Презентація до уроку "Булат Окуджава "До побачення, хлопчики"

Тема уроку: «Війна – страшніше нема слова…» Булат Окуджава «До побачення, хлопчики» Мета і завдання: - поглиблення знань учнів з теми «Друга світова війна в європейській поезії»; - допомога у відчутті великої сили слова, що впливає на почуття, думки, волю, характер; - підвищення інтелектуального і культурного рівня, розширення світогляду учнів; - розвиток інтересу до навчально-пізнавальної діяльності, до предмета - розвиток творчих здібностей школярів; - виховання почуття патріотизму засобами музейної педагогіки

Булат Шалвович Окуджава9 травня 1924р. –12 червня 1997р.

Народився майбутній поет у Москві. Його батько – грузин Шалва Степанович Окуджава – був відомим партійним діячем. Мама – армянка Ашхен Степанівна Налбандян була домогосподаркою. 1937р. – розстріляний батько, у наступному році відправлена у заслання мати. Булат змушений був переїхати до родичів у Тбілісі, навчався, працював на заводі

У квітні 1942 року добровольцем пішов на фронт. Був мінометником, пізніше радистом. У грудні 1942 року був поранений, демобілізований у 1944 роціУже в 1986 році Окуджава згадував, як це сталося: «Над нашими позициями появился немецкий корректировщик. Летел он высоко. На его ленивые выстрелы из пулемёта никто не обращал внимания. Только что закончился бой. Все расслабились. И надо же было: одна из шальных пуль попала в меня. Можно представить мою обиду: сколько до этого было тяжёлых боёв, где меня щадило! А тут в совершенно спокойной обстановке — и такое нелепое ранение»

Після війни Окуджава вступив у Тбіліський державний університет. Отримав диплом, у 1950 р. почав працювати учителем — спочатку у сільській школі, потім у районному центрі, пізніше у місті Калузі. Писати почав ще на фронті, а першу книгу «Лірика» видав у 1956 році. У цьому ж році повернувся до Москви

Працював редактором у видавництві «Молода гвардія», потім — завідуючим відділом поезії в «Літературній газеті». Брав участь у роботі літературного обєднання «Магістраль». У 1961році пішов зі служби і більше по найму не працював, займаючись виключно творчою діяльністю. Літературна спадщина поета, перекладача, прозаїка, драматурга, композитора та виконавця авторських пісень Булата Шалвовича Окуджави велика. Він виступав зі своїми концертами по всьому світу: у Болгарії, Австрії, Великобританії, Угорщині, Австралії, Ізраїлі, Іспанії, Італії, Канаді, Франції, Німеччині, Польщі, США, Фінляндії, Швеції,  Японії

Всенародну славу Окуджаві приніс фільм Андрія Смирнова «Білоруський вокзал», у якому прозвучала краща пісня поета. Як зізнався уже в 1986 році Окуджава, спочатку він не прийняв пропозицію режисера написати для цього фільма пісню:«Мне казалось, что песня не получится, поскольку я всегда стремился писать о войне глазами человека мирного времени. А тут надо было сочинять словно «оттуда», из войны. Но тогда, на фронте, мы совсем по-другому думали, по-другому говорили и по-своему пели. Отыщу ли я слова тех лет? И вдруг «сработала» память. Неожиданно вспомнился фронт. Я как бы воочию увидел этого самодеятельного фронтового поэта, думающего в окопе об однополчанах. И тут же сами собой возникли слова будущей песни «Мы за ценой не постоим...»

Лауреат Державної премії СРСР, 1991 рік

Кафе «Vetter», де часто бував Окуджава З початку 1990-х років поет живе в основному в Німеччині.23 червня 1995року відбувся концерт Булата Окуджави у Штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі

12 червня 1997 р. Булат Окуджава помер у Парижі (в передмісті Сlamart),у військовому шпиталі. Похований на московському Ваганьковському цвинтарі

Памятники Булату Окуджаві у м. Москві Біля будинку №43 на Арбаті, де жив поет, йому поставлений памятник «Прогулянки по Арбату»(8 травня 2002р.), другий - у центрі освіти №109 – (8 вересня 2007р.)Автор обох скульптур Георгій Франгулян

Булат Окуджава та Україна У 1962 році Булат Окуджава разом із дружиною Ольгою побував в Одесі, відпочивав на Дунаї, в українській Венеції, у Вилково. Через багато років поет написав «Вилковську фантазію» Вдячні городяни провели фестиваль «Пісня Булата на Дунаї» та у 2013 році відкрили памятник знаменитому барду (автор Іван Булавицький, заслужений діяч мистецтв України)

Ах, война, что ж ты сделала, подлая,Стали тихими наши дворы,Наши мальчики головы подняли,Повзрослели они до поры. На пороге едва помаячили. И ушли за солдатом солдат,До свидания, мальчики, мальчики, Постарайтесь вернуться назад. Нет, не прячьтесь вы, будьте высокими,Не жалейте ни пуль, ни гранат,И себя не щадите вы и всё-таки. Постарайтесь вернуться назад. Ах, война, что ж ты, подлая, сделала,Вместо свадеб разлуки и дым,Наши девочки платьица белые. Раздарили сестрёнкам своим. Сапоги, ну куда от них денешься,Да зелёные крылья погон,Вы наплюйте на сплетников, девочки,Мы сведём с ними счёты потом. Пусть болтают, что верить вам не во что,Что идёте войной наугад,До свидания, девочки, девочки,Постарайтесь вернуться назад. До свидания, мальчики (1958)

Перший випуск Дробишевської десятирічки, 1939 рік. Живих після війни залишилося тільки двоє…

Сенкан. Хлопці Дівчата. Мужні, безстрашні. Тендітні, сміливі. Воюють, захищають, перемагають. Воюють, рятують, перемагають. Безсмертя їх подвигу вічне. Безсмертя їх подвигу вічне. Визволителі. Героїні.

Смислова піраміда. ХлопціМужні, незламні. Воюють, захищають, перемагають. Після війни повертаються додому. Жаль, не всіх діждалися рідні. Дехто загинув, залишившись у безсмерті навіки. Подвиг переможців звільнив нас від фашистського рабства.

Висловте свої враження Сьогодні я дізнався…Мені було цікаво…Я зрозумів, що…Мені захотілося…