Редьярд Кіплінг «Балада про Схід і Захід» (1889)
|
|
План балади (простий) |
Цитатний план балади |
|
1. |
Вступ. Роздуми автора про Схід і Захід, які «з місця не зійдуть». |
Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох, Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог; Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів, Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів! |
|
2. |
|
Камаль з двадцятьма бійцями втік на заколотний кордон… Найкращу лошицю зі стайні вкрав… |
|
3. |
Попередження Мохамеда Хана Полковничому сину. |
Бо скрізь чаїться Камалів люд за страшним проваллям Джехай… |
|
4. |
|
Мчить юнак на коні… |
|
5. |
|
Жене він коня, і вже здоганя втікачів під проваллям Джехай, Жене він коня, і вже здоганя лошицю й Камаля на ній, |
|
6. |
|
Він вистрілив раз і вдруге ще, та кулі пішли убік. |
|
7. |
Камаль провокує Полковничого сина. |
|
|
8. |
Змагання вороного коня Полковничого сина і лошиці, вкраденої Камалем. |
Вороний, мов олень, вперед летів, та лошиця мчала, мов лань… |
|
9. |
Напружене переслідування. |
Місяць прогнали з неба вони, б’є зорю вже стукіт копит, Вороний, мов зранений бик, – біжить за ланню легкою вслід. |
|
10. |
|
Спіткнувсь вороний і в гірський потік упав на всьому скаку… |
|
11. |
Вчинок Камаля. |
|
|
12. |
Погрози Камаля. |
Надто довго життям, – промовив Камаль, – завдячуєш ти мені…Варто було б кивком голови подати умовний знак… |
|
13. |
Відповідь Полковничого сина. |
Як тисяча шабель прийде сюди, щоб забрати мої кістки… |
|
14. |
|
Лошицю батькові поверни, дорогу я й сам знайду! |
|
15. |
Камаль визнає мужність і доблесть Полковничого сина. |
… І краще я жертиму стерво гниле, Ніж тому, хто сміявся смерті в лице, заподіяти зможу зле! |
|
16. |
Обмін дарунками. Рішення Полковничого сина. |
В дарунок від батька лошицю візьми – бо справжня людина ти! |
|
17. |
Дарунок Камаля. |
|
|
18. |
|
Тоді юнак пістолет подав йому рукояттю до рук… |
|
19. |
|
Твій батько сина до мене послав – я сина віддам йому!.. |
|
20. |
Наказ Камалю сину. |
Щитом йому стань, роби без вагань все те, що накаже він, Допоки я або смерть твоя не обірвуть цих пут назавжди… |
|
21. |
|
Очима зустрілися юнаки, і лжі не було в очах, І братню клятву вони дали на солі і кислих хлібах: І братню клятву вони дали, розрізавши дерну настил, На рукоятці та лезі ножа, і на імені Господа Сил. |
|
22. |
Повернення в форт Букло. |
І двоє вернулись у форт Букло, звідки поїхав один. |
|
23. |
|
…і двадцять шабель в ту ж мить Зблиснули грізно, готові кров хлопця із гір пролить. |
|
24. |
Слова Полковничого сина на захист Камаля-побратима. |
|
|
25. |
|
Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох, Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог; Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів, Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів! |