Тема уроку: Основні положення МГП. Історія виникнення МГП як галузі міжнародного публічного права Матеріали підготувала Скляренко Ольга Анатоліївна – учитель зарубіжної літератури та основ медичних знань ОЗО «Балаклеївський ліцей імені Євгенії Гуглі» Балаклеївської сільської ради Черкаської області
Мета уроку: Навчальна: сформувати знання здобувачів освіти про МГП як галузь міжнародного публічного права, призначення, принципи та норми, відмінність від загальних прав людини; виховна: виховувати відповідальну громадянську позицію, повагу до прав інших людей, до життя як найбільшої цінності; розвивальна: розвивати інформаційну компетентність у процесі роботи з нормативно-правовою літературою, свідому громадянську позицію.
Мотивація навчальної діяльності Французький філософ Жан-Жак Руссо відзначав: «Війна — це не відносини між людьми, але між державами, і люди стають ворогами випадково, не як людські істоти і навіть не як громадяни, а як солдати; не як жителі своєї країни, а як її захисники». «Якщо мета війни — знищення ворожої держави, то інша сторона має право винищувати її захисників, поки вони тримають у руках зброю, але щойно вони кидають її і здаються, — вони припиняють бути ворогами або інструментом у руках ворогів і знову стають просто людьми, чиї життя не дозволено нікому віднімати».
Мотивація пізнавальної діяльності Реалії сучасного міжнародного життя такі, що постійно то в одному регіоні, то в іншому, а то й у декількох одночасно відбуваються збройні конфлікти. Міжнародне право не могло стояти осторонь від того, щоб не гуманізувати правила ведення збройних конфліктів.
Історична довідка Становлення і розвиток міжнародного гуманітарного права. Окремі звичайні норми МГП з’явилися в глибокій старовині. Потім вони були закріплені в міжнародних договорах. У цих правилах поведінки воюючим сторонам наказувалося, як їм слід поводитися по відношенню один до одного.
Вивчення нового матеріалу Фахівці вважають, що початок міжнародного гуманітарного права було покладено прийняттям в 1864 р. Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих в діючих арміях. Значна роль в цьому належить Швейцарському діячу Анрі Дюнану, котрий став основоположником Комітету Червоного Хреста.
Вивчення нового матеріалу Третя Женевська конвенція (1929 року) ввела нове положення, установивши, що його умови ставляться не тільки до громадян країн, що ратифікували конвенцію, але до всіх людей незалежно від їхнього громадянства (не тільки до військових, але і до цивільного населення).
Четверта Конвенція (1949 року) по захист цивільного населення і військових осіб під час війни була створена для того, щоб установити жорсткі стандарти захисту цивільного населення в місцях військових дій і на окупованих територіях, а також щоб після трагічного досвіду Другої Світової війни заборонити військові злочини. Женевська конвенція 1949 року включає в себе чотири універсальних міжнародних договори.
Вивчення нового матеріалу Істотний внесок у становлення і розвиток МГП вніс і продовжує вносити Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) – неурядова міжнародна організація. Багато в чому з ініціативи МКЧХ вдосконалюється Міжнародне гуманітарне право. Члени організації проводять велику практичну роботу по захисту жертв збройних конфліктів у різних регіонах світу. В Україні є представництво МКЧХ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Література Захист Вітчизни. Основи медичних знань. Рівень стандарту : підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / А.А. Гудима, А.О. Пашко, І.М. Герасимів, М.М. Фука. – Тернопіль : Астон, 2019. – 240 с. : іл. Інтернет-ресурси http://shkola.in.ua/533-zakhyst-vitchyzny-11-klas-hudyma.html http://shkola.in.ua/1114-zakhyst-vitchyzny-11-klas-hudyma-2019.html http://osnova.com.ua/preview/book/5847/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8B%20%D0%B8%D0%B7%20MK_zahist_11%20kl_butenko_pavluk.pdf https://ru.osvita.ua/school/lessons_summary/zahist/43912/ Відео: https://www.youtube.com/watch?v=UReTa2v4V90&ab_channel=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%9C%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE