Презентація до уроку "Детектив як жанр літератури, характерні ознаки жанру. Жанрове розмаїття детективів."

Детектив як жанр літератури, характерні ознаки жанру. Жанрове розмаїття детективів

Літературний детектив Ми розпочинаємо вивчення нової теми «Літературний детектив». Перший урок у системі надзвичайно важливий, адже сьогодні ви дізнаєтеся про те, як у світовій літературі виник жанр детективу, хто був його зачинателем, чим відрізняється детектив від інших літературних жанрів і в чому полягає секрет його надзвичайної популярності в читачів. Розуміння особливостей жанру детективу допоможе вам отримати естетичну насолоду від знайомства з повістю «Золотий жук» Едгара Аллана По та оповіданнями «Пістрява стрічка» й «Спілка рудих» Артура Конан Дойла на наступних уроках.

Детектив як жанр літератури. Літературознавча довідка. Детектив (англ. detective — агент розшуку, з латин, detectio — розкриття) — різновид пригодницької літератури, передовсім прозові твори, у яких розкривається певна таємниця, пов’‎язана зі злочином.

Види детективівІнтелектуальний детектив: у центрі сюжету інтелектуальна загадка (таємниця). Психологічний детектив: у центрі твору - психологічний конфлікт детектива й злочинця, особливості їх характерів. Кримінальний (поліцейський) детектив: стрімкий сюжет, гострота подій, досить велика кількість персонажів, декілька ліній розслідування. Гумористичний детектив: у сюжеті органічно поєднане трагічне з комічним. Жіночий детектив: розслідування веде детектив-аматор, і це жінка. Молодіжний детектив: молода людина опиняється в центрі таємниці, стає мимовільним свідком злочину, проводить власне розслідування, відмінне від офіційного.

Характерні ознаки. Наявність таємниці, яку потрібно розкрити, щоб запобігти злочину або розкрити його. · Наявність детектива (нишпорки, слідчого), наділеного винятковими розумовими здібностями, що розкриває таємницю злочину виключно логічними методами (образ головного героя ). Наявність кращого друга детектива, який виступає очевидцем і учасником подій, пов’‎язаних із розслідуванням злочину, та описує їх (образ оповідача).

Шляхи розслідування тамниці (злочину)Незалежний шлях. Лінія розслідувань головного героя. Лінія розслідувань представників офіційних слідчих органів. Лінія розслідувань друга детектива. Лінія розслідувань самого читачаІстинне розслідування проводиться приватним детективом (або детективом-аматором), людиною, наділеною неординарною логікою, спостережливістю, аналітичними здібностями, нерідко не виходячи з кабінету. Детектив вибудовує алгоритм злочину й розкриває його на основі інтуїції та чіткого математичного прорахунку дій злочинця. Для детектива найважливіше - зрозуміти мотив злочину. Розслідування детектива - це двобій двох інтелектів - його власного та інтелекту злочинця.

Представник офіційних слідчих органів працює традиційно: збирає речові докази, свідчення очевидців, але не вміє вибудувати логічного ланцюжка і йде хибним шляхом розслідування, на який його часто штовхає більш розумний злочинець. Цей персонаж завжди стоїть в опозиції головному героєві. Кращий друг детектива - свідок подій та їхній хронікер. Зазвичай саме від його імені ведеться розповідь у творі. Нерідко виконує механічні доручення сищика і вважає себе також готовим до власного розслідування завдяки тривалому спілкуванню з детективом-інтелектуалом. Проте йому бракує того винятково аналітичного розуму, яким володіє головний герой, і його розслідування зазвичай заходить у глухий кут (або йде хибним шляхом, більш близьким до офіційного розслідування). Читач, йдучи «слідом за автором», «проводить власне розслідування», весь час ловлячи себе на думці «так я і думав» або «як же я цього не помітив», залежно від того, прихильником істинної чи хибної лінії розслідування він є у момент читання твору. Це підтримує читацький інтерес, тому детективи зазвичай читаються невідривно від початку до кінця.

Літературна довідка. Оповíдач — вигадана автором особа, від імені якої в художньому творі письменник оповідає про події і людей. Позиція оповідача виявляється у викладі від першої особи («я»). Оповідач може мати вигадану літературну біографію, вступати в певні стосунки з персонажами, брати участь у подіях чи спостерігати за ними. Розповíдач — вигадана автором особа, від імені якої в епічному творі розповідається про події і людей, за допомогою розповідача формується весь уявний світ літературного твору. Позиція розповідача наближена (хоча не тотожна) до автора й виражена (па відміну від оповідача) формою викладу від третьої особи («він», «вона»). Автор може не називати свого розповідача, але читач може здогадатися про його характер, соціальний статус, участь у подіях тощо. Тóчка зóру — погляд на події і персонажів, ставлення до них, що виявляється у формах оповіді й залежить від того, хто розповідає про події і людей, його участі (чи неучасті) в сюжеті, зацікавленості, часової дистанції тощо.

Композиція детективу{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Експозиція. Знайомство читача з головними персонажами твору. Зав’‎язка. Надходження інформації про таємницю або злочин, пов'язаний із нею. Розвиток діїРозгадування таємниці: огляд місця злочину, опитування свідків, збирання речових доказів, слідкування за підозрюваними. Кульмінація. Кульмінацією є висновки з розслідування детектива- інтелектуала, він знаходить рішення загадки чи таємниці. Часто кульмінація збігається з розв’‎язкою. Розв’‎язка. Детектив повідомляє іншим персонажам твору, хто є злочинцем, якими були мотиви його злочину та яким шляхом сищику вдалося вивести його на чисту воду.

Історія виникнення детективу. Перше «Бюро розслідувань» було засновано в Парижі в 1833 році Франсуа Еженом Відоком. У минулому сам був злочинцем, поліцейським інформатором. Потім з успіхом завідував агентством, яке складалося з колишніх крадіїв та грабіжників, готових виконувати найбруднішу роботу. Послугами Відока скористалися близько чотирьох тисяч багатих клієнтів. І це не дивно. Адже Відок і його люди бралися за роботу, з якою не могла впоратися поліція. Потім Відок видав чотири томи мемуарів. Франсуа́ Эже́н Видо́к  ( 1775 — 1857)

Мемуари Відока зацікавили Едгара По і справили на нього неабияке враження. Саме цим мемуарам ми зобов’язані появі новели «Вбивство на вулиці Морг». Так народився класичний детектив, а американський письменник Едгар По став засновником цього жанру, створив закони класичного детективу.

Творці детективів та їх героїАртур Конан Дойл (1859-1930)англійський письменник. Шерлок Холмс і доктор Ватсон. Жорж Сіменон(1919-1972)франкомовний письменникбельгійського походження. Комісар Мегре

Агата Крісті (1920-1976)англійська письменниця. Міс Марпл. Еркюль Пуаро. Рекс Стаут(1886-1975)американський письменник. Ніро Вульфта. Арчі Гудвін

Жанрове розмаїття детективів Для створення детективів письменники використовують епічні жанри: новелу, оповідання, повість, роман. Проте детектив активно проникає в кіно, драматургію та інші види мистецтва й культури. Смерть на Нілі,1978 Шерлок 2010 Корморан Страйк, 2017

Словникова робота. Дедукція - (Від латинської deduco – відводжу, виводжу) – метод дослідження, за яким окреме ( деталь, факт) пізнається на основі знання загального ( кінцевого) результату. Дедуктивний метод — спосіб дослідження, при якому окремі положення логічно виводяться із загальних положень (аксіом, постулатів, законів). У літературі його започаткував Е. По. Інтрига - потаємні, переважно непорядні, дії, вчинки, спрямовані на досягнення якої – небудь мети.

Відомі люди про детектив. Детективні оповідання корисно читати хоча б тому, що вони приносять задоволення. Генріх Манн Якщо я за тиждень не прочитав жодного детектива, він минув для мене як для читача даремно. Бертольт Брехт Захоплення читача детективом – від невлаштованості життя. Люди постійно живуть в стресових ситуаціях, їм потрібно розслабитися, вони хочуть врятуватися від реальності. Детективний жанр для цього – чудові ліки. Джеймс Чейз Детективна література водночас і божевільна, і математична. Брати Гонкури Вечір з детективом – це чудово! Тут і побут, тут і світське життя. Анна Ахматова

Детектив йде по слідах. В одній країні спеціальною міркою вимірюють стопу ноги. Кого розшукували в цій країні? Проста «працівниця» сільського господарства створює виріб з коштовного металу. Її господарі — літнє подружжя — починають випробовувати його на міцність. Несподівано з’являється незнайома і розбиває скарб. Як вона це зробила? Фермер виростив на ділянці рекордний врожай. Для того, щоб зібрати «врожай», він запросив ще п’ять помічників. Хто вони? Одна вельможна пані за допомогою спеціального приладу з’ясовує місце знаходження своєї родички і завдає їй смерті за допомогою фрукту. Померлу поміщають в кришталеву труну. Але, на щастя, вона оживає, після поцілунку свого нареченого. Як звуть нареченого героїні?Жорстокий поміщик ув'язнив маленького хлопчика. Як тому вдалося втекти, якщо двері були зачинені, стража непідкупна, а вікно знаходилося дуже високо?Невеликий хижак певний час панує над левами, тиграми та іншими тваринами. Як йому це вдається?

Знайди відповідьІсторія І Злочин не відбувся. За деякими відомостями, які отримали співробітники поліції міста Сан – Франциско, можна було зробити висновок, що готується викрадення коштовностей дружини мільйонера – місіс Андерсон. Місіс Андерсон проживала в одному з першокласних готелів. Мабуть, тут же мешкав і злочинець, який замислив злочин. Декілька днів чергував детектив у номері місіс Андерсон, сподіваючись спіймати негідника, але безрезультатно. Мільйонерша вже почала підсміюватися над ним, як раптом сталося наступне.   Увечері хтось постукав у двері номера. Потім двері відчинилися, і до кімнати заглянув чоловік. Побачивши місіс Андерсон, він вибачився, сказавши, що помилився дверима.– Я був абсолютно впевнений, що це моя кімната, – збентежено промовив він. – Адже тут усі двері такі схожі. Тут детектив вийшов із засідки і заарештував незнайомця. Що змогло переконати поліцейського в тому, що перед ним зловмисник?

Знайди відповідьІсторія ІІ Коштовності вдови. Пані Сідні, вдова, якій, як вважали, належали вісім з чвертю відсотків усього Нью – Йорка, могла задовольнити будь – яку свою примху, окрім однієї. Вона ніколи не могла заплутати сищика, доктора Хеліджана. Одного разу при зустрічі пані Сідні стала розповідати про неприємність, яка сталася з нею.– Ви повинні мені повірити, наскільки я минулої ночі була близька до загибелі і втрати своїх коштовностей, – почала вона.– Була приблизно третя година ранку, коли мене розбудив шум. Людина в масці стояла в моїй кімнаті, направила на мене зброю і наказала, щоб я не кричала. В місячному світлі я побачила ще двох чоловіків, які залазили у відкрите вікно. Мене зв’язали, заткнули рот і грубо кинули спиною на крісло, а це жахливе створіння пішло до моїх коштовностей. Безпорадна, я спостерігала, як лиходії заповнили мішок коштовними каменями. Через страх за своє життя я не змогла що – небудь зробити до тих пір, поки вони не вилізли через вікно. Як тільки останній з них виліз, я закричала і почала кликати на допомогу. На щастя, патрульний Кейсі знаходився через квартал і почув мене. Втікаючи від нього, злодії в поспіху кинули коштовності. Але я цілий місяць опам’ятовуватимуся від переляку!Хеліджан іронічно посміхнувся.– Моя дорога пані Сідні, – сказав він, – ваше одужання після неприємності, якої не було, буде дуже швидким. Що було не так в цій історії?

Знайди відповідьІсторія ІІІ Дворецький завдає удару. Доктор Квік піднявся удосвіта. Коли через годину він закінчував сніданок, пролунав телефонний дзвінок.– Даруйте, це Чанг Лоу, дворецький Джеймса Гудвіна. Я тільки що ввійшов до будинку господаря і виявив, що хтось убив і пограбував його! – промовив голос в телефонній трубці. Доктор Квік прибув на місце події за лічені хвилини, і дворецький провів його у вітальню, залиту яскравим, теплим сонячним світлом. Там на підлозі лежало тіло вбитого.– Ви виявили його саме тут? – запитав доктор Квік.– Так. Рівно 20 хвилин тому, коли я прийшов на роботу. Я проходив через вітальню і спіткнувся в темряві об тіло. Я так злякався, що кулею помчав до телефону, розташованого біля вхідних дверей, і подзвонив вам, – сказав Чанг. Доктор Квік окинув поглядом кімнату з розкішними шкіряними меблями, дорогими шторами на вікнах і ворсистим килимом на підлозі. Нарешті він вимовив:– Пролийте трохи світла на цю таємницю і розкажіть, навіщо ви це зробили. Чому доктор Квік запідозрив Чанга?

Домашнє завдання. Опрацювати матеріал підручника (сс. 190 – 193), відповісти на запитання. Прочитати твір Е. А. По “Золотий жук”.