Мета уроку:- засвоїти відомості про складнопідрядне речення, формувати вміння ставити питання від головного до підрядного; удосконалювати пунктуаційну грамотність; - розвивати уміння і навички розпізнавання видів складнопідрядних речень, вміння відтворювати й аналізувати причиново-наслідкові зв’язки;- за допомогою навчально-дидактичного матеріалу виховувати інтерес до історії Батьківщини, її народних символів.
Відшукай ключзі вставлених букв скласти продовження до вислову Василя Голобородька: «Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає…». І…реальний, пр….вісник, …марніти, у(в) вирій, і…міграція, вип….кати, письме…ниця, провиді…ня, збіжж…, ро…кіш, розміще…ня, зак…рбувати, Хмельни…чина, згр…бти, обезводне…ня, погойдував…ня, затишш…, розрі…ся, сі…лю, збер…гати, пі…відерний.
Гра «Розпізнай речення». 1. Народні символи - це те, що найбільше любить і шанує даний народ.2. Називаючи народний символ, можна дізнатися, про яку країну йде мова.3. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть - це батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека.4. У давнину наші предки називали Берегинею своє житло, бо воно оберігало не лише від холоду, від зла, але й берегло чистоту людської душі.5. Прикрашали хату і настінними малюнками, які служили і прикрасою, й оберегами.
6. Тож того, хто шанує рідну домівку, шануватиме Доля.7. Калина часто відіграє роль світового дерева, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя.8. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води.9. Тополя край дороги - це образ жінки чи дівчини, котрі чекають своєї долі чи свого судженого...10. Рушник - від слова «руки», бо руки його творять і він передається з рук у руки.
Калина – символ українського народу. З цією квіткою у народних піснях порівнюють гарну дівчину. Калина прикрашає український віночок, її можна побачити на вишиванках. Білий цвіт символізує чистоту почуттів та надію на кращу долю. Червоні грона – символ крапель крові, що пролилася борцями за волю. Зелене листя – пробудження молодого покоління – надії нації. Таким чином, калина символізує красу, продовження роду.
Волошки – символ ніжної і тонкої душевної краси, праведності і святості, душевної чистоти, скромності і привітності. Назва квітки, каже легенда, походить від імені хлопчика Василька, якого русалки на Зелені свята заманили в поле і залоскотали – і він перетворився у квітку, названу його іменем. Вважається, що васильки мають значну магічну силу як оберіг від злих духів, лихої долі та всіляких напастей – витівок лукавого.
Мак – символ безконечності й незчисленності зоряного світу, Всесвіту, і, водночас, сну і забуття. Він настільки значимий, що традиційно входить до складу куті. Окрема макова квітка не приваблює, а від всіяного маковим цвітом лану не можна відірвати очей. Одна макова зернина нічого не варта, а жменя маку – і куті смаку додає, і пирога з неї можна зробити. Тож мак стверджує, що і дрібненьке та маленьке, якщо воно в єдності та в спільноті, має велику силу. Окрім цього, мак символізує красу, молодість та їх скороминущість: натяк на це дають макові пелюстки, які швидко і навіть легко обсипаються.
Верба – одне з найулюбленіших у народі дерев. Здавна вона супроводжує людські поселення й оселі. Верби над ставом – традиційна прикмета українського села. Древні слов'яни вважали вербу священним деревом. У них вона уособлювала бога Сонця – Ярему, що дав людям вогонь. Верба – символ родинного вогнища. Навколо дерева водили молоду пару. Під вербами молодь призначала побачення, освідчувалася в коханні.
Барвінок – символ вічності буття і життєвої сили, провісник весни. Уособлює невмирущу пам’ять про покійних. Звідси, хрещатий барвінок – барвінок під хрестом на могилі. Його форма – хрест або перехрестя — визначає його символіку: єднання живих людей з їх предками, котрі відійшли з цього життя. Хрещатим його називають ще й тому, що, утворюючи своїми пелюстками хрест, тягнеться в усі чотири сторони світу.
Коровай– ритуальний священний хліб, котрий завжди має художньо виконану і естетично оздоблену круглу, тобто сонячну форму. Він - символ багатства через плодючість природи, що приходить після Небесного весілля, на якому Місяць - це молодий, а Сонце - наречена. Тому на короваї обов'язково має бути знак Сонця - Хрест.
Писанка - це символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. Кожен орнаментальний мотив має певне сакральне значення. З них на писанці складається мальована молитва про злагоду і мир поміж людьми. У християнській культурі українців писанка стала символом воскресіння. В народі кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки».
З давніх давен вишита сорочка вважається оберегом. Є символом краси, здоров’я, щасливої долі, родової пам’яті, святості та любові. Дівчата змалку навчалися вишивати. Вишивають її кольоровими нитками. Червоний колір символізує любов, чорний – журбу, білий – надію. Візерунки також мали символічне значення. Калина означала красу та продовження роду, мак – добробут і молодість, барвінок – вірність, волошки – ніжність і скромність, троянди – рух та кохання, соняшник – символ світла та праці.
Лелека – це символ любові до батька-матері, котрі благословили тебе на світ, а тому це – й символ сімейного благополуччя, любові до рідної землі, Батьківщини. Щасливий той двір, де є гніздо лелеки, бо він – птаха священна, за розорення його гнізда – кара вогнем. А ще лелека приносить до оселі немовлят. І щасливе те село, яке має хоча б одне лелече гніздо – його обходитимуть стороною чорні хмари та злі буреломи.
Рушники є неодмінними атрибутами народного побуту, весільної обрядовості, вони застосовуються як традиційна окраса житла. Важливі події в житті народу ніколи не обходилися без рушників. Мабуть, у всьому декоративному мистецтві немає іншої такої речі, яка концентрувала б у собі стільки різноманітних символічних значень. У вишивці рушників знайшли відображення орнаменти, пов’язані з образами добра, краси, захисту від усього злого на землі. Орнаменти вишивки рушників — це народна пам’ять про життєдайні сили землі та сонця.
Хата - символ рідної землі, Батьківщини, свого роду. А з ними приходять тепло і затишок, захист і допомога. Бо в рідній оселі живе твоє предковічне добро, твоя перша й остання надія. Кажуть, що в рідній хаті й стіни допомагають. Тож того, хто шанує рідну домівку, шануватиме Доля. Окрім всього, хата - то скарбниця народних духовних традицій, бо в ній - дух народу і душі кожного покоління людей.
Лінгвістична естафета1. Якщо житня хлібина дає здоров'я і силу, то пшеничний коровай додає до них щастя і красу. 2. Хрещатим його називають ще й тому, що, утворюючи своїми пелюстками хрест, тягнеться в усі чотири сторони світу.3. Особливу силу мають волошки для молодих, тому що пучком волошок кроплять наречених на весіллі.4. Коли Сонце ховається за горизонтом на нічний спочинок, соняшник сумно опускає голову і згортає пелюстки своєї сонцесяйної корони.