянами через війни Риму?
Збідніння простих громадян – плебеїв та поширення рабства призвело до негативних явищ в державі Селяни не могли купити військове спорядження. Армія почала слабнути. Збіднілих легко підкуповували під час виборів До влади приходили люди, які не дбали про інтереси держави, а лише про своє збагачення. Патриції стали розкішно жити, жорстоко ставились до рабів Патриції протиставляли себе плебеям Раби почали повставати. Розорені селяни переселялись в Рим. Розорені ставали люмпен-пролетарями, які жебрали, іноді ставали злочинцями
За припинення розорення селян виступили брати Гракхи (162 – 121 рр. до н. е.), які запропонували реформи: Обмежити розмір громадської землі, яка може перебувати в руках окремих осіб. Надлишки землі роздати безземельним плебеям. На завойованих територіях створити римські колонії і наділити землею переселенців Продаж хліба за зниженими цінами бідноті, роздача безкоштовних квитків в театр Захоплені під час війни скарби, розподіляти серед плебеїв на придбання сільськогосподарського реманенту та зброїТиберій та Гай Гракхи. Результати реформ:1. Селяни отримали землю в Італії та колоніях (Карфагені, Галлії).2. Великі землевласники домоглися передачі усіх земель у приватну власність тих, хто її орендував у держави раніше. 3. Селяни продавали землю в Італії і переселялись в Рим, щоб отримувати «хліб і видовища»
Військова реформа консула Гая Марія. Селяни після реформ Гракхів самі продавали землі і переставали служити в армії. Щоб римська армія не втратила своїх переваг, консул Гай Марій провів військову реформу Набір в армію усіх бажаючих. Воїни за службу одержували платню, озброєння, обмундирування і харчування. Строк служби становив 16 років. Після служби воїни – «ветерани» могли йти у відставку і наділялись землею. Армія стала професійною . Солдати не бачили для себе життя поза армією, бо не мали родин, тому продовжували служити і після строку служби. Солдати ставали особисто відданими полководцям і йшли за ними не лише в бій, а й на захист інтересів воєначальників.
Зміна ролі консулів –полководців Консули, які завойовували землі, збагачувались самі і давали можливість своїм воїнам збагачуватись. Через це солдати в усьому підтримували своїх полководців. А консули тепер ставили умови Сенату під загрозою приведення у Рим військ. Солдати проголошували своїх командирів імператорами (переможцями), а Сенат давав право на тріумф – урочистий проїзд на колісниці, за якою йшло військо з військовою здобиччю. Завдяки тріумфам полководці ставали популярними і в Римі, оскільки роздавали гроші та влаштовували безкоштовні видовища в театрах.
Між консулами почалася боротьба за владу. Консули оголошували себе диктаторами (надзвичайна посадова особа, що мала необмежену законодавчу, виконавчу та судову владу) та оголошували поза законом прихильників іншої партії. Між військами, які вони очолювали, почалися битви. Так розпочався період громадянський війн у Римі. Оптимати Захищали інтереси багатіїв (нобілів та вершників). Очільник – консул Луцій Корнелій Сулла. Популяри Виступали за розширення повноважень Народних зборів та трибунів. Очільник – консул Гай Марій. У Римі в залежності від точки зору на розорення селян та права плебеїв сформувалися 2 партії, що почали боротися між собою. Громадянська війна – це війна між громадянами однієї країни
Збільшенню ролі консулів сприяла їх участь у придушенні найбільшого повстання рабів. Велике повстання рабів у Римі (73 – 71 рр. до н. е.)Початком стало повстання раба Спартака у гладіаторській школі у Капуї в 73 р. до н. е. Причини: Жорстоке ставлення римлян до рабів. Гладіатори – раби та військовополонені, яких змушували боротися з хижими звірами або між собою на арені цирку.
Повстання Спартака було придушено у 71 р. до н.е. Частину рабів розіп'яли уздовж дороги як нагадування іншим рабам, що з ними буде у разі повстання. Марка Красса иа Гнея Помпея обрали консулами, які теж почали боротися за владу між собою. Проти Спартака римський сенат направив легіони полководців Марка Красса, Гнея Помпея та Марка Лукулла. Громадянські війни на території Італії знову відновилися