Презентація до уроку "”Кайдашева сім'я ”. Зміст, образи твору. Гумор та сатира."

Тема: ”Кайдашева сім'я ”. Зміст, образи твору. Гумор та сатира. Мета: розкрити зміст повісті, систему образів, проблематику; розвивати навики аналізу літературного твору, усне мовлення учнів, вміння давати чіткі, конкретні відповіді; виховувати повагу до старшого покоління, показати огидність сімейних конфліктів. Тип уроку: вивчення нового матеріалу Форма уроку: кіноурок Обладнання: повість “Кайдашева сім'я”, ілюстрації до повісті, фільм “Кайдашева сім'я”, вставлений у презентацію.

Іван Нечуй - Левицький Глибокий знавець селянського життя; Глибокий знавець селянської психології; Розумів, що про народ треба писати без будь – яких прикрас; Новатор: змалював у повісті будні життя ( всі письменники змальовували святкову сторону селянського побуту )

“Кайдашева сім'я ” – яскравий зразок реалістичної соціально – побутової повісті, в якій на матеріалі з повсякденного життя селянства розкриваються внутрішні спонукання та імпульси дрібних власників утвердити себе господарями

Основні положення Гумор – м'яка форма комічного; сміх, який не ставить за мету викриття явища; добродушне підсміювання Сатира – вид комічного, який нещадно висміює людську недосконалість. Сатира виражає різко негативне ставлення автора до зображуваного, висміювання людини чи явища Іронія – іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане набуває у контексті мови протилежного значення; висміювання, яке містить в собі критичну оцінку того, що висміюється. Іронічне ставлення передбачає насмішку, дещо сховану, але таку, що легко виявляється в інтонаціях автора-оповідача; іноді іронія маскується удаваною похвалою. Сарказм – зла, уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії.

Повсякденний плин життя селянської сім'ї, в якому на перший план висуваються побутові сварки, спричинені відсутністю прагнення зрозуміти один одного; Духовна роз'єднаність - ось те лихо, яке отруює кожний день життя і батьків, і їхніх синів та невісток.

Маруся Кайдашиха Омелько Кайдаш Карпо – старший син Лаврін – молодший син

Маруся Кайдашиха – матір (дружина) Омелько Кайдаш – батько (чоловік)

Маруся Кайдашиха

Маруся Кайдашиха – добра куховарка

Карпо – старший син Омелька та Марусі Кайдашів Карі, гострі очі, ніби сердиті

Мрії Карпа про дружину: “Мені аби була робоча та проворна, та щоб була трохи куслива, як мухи в Спасівку”

Мотря – дружина Карпа Серце з перцем, бридка, вередлива, куслива , як муха в Спасівку

Сварка між Марусею та Мотрею Кайдашиха: “Не буде моя невістка покірна та слухняна...”

Гнівна Мотря

Лаврін – молодший син Марусі та Омелька Сором'язливий, спокійний, на личку виступає рум'янець

Мелашка – дружина Лавріна Спокійна, мова співуча, тиха як річка уночі

Омелько Кайдаш – батько Мовчазний, богомольний, спокійний, прагне миру, любові і злагоди

Кайдаш глянув на іконостас, по бокам стояли навколішки два позолочені янголи. Кайдаш глянув на янголів, вони розтулювали роти і співали...

В хаті всі стривожи- лись. Усім було не до сміху. Омелько розмовляв з чумаком та своїм покійним батьком...

- Постив батько дванадцять п'ятниць, щоб не вмерти наглою смертю та в воді не потопати, а проте втопився. І п'ятниці нічого не помогли,- говорив Карпо.- Варто було мучити себе цілий вік. Поховали Кайдаша з великою честю, просили священика знести батька в церкву...

Після смерті Омелька Кайдаша Ой, ви, слуги молодії Беріть коні воронії. Доганяйте, повертайте. Літа молодії. — Не вернемось, кажуть, не вернемось... забули й до кого... Отак-то!