Презентація до уроку із всесвітньої історії 10 клас "СРСР у міжвоєнний період"

. Тема уроку. СРСР у міжвоєнний період

План уроку 1. УТВОРЕННЯ СРСР. 2. НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА (НЕП). 3. СПЛАНОВАНА МОДЕРНІЗАЦІЯ. 4. ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ.СТАЛІНІЗМ.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Автономія — самоврядування; надане загальнодержавною конституцією право будь-якій частині держави (території, регіону) самостійно здійснювати певні функції державної влади й управління. Федерація — форма державного устрою, за якої республіки, штати, землі тощо, які входять до складу союзної держави, зберігають частину своїх прав, мають власні конституції, законодавчі, виконавчі, судові органи. Одночасно створюються єдині федеративні (союзні) органи державної влади, встановлюється єдина державна грошова одиниця тощо. Конфедерація — форма державного устрою, за якої об’єднані держави зберігають свою політичну і юридичну самостійність. У конфедерації відсутні органи центральної влади і загальне законодавство. Спеціальні об’єднані органи конфедерації створюються лише для координації дій у певних цілях (зовнішньополітичній, воєнній та ін.).

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Нова економічна політика (неп) - упроваджена в 1921 р. більшовиками політика для подолання розвалу економічного життя після періоду воєнного комунізму. Неп був заснований на товарно-грошових відносинах. Індустріалізація — процес створення великого машинного виробництва і на цій основі перехід від аграрного до індустріального суспільства. Кооперація — добровільне об’єднання людей, що вносять матеріальні засоби для спільної господарської діяльності. Колективізація — репресивна політика сталінського режиму в 1930-ті роки, яка полягала в насильницькому об’єднанні селян у колективні господарства і ліквідації самостійних селянських господарств. «Культу́рна револю́ція» — докорінний переворот у духовному розвитку країни, складова соціалістичних перетворень; охоплює створення соціалістичної системи освіти і просвіти; перевиховання буржуазної і формування нової, соціалістичної інтелігенції, подолання впливу старої і утвердження марксистсько-ленінської ідеології; створення соціалістичної культури; перебудову побуту.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Терор — неприховане насилля представників влади з використанням державного апарату проти народу з метою придушення не тільки опозиції, але й всього загалу, з метою викликати жах і залишити думки про опір. Іншими словами, терор — насилля з боку наділеного владними повноваженнями. Тоталітари́зм — система державно-політичної влади, яка регламентує усі суспільні та приватні сфери життя людини-громадянина і не визнає автономії від держави таких недержавних сфер людської діяльності як економіка і господарство, культура, виховання, релігія. Сталіні́зм — система державного управління та сукупність державної політики та ідеології, що виникли у результаті розвитку створеної більшовиками політичної системи, започаткованої Жовтневим переворотом 1917 року, яка отримала назву за ім'ям її творця та вождя Йосипа Сталіна.

ОСНОВНІ ДАТИ жовтень 1917 р. — червень 1918 р. — встановлення диктатури більшовиків; 1921-1928(29) рр. — нова економічна політика (неп). 1922 р. — утворення СРСР. 1929 р. — утвердження сталінського тоталітарного режиму в СРСР. 1929 р — початок здійснення суцільної колективізації. 1932-1933 рр. — Голодомор в Україні. 1937-1938 рр. «Великий терор», найбільші масштаби сталінських репресій

1. УТВОРЕННЯ СРСР. Вранці 25 жовтня 1917 р. (7 листопада за н. ст.) більшовики(КОМУНІСТИ) повалили уряд Керенського. На 2-у з'їзді Рад проголосили встановлення радянської влади. Встановлення більшовицької диктатури У своїй партійній програмі більшовики передбачали після приходу до влади встановити диктатуру пролетаріату до літа 1918 р. старі органи припинили діяльність, а їхні функції передали радам, які були під контролем більшовиків. Вищим законодавчим органом влади став Всеросійський з’їзд рад робітничих і солдатських депутатів, між з’їздами — Всеросійський центральний виконавчий комітет (ВЦВК). Він призначав Раднарком (головний орган виконавчої влади) Нова система влади не передбачала розподілу на законодавчу і виконавчу!!! Органи захисту нового режиму(терору) - було створено робітничо-селянську міліцію, - Всеросійську надзвичайну комісію (ВНК (рос. ВЧК), - народні суди та революційний трибунал. -Червоної армії, яка до червня 1918 р. комплектувалася на добровільних засадах.

1. УТВОРЕННЯ СРСР. Більшовицький переворот не сприйняли лідери національно-визвольних рухів пригноблених Росією народів. Це дало поштовх до боротьби за національно-державну самостійність. IV Універсалом (січень 1918 р.) — незалежність України. На Закавказзі утворили Закавказьку Федерацію. Державність вибороли Польща, Фінляндія, народи Балтії. Опинившись перед загрозою повного розпаду колишньої Російської імперії, більшовики вдалися до рішучих дій щодо придушення національно-визвольних рухів У боротьбі проти національно-визвольних рухів застосовувалися різноманітні засоби: від прямої агресії до підриву таких рухів зсередини.

1. УТВОРЕННЯ СРСР. До початку 1920-х років більшовики поширили свою владу на всю територію Росії, а також на Україну, Білорусь, держави Закавказзя. Вони розробляли сценарії відновлення Російської імперії під іншою назвою.

1. УТВОРЕННЯ СРСР.  В умовах наростаючого конфлікту між московським центром та більшовиками національних республік було запропоновано створити радянську спільність на засадах федерації (у федерацію об’єднувалися рівноправні республіки, а не підпорядковані РСФРР). Цю пропозицію схвалили представники всіх республік. 1-й з’їзд рад СРСР відбувся 30 грудня 1922 р. на ньому проголосили СРСР, обрали Центральний виконавчий комітет і Президію Союзу РСР. СРСР. на 2-му з’їзді рад у січні 1924 р.затвердили Конституцію,яка містила Декларацію та Договір про утворення СРСР, який не мав нічого спільного з проектом договору 1922 р. З’їзд рекомендував союзним республікам ратифікувати текст конституції, що й було зроблено. Так відбулося конституційне оформлення СРСР-відновлена Російська імперія,але не царська,а комуністична.

СРСР-відновлена Російська імперія,але не царська,а комуністична.

2. НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА (НЕП). Нова економічна політика (неп) - упроваджена в 1921 р. більшовиками політика для подолання розвалу економічного життя після періоду воєнного комунізму. Причини На початку 1921 р. більшовицька влада опинилася в глибокій економічній та політичній кризі. - політика «воєнного комунізму» призвела до масових селянських повстань, які охопили територію України, Поволжя, Кубань, Дон, Сибір.  - збройний виступ моряків Балтійського флоту в Кронштадті навесні 1921 р. небезпека втрати влади ,поряд з економічними вимогами висунули й політичні: «Ради — без комуністів».  світова революція, на яку розраховували комуністи, не відбулася. Навпаки на Заході ситуація стабілізувалась  МЕТА – ЗБЕРЕЖЕННЯ ВЛАДИ БІЛЬШОВИКАМИ ТА ВІДНОВИТИ ЕКОНОМІКУ СУТЬ НЕПУ- ПІД КОНТРОЛЕМ ДЕРЖАВИ ДОПУСТИ ТВАРНО-ГРОШОВІ ВІДНОСИНИ. СТАВЛЕННЯ ДО НЕПУ БІЛЬШОВИКІВ---ЯК ДО ВИМУШЕНОЇ, ТИМЧАСОВОЇ ПОСТУПКИ СЕЛЯНСТВУ .

Основі складові непу

Суперечності непу

3. СПЛАНОВАНА МОДЕРНІЗАЦІЯ. ПРИЧИНИ: Завершення відбудови господарства 1925-26рр., зруйнованого за роки Першої світової та громадянської воєн, поставила перед більшовиками питання про подальший розвиток країни. країна технологічно відставала від провідних держав світу. Комуністична партія висунула гасло «наздогнати й перегнати» країни Заходу за економічними показниками. на тлі економічної кризи, яка охопила західний світ у 1929 р., породили у керівництва СРСР ілюзію можливості стрибка з економічної відсталості в розряд промислово розвинених країн. Сталін і керівництво партії сповідували ідею здійснення світової соціалістичної революції. Для її досягнення потрібні були могутні збройні сили. побудова комуністичного суспільства

Складові сталінської «модернізації»

 Індустріалізація в СРСР На XIV з’їзді ВКП(б) у грудні 1925 р. схвалили стратегію прискореного розвитку промисловості за рахунок індустріалізації країни, що мала форму п’ятирічних планів, до початку Другої світової війни встигли провести дві п’ятирічки (1928-1932 і 1933-1937 рр.). Індустріалізація потребувала значних коштів. Основними джерелами індустріалізації були: використання доходів державного сектору економіки; націоналізація промисловості; збільшення прямих і непрямих податків; використання трудового ентузіазму трудящих і дармової праці політичних в’язнів; примусова колективізація сільського господарства та інше. МЕТОДИ ЗДІЙСНЕННЯ - КОМАНДНО-ДМІНІСТРАТИВНІ,ДИРЕКТИВНІ.

ПІДСУМКИ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ В економіці створили нові галузі: літакобудування, автомобілебудування, хімічну промисловість, сільськогосподарське машинобудування, енергетичну промисловість та ін., а за обсягами промислового виробництва радянська країна вийшла на друге місце у світі. СРСР перетворився з аграрно-індустріальної в індустріально-аграрну країну.

НАСЛІДКИ ІНДУСРІАЛІЗАЦІЇ «Надіндустріалізація» призвела до падіння продуктивності праці, зменшення кількості споживчих товарів, посилення грошової емісії (червінець перестав бути конвертованим), інфляції, погіршення матеріального становища народу та, як наслідок, — запровадження карткової системи і падіння життєвого рівня населення.

 Колективізація в СРСР Причини Для придбання на Заході машин, устаткування, технологій Джерелом валюти став хліб, який за законом належав селянам. За роки непу вони звикли до вільної торгівлі й погоджувалися віддати хліб тільки в обмін на потрібні їм промислові товари. Проте держава не мала чого запропонувати селянству в обмін на хліб. Більшовики вирішили відібрати хліб у селян силою. З цією метою передбачалося спочатку об’єднати селян у колективні господарства (колгоспи), а вже потім вилучати хліб. Було взято курс на проведення суцільної колективізації. Вона почала здійснюватись уже в 1929 р., названому «роком великого перелому».

Основними елементами політики колективізації були: примусове усуспільнення землі, засобів виробництва, худоби; позбавлення селян прав розпоряджатися вирощеною продукцією обов’язкові поставки державі за значно нижчими цінами, ніж ринкові; розкуркулювання (вилучення всього майна у селян), позбавлення громадянських прав і виселення в Сибір заможних селян (розкуркулення) Основним показником ефективності колгоспної системи для влади була хлібоздача. Держава постійно підвищувала плани поставок зерна, забираючи в селян від 60 % до 70 % врожаю. Невиконання плану жорстоко каралось.

НАСЛІДКИ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ Політика колективізації та грабіжницького викачування продовольства із села призвела до страшного за масштабами і сутністю Голодомору 1932—1933 рр., який охопив, насамперед, Україну, де його жертвами стали мільйони людей Голод охопив також інші території СРСР: Кубань, Північний Кавказ, Поволжя, Казахстан, Західний Сибір, південь Центрально-Чорноземного районуй Уралу. Тільки в Казахстані від голоду і пов’язаних із ним епідемій померли від 1 до 2 млн осіб. Загинуло і покинуло Казахську АРСР 48 % корінного населення; казахи тікали від голодної смерті до Киргизії, Китаю, Монголії, Ірану й Афганістану. Голод стимулював селян вступати в колгоспи. На кінець 1933 р. колективізували 65 %, а до 1937 р. — понад 90 % селянських господарств. Колективізацію, яка була небаченим злочином влади проти власного народу, фактично завершили.

НАСЛІДКИ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ

ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ.СТАЛІНІЗМ. Під час індустріалізації та колективізації в Радянському Союзі почала формуватися адміністративно-командна система.  Нетерпимість, ворожість і підозрілість були головними атрибутами нової влади. Вони прямо випливали зі сталінської теорії, яка обґрунтовувала «посилення класової боротьби в міру просування країни до соціалізму». Масова свідомість радянських людей формувалася за допомогою зльотів, фестивалів, голосних кампаній. Формування культу особи та одноосібної влади Сталина.

Масовий терор «Трійка» Початок політиці організованого терору влади проти власного народу було покладено ще наприкінці 1920-х рр. «шахтинський процес»,  «Трудову селянську партію» Переломним у бік посилення репресій був 1934 р. У січні—лютому 1934 р. відбувся XVII з’їзд ВКП(б), на ньому група делегатів здійснила спробу змістити Сталіна з посади генерального секретаря. У результаті — з 1966 делегатів з’їзду понад 1100 репресували в найближчі і наступні роки. У 1937—1938 рр. репресії проти населення СРСР набули найбільшого розмаху, і отримали назву «Великого терору». Це було злочинною акцією, спрямованою на ствердження радянського тоталітарного режиму. А в цей час із радіоприймачів на всю країну лунали слова популярної радянської пісні: «Я другой такой страны не знаю, где так вольно дышит человек». Для спрощення системи винесення вироків створювалися позасудові органи — «трійки». Розгляд справ був досить формальним, а виправдовувальних рішень майже не ухвалювали.

ГУЛАГ, ҐУЛАҐ, ГУТАБ, рідше ГУЛаг — у СРСР у 1934—1956 роках підрозділ НКВС, який керував системою виправничо-трудових таборів. 18 млн людей[ пройшли черезрадянські табори та колонії в період із 1929 по 1953 р Кількість померлих у ГУЛАГу в період з 1918 по 1956 рік — від 1.2 до 1.7 мільйонів Соловецький табір особливого призначення на площі 10 гектарів у 1930-х роках органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб

ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ.СТАЛІНІЗМ. Причинами встановлення режиму особистої влади • відсутність традицій політичної демократії в країні та реальних демократичних свобод; • низький рівень політичної культури населення СРСР; • зосередження політичної влади в руках однієї партії; • невисокий інтелектуальний рівень керівництва ВКП (б), обмеженість його політичної культури; • внутрішня природа радянської влади, яка становила собою диктатуру класу, що переросла в диктатуру партії та не заперечувала можливості диктатури однієї особи; • наявність численного бюрократичного апарату, добробут якого залежав від збереження командно-адміністративної системи. 1929 р. став роком остаточної перемоги Сталіна у боротьбі за владу із ленінськими соратниками, а також утвердження сталінського тоталітарного режиму в СРСР.

Вожді тоталітарних режимів (порівняйте)

Підсумок Основним методом встановлення й підтримки існування комуністичного режиму був тотальний контроль над суспільством і постійний терор проти всіх його верств. Таким чином, в СРСР, як і в ряді європейських держав, установлювався тоталітарний режим. Керівною та спрямовуючою силою політичної системи стала більшовицька (КОМУНІСТИЧНА) партія, яка єдиноправильною ідеологією визнавала марксизм-ленінізм.

Закріплення вивченого 1. У чому полягала основна ідея непу? Неп — це логічний розвиток російськими комуністами вчення К. Маркса чи вимушений захід заради збереження влади? 2 .Чому, на Ваш погляд, комуністична верхівка відмовилася від непу? 3. З якою метою проводилась індустріалізація в СРСР? 4. Визначте позитивні й негативні підсумки індустріалізації в СРСР. Якими методами вона проводилась? 5. З’ясуйте мету проведення колективізації в СРСР. Якими методами проводилася колективізація? 6. Охарактеризуйте основні наслідки колективізації. 7. Що сприяло встановленню режиму одноосібної влади в СРСР? 

Домашнє завдання Опрацювати § 14,15.