Презентація до уроку "Джеймс Олдрідж. “Останній дюйм”. Проблема взаємин між батьками й дітьми. Символічність назви оповідання."

Джеймс Олдрідж “Останній дюйм” Проблема взаємин між батьками й дітьми. Символічність назви оповідання. Поглиблення понять про оповідання. Дж. Олдрідж і Україна. Українські переклади творів митця.

Джеймс Олдрідж. Біографія і творчий шлях Дже́ймс О́лдрідж (англ. Harold Edward James Aldridge; 10 липня 1918, Вайт-Гіллс, Австралія — 23 лютого 2015, Лондон, Велика Британія) — австралійський письменник і громадський діяч, автор понад 30 книг. Основні твори: «Морський орел» (1944), «Дипломат» (1949), «Останній дюйм» (1959), «Гори і зброя» (1974), «Останній погляд» (1977). Народився Олдрідж у родині англійців, дитячі роки провів в Австралії, з чотирнадцяти років працював, поєднуючи газетярство з навчанням. Згодом стає студентом Лондонського університету, вивчає економіку. Водночас Олдрідж мріє стати льотчиком, записується в авіаційну школу. Під час Другої світової війни він як репортер освітлює бойові події в Норвегії, Албанії, Єгипті, Лівії, Радянському Союзі. Олдрідж пише твори, сповнені гуманістичного пафосу. Він переконаний, що сили розуму, справедливості повинні стати основою життя людської спільноти. Письменник бере участь у роботі Всесвітнього конгресу прибічників миру в Парижі (1949), у Стокгольмі (1950), у Лондоні (1950). Олдрідж сміливо протистоїть розпалюванню ворожнеч між народами, виступає за встановлення миру на землі.

У 1953 р. письменник був відзначений золотою медаллю Всесвітньої ради миру за роман «Дипломат». Творчий доробок Олдріджа різноманітний: нариси, репортажі, політичні виступи, повісті, оповідання, романи. Письменник звертається до різних тем. Перші твори Олдріджа присвячені боротьбі партизанів Греції проти німецької окупації (романи «Справа честі», «Морський орел»), боротьбі колоніальних народів за свою незалежність («Дипломат»). Розкриває суспільні суперечності у творах «Бранець своєї землі», «Небезпечна гра». Письменник розкриває красу душі маленької людини, її мужність, шляхетність, людяність. Про проблему відчуження між рідними людьми йдеться в оповіданні «Останній дюйм». Людська драма, зображена у творі, досить розповсюджене явище, адже є наслідком кричущих соціальних проблем. Батько й син не можуть порозумітися. Несподіване нещастя зближує їх. Та автор не дає відповіді, чи зможуть Бен і Деві подолати останній дюйм відчуження.

Завдання: перегляньте наступні слайди і дайте відповідь на запитання: “Як вони пов’язані із життям і творчістю письменника?”

? ? Навчання

? Олдрідж під час Другої світової війни

? Захоплення

Творчий доробок «Справа честі» (Signed with Their Honour, 1942) «Морський орел» (The Sea Eagle, 1944) «Про багатьох людей» (Of Many Men, 1946) «Сорок дев'ятий штат» (The Five Brief Interludes of the 49th State, 1946) «Дипломат» (The Diplomat, 1949) «Мисливець» (The Hunter, 1950) «Герої пустельних горизонтів» (Heroes of the Empty View, 1954) «Підводне полювання для недосвідчених англійців» (Undersea Hunting for Inexperienced Englishmen, 1955) «Не хочу, щоб він помирав» (I Wish He Would Not Die, 1957) «Останній дюйм» (The Last Inch, 1957) «Останній вигнанець» (The Last Exile, 1961) «Бранець чужої країни» (A Captive in the Land, 1962) «Мій брат Том» (My Brother Tom, 1966) «Небезпечна гра» (The Statesman's Game, 1966) «Каїр. Біографія міста» (Cairo — Biography of a City, 1969) «Покидаючи Єгипет», з Полом Стрендом (Living Egypt, 1969) «Спортивна пропозиція» (A Sporting Proposition (Ride a Wild Pony), 1973) «Дивовижний монгол» (The Marvellous Mongolian, 1974) «Останній погляд» (One Last Glimpse, 1977) «Розбите сідло» (The Broken Saddle, 1982) «Правдива історія Ліллі Стьюбек» (The True Story of Lilli Stubeck, 1984) «Правдива історія плюваки Макфі» (The True Story of Spit Macphee, 1986) «Правдива історія Лоли МакКелар» (The True Story of Lola Mackellar, 1992) Дівчина з моря» (The Girl from the Sea, 2002)

КИЇВ Джеймс та Діана Олдріджі в Ізмаїлі. Джеймс Олдрідж і Україна Україна - другий дім Олдріджа. Він багато разів приїздив сюди. Побував у Києві, Криму, виступав на дружніх зустрічах з українськими людьми - письменниками, культурними діячами. 11 березня 1964 р. київська «Робітнича газета» надрукувала статтю «І в мені частка України». “Україна нагадує мені країну мого дитинства Австралію. На мою думку, будь-який хлопчик може впізнати себе в героях моїх дитячих оповідань”, - писав Олдрідж. Новели “ Останній дюйм ” та “ Акуляча клітка ” написані у 1957 р., коли письменник відпочивав на Чорноморському узбережжі Кавказу.

“Останній дюйм”. Проблема взаємин між батьками та дітьми … Або все почнеться, або остаточно урветься... Дж. Олдрідж На це варто витратити час. Дж. Олдрідж Важко жити людині, яка тримається осторонь від інших людей. Закони суспільства допомагають кожному відчути свою необхідність, причетність до людської спільноти, до родини. Батьки й діти - найрідніші між собою люди. Завдяки дітям відбувається розвиток людства. А чи завжди рідні по крові люди живуть, розуміючи один одного, чи завжди відчувається зв'язок поколінь? Розібратися в цих складних питаннях допомагають уроки літератури, де на прикладі прочитаних книжок розглядаються проблеми стосунків батьків і дітей. «Останній дюйм» Дж. Олдріджа стоїть у ряду творів, присвячених саме цій тематиці. Оповідання «Останній дюйм» є одним із шедеврів Дж. Олдріджа. У ньому письменник досить своєрідно порушує важливу проблему «батьків і дітей», ставлення до якої буває різним. Цікаво, що кожне нове покоління по-своєму вирішує це питання. Багато людей вважають, що між батьками й дітьми неминучим є конфлікт, який навіть неможливо вирішити, оскільки сторони ніколи не можуть зрозуміти одна одну. А інші стверджують, що такої проблеми не існує взагалі, адже батьки і діти — це два покоління, що приходять на зміну одне одному. Батьки передають естафету життя дітям і йдуть з ними однією дорогою. Як вирішує цю проблему Дж. Олдрідж, ми зможемо зрозуміти, проаналізувавши оповідання «Останній дюйм».

Історія створення Наприкінці 1950-х років Дж. Олдрідж із дружиною й синами відпочивав на Чорноморському узбережжі Кавказу. Разом із синами-підлітками письменник багато часу проводив біля моря, їхніми улюбленими заняттями були підводне полювання й підводна зйомка. У ці роки Дж. Олдрідж написав посібник «Підводне полювання», де детально ознайомив читачів із життям підводного світу й секретами полювання. Враження від Чорного моря й спогади про Червоне море, зокрема Акулячу бухту, знайшли відтворення в оповіданні «Останній дюйм». Дж. Олдрідж переніс на сторінки своїх творів власні захоплення авіацією та підводним плаванням. Саме тому, мабуть, твори майстра справляють враження достовірної історії, а герої - люди нелегкої долі, сильного характеру, не пасують перед труднощами, борються і перемагають. Таким переконливим є оповідання «Останній дюйм». Оповідання написане в 1957 році під час перебування Олдріджа на Чорноморському узбережжі Кавказу. Радянські читачі прочитали твір на сторінках популярного журналу «Огонек». У 1958 році режисери Теодор Вольфович та Микита Курихін відзняли фільм «Останній дюйм», який отримав першу премію на Всесоюзному кінофестивалі. А в 1959 році оповідання було надруковано українською мовою в збірці «Хлопчик з лісового берега».

Червоне море

Акуляча бухта

Герої твору

Зміст оповідання У свої сорок три роки Бен був досвідченим льотчиком, але польоти і досі приносили йому задоволення.  Робота в Канаді на старенькому літаку «ДС-3» дала Бену «хороше загартування», завдяки якій останні роки він літав на «Фейрчальді» над єгипетськими пустелями, розшукуючи нафту для нафтоекспортної компанії. Щоб висадити геологів, Бен міг приземлити літак де завгодно: «на пісок, на чагарник, на кам’янисте дно пересохлих струмків і на довгі білі обмілини Червоного моря», кожного разу «відвойовуючи останній дюйм над землею». Але зараз і ця робота закінчилася: керівництво компанії відмовилося від спроб знайти велике родовище нафти. Бену виповнилося 43 роки. Дружина, не витримавши життя в «чужоземному селищі Аравії», поїхала до рідного Массачусетс. Бен обіцяв приїхати до неї, але розумів, що на старості років він не зможе найнятися льотчиком, а «благопристойна і порядна» робота його не приваблювала. Тепер у Бена залишився тільки десятирічний син Деві, якого дружина не вважала за потрібне забрати з собою. Це була замкнута дитина, самотня і неприкаяна. Мати їм не цікавилася, а батька, різкого і небагатослівного, хлопчик боявся. Для Бена син був чужою і незрозумілою людиною, з якою він навіть не намагався знайти спільну мову.

Ось і зараз він шкодував, що взяв сина з собою: прокатний літак «Остер» сильно мотало, і хлопчика нудило. Взяти Деві на Червоне море було черговим великодушним поривом Бена, які рідко закінчувалися добром. Під час одного з таких поривів він спробував вчити хлопчика керувати літаком. Хоча Деві був кмітливою дитиною, грубі окрики батька зрештою довели його до сліз. На відокремлений берег Червоного моря Бена привело бажання заробити: він мав знімати акул. Телевізійна компанія добре платила за метр плівки із таким фільмом. Саджаючи літак на довгу піщану мілину, Бен примусив сина дивитися і вчитися, хоча хлопчикові було дуже погано. «Вся справа в останньому дюймі», – наставляв льотчик. Мілина утворювала Акулячу бухту, названу так через зубастих мешканців. Віддавши синові кілька різких наказів, Бен зник у воді. Деві до обіду сидів на березі, дивлячись на пустельне море і думаючи, що буде з ним, якщо батько не повернеться. Хижачки були сьогодні не дуже активні. Бен вже відзняв кілька метрів плівки, коли ним зацікавилася кошача акула. Вона підпливла занадто близько, і Бен поспішив вибратися на берег.

Під час обіду він виявив, що взяв із собою тільки пиво, – про сина, який пива не п’є, він знову не подумав. Хлопчик цікавився, чи знає хто-небудь про цю поїздку. Бен сказав, що в цю бухту можна потрапити тільки по повітрю, він не розумів, що хлопчик боїться не непроханих гостей, а залишитися один. Бен ненавидів і боявся акул, але після обіду пірнув знову, на цей раз з приманкою – кінською ногою. На гроші, отримані за фільм, він сподівався відправити Деві до матері. Хижачки зібралися навколо м’яса, але кошача акула кинулася на людину … Обливаючись кров’ю, Бен вибрався на пісок. Коли до нього підбіг Деві, з’ясувалося, що акула майже відірвала Бену праву руку і сильно пошкодила ліву. Ноги теж були всі порізані і понівечені. Льотчик зрозумів, що справи його зовсім погані, але померти Бен не міг: він повинен був боротися заради Деві.

Тільки тепер батько спробував знайти підхід до хлопчика, щоб заспокоїти його і підготувати до самостійного польоту. Щохвилини втрачаючи свідомість, Бен ліг на рушник і відштовхувався ногами від піску, поки син тягнув його до “Остера”. Щоб батько міг забратися в пасажирське крісло, Деві склав перед дверцятами літака камені і уламки коралів і втягнув батька з цього пандусу. Між тим піднявся сильний вітер і почало темніти. Бен щиро шкодував, що не спромігся дізнатися цього похмурого хлопчика ближче і тепер не може знайти потрібні слова, щоб підбадьорити його. Слідуючи вказівкам батька, Деві насилу підняв літак у повітря. Хлопчик пам’ятав карту, вмів користуватися компасом і знав, що летіти треба уздовж морського берега до Суецького каналу, а потім повернути до Каїру. Майже всю дорогу Бен був без свідомості. Отямився він, коли підлітали до аеродрому. «Бен знав, що наближається останній дюйм і все в руках у хлопчика». З неймовірними зусиллями підвівшись в кріслі, батько допоміг синові посадити машину. При цьому вони дивом розминулися з величезним чотиримоторним літаком. На подив єгипетських медиків, Бен вижив, хоча і втратив ліву руку разом з можливістю водити літаки. Тепер у нього була одна турбота – знайти шлях до серця свого сина, подолати поділяючий їх останній дюйм.

Словникова робота Фут – одиниця довжини в англійській системі мір, рівна 12 дюймам, або 30,48см. Миля – одиниця довжини, яка використовується тепер здебільшого у морській справі, рівна 1852 метрам. Хамсин – сухий та спекотний вітер у Єгипті, що дме з пустелі. Авантюра – ризикована, сумнівна справа, розрахована на випадковий успіх, без урахування реальних можливостей і приречена на провал. Дюйм (від голл. , буквально – великий палець) – одиниця довжини в англ. системі мір, рівна 1/12 фута, або 2,54 см.

Проблема взаємин між батьками та дітьми Батьки і діти – це любов і сльози, Це вічне щастя і одвічний біль. Це сонце і тепло, сніги й морози, Мед на вустах й на вічні рани сіль. - Що підштовхує Бена до небезпечних підводних зйомок? - Що ми можемо сказати про Бена як про льотчика, кінооператора, людину? Чи можемо ми зробити висновки, що перед нами неординарна особистість? Чому Бен взяв з собою сина? Чи потурбувався батько про сина під час підготовки до польоту? - Чому ж так сталося, що Бен навчився за життя багато, але не навчився розуміти власного сина? - Чому Бен потрапив у складну ситуацію? - Схарактеризуйте стосунки Бена і Деві. Чому автор не називає їх «батько» і «син»? - Як почувався Деві у літаку? Чому він заплакав? - Яких слів при звертанні до сина жодного разу не сказав батько? Що в поведінці Деві дратувало Бена? - Чи розуміє Бен себе сам, своє ставлення до сина?

Який зміст вкладає автор у слова “ОСТАННІЙ ДЮЙМ”? Ключ порозуміння Хто з героїв твору, на вашу думку, повинний шукати такого ключа? Символічність назви твору 1) межа безпеки при посадці; 2) межа людських можливостей; 3) межа між життям і смертю; 4) приховані можливості; 5) крок назустріч; 6) порятунок.

“Останній дюйм”. Жанр твору “Останній дюйм” деякі дослідники вважають повістю, інші – оповіданням, дехто новелою. Згадайте визначення цих жанрів, зробить висновки. Повість - епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням. Оповіда́ння - невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зображувалась одна подія з життя одного, або двох сформованих персонажів. Невеликі розміри оповідання вимагають нерозгалуженого, як правило, однолінійного, чіткого за побудовою сюжету. Нове́ла (італ. novella, від лат. novellus - новітній) - невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією. Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. На користь повісті свідчить обсяг твору, на користь оповідання – кількість героїв, на користь новели – незвичайність події, напружений сюжет.

Домашнє завдання Перечитати оповідання. Бути готовими відповісти на тестові запитання за змістом твору. Скласти декілька порад Бену і Деві, дотримуючись яких, вони зможуть налагодити свої стосунки.