Презентація до уроку фізичної культури з легкої атлетики.

Про матеріал
Презентація до уроку фізичної культури для учнів 11 класу з теми " Легка атлетика"- стрибки в довжину з розбігу.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

УРОК ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В 11 КЛАСІ

Номер слайду 2

Стрибки в довжину — вид легкої атлетики, в якому спортсмени змагаються, хто далі стрибне, відштовхнувшись з-за певної лінії. В програму спортивних змагань здебільшого входять стрибки в довжину з розбігу, хоча існує різновид стрибків у довжину з місця. Стрибки з розбігу виконуються в спеціально підготовану яму з піском. Результат фіксується за віддаллю від лінії відштовхування до найближчого до неї відбитку тіла спортсмена в піску. Стрибок в довжину – один з видів легкоатлетичних стрибків швидкісно - силового характеру циклічно-ациклічної структури техніки. Спортивний результат у стрибках у довжину, головним чином, залежить від швидкості вильоту і кута вильоту. Тому найважливішими фазами стрибка є розбіг і відштовхування. Існує чотири взаємопов'язані фази стрибка: розбіг, відштовхування, політ і приземлення.

Номер слайду 3

За характером групування спортсмена в польоті розрізняють три способи стрибка: «зігнувши ноги», «прогнувшись» і «ножиці». Спочатку стрибуни застосовували найпростіший спосіб – «зігнувши ноги», або «скорчившись», як тоді його називали. Спосіб «зігнувши ноги» застосовувався до кінця XIX ст. У 1920 р. фінський стрибун Туулос вперше продемонстрував нову техніку стрибка в довжину - «прогнувшись». Незважаючи на те, що цей спосіб є менш ефективним в порівнянні з «ножицями», багато стрибунів, а особливо жінки, широко його використовують. Сучасний спосіб «ножиці» вперше з'явився ще 1900 року, але широке розповсюдження отримав тільки в 30-40-х рр. XX ст. У 1973 р. один з найсильніших шведських стрибунів з жердиною Х.Лагерквіст продемонстрував новий спосіб стрибка у довжину – «сальто вперед». Але на конгресі ІААФ в 1974 р. стрибок у довжину способом «сальто вперед» був заборонений на тій підставі, що його виконання пов'язане з ризиком травматизму, а отже, небезпечне для здоров’я спортсмена. Техніка стрибків у довжину з розбігу

Номер слайду 4

в розбігу – набрати оптимальну швидкість і приготуватись до відштовхування; у відштовхуванні – змінити напрямок руху тіла з мінімальною втратою швидкості; у польоті – зберегти рівновагу і підготуватись для приземлення ; у приземленні – пронести частини тіла вперед за лінію торкання п’ятами поверхні стрибкової ями (в горизонтальних стрибках). Кожний вид стрибка в довжину з розбігу складається з наступних чотирьох фаз: розбіг, відштовхування, фаза польоту і приземлення.

Номер слайду 5

Виконання розбігу Два вихідних положення використовуються перед початком розбігу: з місця (коли на контрольній позначці одна нога спортсмена стоїть попереду іншої); з попереднього руху (легкого бігу або ходьби, з підходу чи підбіжки). З поступовою або швидко наростаючою швидкістю виконується розбіг. Техніка стрибка у довжину має на увазі, що швидкість повинна бути максимальною до моменту відштовхування, тулуб має перебувати у вертикальному положенні і існує можливість перейти до відштовхування без зайвої напруги. .

Номер слайду 6

Відштовхування Період відштовхування складається з фази амортизації і випрямлення ноги. Нога при відштовхуванні ставиться на брусок. Це здійснюється загребаючим швидким рухом у напрямку зверху вниз. Стопа ставиться по відношенню до грунту завжди вниз і вперед. Потім відбувається під впливом інерції маси тіла згинання ноги в суглобах, а потім – випрямлення. Відштовхування (у кваліфікованих спортсменів) триває 0,12–0,13 с, кут відштовхування 73–75°, кут вильоту 20–24.° При виконанні відштовхування помилками є : неправильний напрямок зусиль спортсмена, яке викликається неправильним нахилом голови (вперед або назад) і тулуба в момент, коли відбувається відштовхування - передчасне підтягування стрибуном поштовхової ноги-невелика амплітуда рухів, що здійснюються вільними кінцівками, а також раннє перегрупування спортсмена в польоті, яке викликане зайвою напругою його рухів.

Номер слайду 7

Техніка польоту Після фази відштовхування від бруска для спортсмена починається найважче - рух в повітрі. Дальність і баланс польоту безпосередньо залежать від того, як легкоатлет відштовхнувся. При цьому максимальна висота підйому становить близько 60 см. Під час зльоту поштовхова нога повинна деякий час залишатися позаду корпусу, а махова - бути зігнутою до горизонтального рівня. Така техніка стрибка в довжину з розбігу використовується при будь-якому способі. Корпус при цьому слід трохи нахилити вперед. Руки повинні бути зігнуті і спрямовані по осі руху в різні боки. Польотна фаза залежить від способу виконання стрибка. Що стосується завершальної стадії, то тулуб і кінцівки спортсмена повинні прийняти спеціальне положення - угруповання. За мить до приземлення обидві ноги слід випрямити і витягнути вперед, паралельно горизонтальній поверхні. Руки повинні виконувати кругові рухи для підтримки балансу, потім їх треба відвести максимально назад.

Номер слайду 8

Способи приземлення Можна виділити 3 основні способи приземлення. Найпоширенішим є спосіб через глибоке присідання. Ще один - з прогином з глибокого присідання, який здійснюється з перекатом через шкарпетки шляхом виведення вперед таза. Третій спосіб вважається досить вигідним - це приземлення з використанням кидка вперед - в сторону.

Номер слайду 9

Кількість спроб і вимір результату Кожну спробу спортсмени виконують по черзі (всього 6 спроб). Для виконання спроби у горизонтальних стрибках надається 30 сек. Переможець визначається за найкращим результатом, показаним їм з усіх шести спроб. Вимірювання результату проводиться рулеткою від краю бруска до найближчої точки, яка була залишена будь-якою частиною тіла спортсмена в ямі з піском. Результат вважається в цілих сантиметрах, при цьому округлення відбувається в бік зменшення. Усі стрибки вимірюються і фіксуються після виконання команди старшого судді «Є», у випадку невдалого стрибка команда «Нема». Одночасно з командами при правильному виконанні стрибка суддя піднімає вгору білий прапорець, при незарахованій спробі – червоний. Виділимо випадки, при яких стрибок не зараховується: 1) якщо учасник пробіг або відштовхнувся збоку від бруска або через нього; 2) застосовує під час розбігу або стрибку будь-який варіант сальто; 3) в разі якщо спортсмен відштовхнувся двома ногами; 4) якщо він торкнувся під час стрибка землі до ями; 5) якщо стрибун застосував сальто в стрибку; 6) залишає зону приземлення, виходячи назад; 7) протерміновує час відведений на спробу.

Номер слайду 10

У професійному та аматорському видах стандарти помітно різняться. До 15-ти років у юнаків нормою є 3,30-3,90 м, а у дівчат - 2,80-3,30 м. В напівпрофесійному розряді (від 18 років) показники повинні бути значно вище. Нормативи зі стрибків у довжину з розбігу для чоловіків складають від 3,80 до 4,40 м. У жінок підсумковий результат повинен бути в діапазоні від 3,10 до 3,60 м. Для отримання звання «кандидат у майстри спорту» стрибунам необхідно перевищити аматорські показники майже вдвічі. Для КМС нормою є 7,20 м. Що стосується «майстра спорту», ​​то тут дозволена межа починається від 7,60 м. Статус МСМК досягається в результаті виснажливих довгих тренувань. Нормою «майстра спорту міжнародної категорії» - 8,00 м. Загальноприйняті нормативи К Л А С И Ф І К А Ц І Й Н І Н О Р М А Т И В И З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ Звання та розряди /ЧОЛОВІКИ Стрибки з розбігу у довжину (м) МСМК МС КМС I II III І юн. II юн. III юн. 8.00 7.60 7.20 6.80 6.30 5.80 5.30 4.75 4.00

Номер слайду 11

Артюшенко О. Ф. Легка атлетика : навчальний посібник для студентів ф-тів фіз. культури / О. Ф. Артюшенко, А. І. Стеценко. – Ч. : Вид. Вовчок О. Ю., 2006. – 424 с. Кутек Т. Б. Сучасна спортивна підготовка кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються в легкоатлетичних стрибках: Монографія. – Ж. : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. – 280 с. Лемешко В. Й. Методика навчання легкоатлетичних видів // В. Й. Лемешко / метод. посіб. – Л., 2011. – 106 с. Попов В.Б. Прыжок в длину / Владимир Борисович Попов. – М.: «ФиС», 1977. – 95 с. Стрижак А.П., Александров О.И. и др. Легкоатлетические прыжки / Анатолий Петрович Стрижак, Олег Иванович Александров и др. - Киев: "Здоров’я", 1989. – 168 с. Криличенко О.В. Історія розвитку та методика викладання видів легкої атлетики: навч. посіб./ О.В. Криличенко, О.І. Форостян . – К.: Олімп. лра, 2012. – 108 с. ЛІТЕРАТУРА 1.http://iaaf.org/ - сайт міжнародної федерації легкої атлетики . 2. http://www.european-athletics.org/ - сайт Європейської федерації легкої атлетики . 3. http://www.uaf.org.ua/ - сайт федерації легкої атлетики України . 4. http://flau.org.ua/doc/Competition_Rules_2013- 2014_UKR.pdf - правила змагань з легкої атлетики на 2013- 2014 рр. 5. http://flau.org.ua/doc/Klasyfikatsiyni_normatyvy_z_legkoi_ atletyky_2013-2016rr.doc - кваліфікаційні нормативи з легкої атлетики на 2013-2016 р. 6. Chistyakova 7,52 RM Salto de Longitud Femenino (1988) - ru.youtube.com / watch? v = RlQrnP1DN7Q посилання перевірені 5 січня 2009. 7. Heike Drechsler 7,39 (+0,3), Zrich 21-8-1985 - ru.youtube.com / watch? v = 44JH_m6V184 & feature = related посилання перевірені 6 січня 2009. 8. Long Jump BrianMac coaching (Англ.) - Www.brianmac.co.uk/longjump/ посилання перевірені 5 січня 2009. 9. Техніка стрибків у довжину з розбігу - www.fizkult-ura.ru/node/421 посилання перевірені 21 квітня 2012. Інформаційні ресурси

ppt
Додано
22 березня 2023
Переглядів
462
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку