Презентація до уроку "Козацькі походи першої чверті XVII ст. Діяльність П. Конашевича-Сагайдачного. ", 8 клас.

Козацькі походи першої чверті XVII ст. Діяльність П. Конашевича-Сагайдачного. План: Доба "героїчних" походів;Діяльність П. К.-Сагайдачного;Хотинська війна.

1. Доба "героїчних" походів«Коли козаки задумують свій морський похід... за пів місяця, 60 з них зведе один човен. Отак за 2-3 тижні мають 80-100 човнів; в одному сідає 50-70 чоловік. ...і пливуть ті човни швидше, ніж турецькі ... галери. Кожен козак озброєний двома рушницями, шаблею. А на кожному човні є також 4-6 [невеличких гармат]. У кожного є компас. Спорядившись отак, вони пливуть [Дніпром]. Турки ... тримають у гирлі Дніпра напоготові кілька галер, щоб не дати козакам вийти [в море]. Але хитрі козаки виходять темної ночі... і переховуються в очереті за 3-4 милі від гирла Дніпра, куди не заходять турецькі галери. Турки що чекають їх ... завжди залишаються обдуреними». Коли [козаки] надибають якусь турецьку галеру чи інші кораблі, то переслідують їх, нападають і беруть штурмом. Човни їхні виступають з води не більш як на [1,5 метра], тому козаки бачать ворожий корабель чи турецьку галеру скоріше, ніж їх самих запримітять. Далі вони спускають вітрила і дивляться, куди дме вітер; намагаються плисти так, щоб сонце було [позаду]. За годину перед заходом сонця чимдуж веслують до галери чи корабля і зупиняються за милю поодаль, щоб не втратити його з поля зору. Таким чином тримають їх на оці, а опівночі, за сигналом, підпливають до кораблів. Половина козаків готова до бою, чекає лише відповідної хвилини, коли візьмуть галеру на абордаж, а тоді проникає всередину». Г. Л. де Боплан. «Опис України». 1660 р.

1600 - 1620 рр. - Найбільший розмах козацьких морських походів. Напрямки: Чорноморське узбережжя Османської імперії;Молдавія;Кримське ханство. Причини: Захист південних кордонів Речі Посполитої;Визволення невільників;Збагачення, видобуток солі. Значення:вдосконалення організації та військової майстерності;козацтво стає провідником інтересів українського народу;ослаблення Османської імперії та Кримського ханства, попередження татарських набігів.

Петро Конашевич-Сагайдачний(1577/82 - 1622 рр.)2. Діяльність П. Конашевича-Сагайдачного. Народився в українській православній шляхетській родині. Здобув гарну освіту в Острозькій академії та Львівській братській школі. Наприкінці XVI ст. подався на Запорожжя, де швидко здобув авторитет. Брав участь у численних походах козаків, а незабаром став їх очолювати. Здобув заслужену шану сучасників. «Був то чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві був першим, коли доводилося відступати - останнім...» - повідомляє про нього тогочасне джерело. Реформа козацького війська:ввів чіткий розподіл на полки та сотні;переозброїв козацьке військо;збільшив козацьку кінноту;ввів постійні військові тренування та навчання;збільшив козацький флот до 300 суден.

«Конашевич надзвичайно спритно, страшенно збентеживши ворога, злучився з Владиславом під самою Москвою, столицею держави. Проніс переможні хоругви свої по безмежних просторах, спустошив вогнем і мечем неприятельські землі, обернувши в сумні руїни такі незвичайні, сильні своєю позицією і залогами міста, як Єлець, Шацьк, Лівни, Калуга. Обтяжений багатою здобиччю, розніс страх свого імені у всій Московії. Неприятель, що стогнав під його ударами, бачив, як переходили до рук козаків золоті посудини і дорогоцінні багатства і, ляментуючи, рахував ці юрби бранців різного віку і стану що йшли за його колісницею, за його обозом».Із розповіді Я. Собеського«Гетьман Петро Сагайдачний та Михайло Дорошенко перед Арбатськими воротами Москви. Жовтень 1618 рік». Художник Андрій Серебряков. Значення діяльності П. Сагайдачного: Київ відновив статус релігійного центра України;Козацтво здобуло авторитет та визнання на міжнародній арені;Козацтво частково провадило самостійну політику.

2. Хотинська війна20 вересня 1620 р. - армія Речі Посполитою отримує поразку від турецько-татарського війська в битві біля села Цецори. Загибель гетьмана Жолкевського та його духовника, отця Симона Віберського, 1620 рік. Художник Валері Еліаш-Радзіковський, 1876 рік. Армія Станіслава Жолкевського була вщент розгромлена, було вбито й самого коронного гетьмана. Турецько-татарське військо на честь перемоги спустошило Поділля й Західну Україну. Уряд Речі Посполитої звернувся до козаків про допомогу.

5-7 червня 1621 р. в урочищі Суха Діброва на Черкащині відбулася спільна рада реєстрового й нереєстрового козацтва, на якій розглядали пропозиції польського сейму про участь козацтва у війні проти Туреччини. Вимоги козацтва до уряду Речі Посполитої:визнання прав козацтва;розширення реєстру;дотримання релігійної рівноправності;підтримки відновленої церковної ієрархії;«Серед католиків, у тому числі й церковників, не бракує впливових осіб, які є покровителями членів козацького посольства, з огляду на теперішню загрозу війни з турками. А згаданий Сагайдачний відкрито заявляє, що королівство не одержить ні найменшої допомоги від жодного козака і від більшої частини схизматиків, якщо ці їхні вимоги не будуть вислухані. З іншого боку, багато з цих сеньйорів не тільки вважає, що було б величезною шкодою втратити допомогу козаків, військо яких вихваляють як більш боєздатне і краще організоване, ніж те, яке очолює коронний гетьман, але й підкреслюють небезпеку, що ці козаки не буду битися проти турків, і тому говорять, що в цей момент необхідно піти на поступки козакам так, щоб вони залишилися вдоволені». З листа католицького єпископа Ф. Чіріолі. Липень 1621 р.

2 вересня — 29 вересня 1621 р. - Хотинська битва між об'єднаними польсько-литовсько-козацькими військами та турецько-татарськими силами. Юзеф Брандт. Хотинська битва. 1867 рік.41 тис. козаків та 60 тис. польсько-литовського війська протистояли 150 - 200 тис. турецьких вояків та 60 тис. кримсько-татарської орди. Під керівництвом П. Сагайдачного козаки відбили 9 штурмів, здійснили серію нічних атак, які, за винятком однієї, були успішними. Найвагоміший внесок у перемогу під Хотином зробило українське козацтво.

Хотинська війна закінчилася тим, що султан Осман II, зважаючи на чисельність війська, попросив миру. Угоду було укладено 8 жовтня 1621 р. на умовах, вигідних для Польщі. Умови турецько-польської Хотинської угоди 1621 р. Припинення воєнних дій між Річчю Посполитою та Османською імперією. Кордон між Річчю Посполитою і Османською імперією встановлено по р. Дністер. Туреччина і Кримське ханство зобов’язувалися не чинити грабіжницьких походів на землі Речі Посполитої. Річ Посполита передавала турецькому васалові, князівству Молдова, Хотин; Річ Посполита зобов’язувалася щорічно здійснювати плату за військову службу на користь Кримського ханства. Польська влада погодилася заборонити українським козакам походи на Крим і Османську імперію.

Українське козацтво було невдоволене Хотинським миром, спрямованим на припинення боротьби козацтва проти турецько-татарських набігів. Болісно переживав умови Хотинського миру й гетьман П. Сагайдачний, поранений отруйною турецькою стрілою під час битви. 10 квітня 1622р. П. Конашевич-Сагайдачний помер і був похований у Братському монастирі на Подолі в Києві. Пам'ятник гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному в КиєвіМеч гоноровий, подарований П. Конашевичу-Сагайдачному польським королевичем Владиславом за перемогу під Хотином: «ВЛАДИСЛАВ Конашевичу кошовому під Хотином проти Османа». Зберігається в музейному комплексі королівського замку на Вавелі (Краків).

«Турки не мають на Чорному морі жодного міста, що його не взяли б козаки... В усякому разі, вони зараз на Чорному морі є такою значною силою, що коли додадуть більше енергії, то цілком контролюватимуть... Після серйозних роздумів про їхній стан, про їхні політику й звичаї я не маю сумніву щодо того, що з часом вони створять могутню республіку, бо, на мою думку, навіть уславлені спартанці, не кажучи вже про сицилійців, карфагенян і навіть римлян, не починали так знаменито і вдало». П. делла Валле. «Подорожі» (50-ті рр. XVII ст.)

Гра «Три речення»Спробуйте передати зміст вивченого матеріалу трьома реченнями. Перемагає той, у кого ці три речення будуть найкоротшими і водночас найточніше відбиватимуть зміст уроку.1......2......3......

Д/з:§15 (читати);Письмово: Дати: С.70;Вправа: С.70 (Упорядкуйте хронологічну послідовність);Написати листа до П. Конашевича-Сагайдачного в якому вказати своє відношення до даного діяча, значення його діяльності для розвитку українських земель (аргументуйте думку фактами).