Презентація до теми "Службові частини мови"

ПРИЙМЕННИК СПОЛУЧНИК ЧАСТКА СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

ПРИЙМЕННИК - службова частина мови, яка виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні й реченні: трави в росі, підійшла до нього, о першій годині

Групи прийменників за будовою ПРОСТІ СКЛАДНІ СКЛАДЕНІ Без, до, біля, близько, між, у, в, на, під, по поміж, понад, з -над із-за, з –понад, з –поміж Зверніть увагу! Складні прийменники з першою частиною з, із пишуться через дефіс: із-за, з-посеред У зв’язку з, відповідно до, згідно з, на чолі

СПОЛУЧНИК - службова частина мови, яку вживають для сполучення однорідних членів речення або частин складного речення

Групи сполучників за значенням СУРЯДНІ ПІДРЯДНІ Поєднують однорідні члени речення або рівноправні частини складносурядного речення Поєднують головну і залежну частини складнопідрядного речення єднальні: і, й, та(і), і…і, ні…ні, ані…ані; протиставні: а, але, проте, зате, однак, та (але); розділові: чи, або, чи то…чи то, не то…не то з’ясувальні: що, щоб, чи, як часові: коли, як, тільки причинові: бо, тому що, оскільки умовні: якщо, якби, коли б, як мети: щоб, аби, для того щоб допустові: хоч, дарма що, хоч, хай порівняльні: як, мов, наче, ніби наслідкові: так що міри й ступеня: що, що аж, що й

Групи сполучників за будовою ПРОСТІ СКЛАДНІ СКЛАДЕНІ І, й, а, але, та, чи, або, як, хоч, що оскільки якби (як+би), щоб (що+б), зате (за+ те), немовби (не+мов+би) Зверніть увагу! Разом пишемо сполучники: мовби, нібито, неначебто, притому, причому Через дефіс пишемо сполучники з підсилювальними частками - бо, -но, -то: тим-то, отож -то, тому-то незважаючи на те що, дарма що, так що, тому що

ЧАСТКА - службова частина мови, яка надає реченню чи окремим його членам відтінків значення або слугує для творення певних граматичних форм

Групи часток за значенням ФОРМОТВОРЧІ СЛОВОТВОРЧІ МОДАЛЬНІ утворюють форми дієслів: умовного способу; наказового способу: б, би, хай, нехай утворюють нові слова: де, аби, не, ні, ані, сь, казна-, хтозна-, будь-, -небудь надають додаткових відтінків у значенні: заперечні: не, ні, ані питальні: чи, хіба, невже стверджувальні: так, еге підсилювальні: як, та, що за видільні: навіть, тільки, хоч вказівні: от, це, то, он, ген означальні: майже, мало не спонукальні: годі, -бо, -но власне модальні: мовляв, ніби, наче

Правопис часток РАЗОМ ЧЕРЕЗ ДЕФІС ОКРЕМО де, аби, ні, ані, чим, чи, як, що Наприклад: дехто, ніщо, абиякий, чимдуж, щогодини казна-, хтозна-, бозна, -будь, -небудь Наприклад: казна-що, хтозна-як, будь-коли, будь-як, де-небудь Зверніть увагу! Якщо між часткою і словом стоїть прийменник або інша частка, то всі слова пишуться окремо: казна в кого, усе ж таки б, би, же, ж, то Наприклад: читала б, писав би, знав же, що то за Зверніть увагу! Разом пишуться частки б, б, же, ж, то у складі інших часток або сполучників: немовби, немовбито, аякже

ВИГУК - особлива незмінна частина мови, що виражає почуття й волевиявлення, не називаючи їх ( ой, ах, ого-го, ну, привіт). Вигук не належить ані до самостійних, ані до службових частин мови.

Тамара Смутна -вчитель української мови і літератури Калинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2- гімназії