Презентація до уроку "Козацько-селянські повстання 20-30-х рр. XVII ст.", 8 клас.

Козацько-селянські повстання 20-30-х рр. XVII ст. План: Повстання М. Жмайла;"Тарасова ніч";Виступ І. Сулими;Повстання 1637 - 1638 рр.

Після перемоги під Хотином, уряд Речі Посполитої не виконав вимоги козацтва. Причини повстання:1. Повстання Марко Жмайланезадоволення козацтва наслідками Хотинської війни;(заборона судноплавства, скорочення реєстру, не виплата грошового утримання);незадоволення українського суспільства політикою Речі Посполитої;(посилення панщини, зростання фільварків, напівлегальний статус православної віри);Після відхилення двох петицій 1621 р. та 1622 р. до короля Сигизмунда ІІІ, козаки відновили морські походи на Крим та Туреччину, встановили дипломатичні відносини з Швецією, Іраном, Московією та Кримом.

«Сваволя бере гору, і так завзялася, що й самим нам тяжко й з усіма сусідами розсварює; забувши зовсім віру й підданство, [козаки] урядили собі удільну державу. Наступають на життя і майно невинних людей. Україна вся в послушності їм. Шляхтич у домі своїм не вільний. По містах і містечках королівських уся управа, вся влада в козаків; вони захоплюють суди, закони видають... Рік тому зважилися вони від власного імені укладати перемир’я з султаном-калгою, трактати постановляти, приймати обов’язки служби супроти нього. Сього року обмінювалися посольствами й дарунками з Москвою. На свій розсуд розв’язують питання згоди і війни; порушують укладені Річчю Посполитою перемир’я. Цього року, знехтувавши королівською забороною, три рази ходили на море, і хоч отримали рішучу відсіч від турецького флоту, однак вчинили великі шкоди в далеких сторонах Турецької держави».Із інструкції короля для сеймиків, що обирали депутатів на вальний сейм. 1625 р.

Вересень 1625 рр. - польське військо рушило з фортеці Бар у каральну експедицію. Була атакована козацька залога у м. Каневі.коронний гетьман Станіслав Конецпольський. Військо: 30 тис. чол. гетьман реєстрового козацтва. Марко Жмайло. Військо: 20 тис. чол. Куруківське озеро(25 жовтеня - 5 листопада 1625 р.)В битві жодна зі сторін не мала абсолютної переваги. Козацька старшина та шляхта розпочали переговори. Марко Жмайло 5 листопада був позбавлений гетьманства. Замість нього гетьманом став Михайло Дорошенко.

Куруківська угода 6 листопада 1625 р.:збільшення реєстру з 3 до 6 тис. чоловік;1 тис. козаків розміщували на Січі, щоб перешкоджати втечам селян;ті, хто не увійшов до списку (40 тис.), мусили повернутися до маєтків своїх власників;реєстровим козакам встановлено річну плату за службу 60 тис. злотих (крім додаткової плати старшині);Козаків зобов’язували не втручатися в релігійні справи, відмовитися від морських походів, а також не підтримувати зносин з іншими державами.було створено 6 полків реєстровців: Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський, Черкаський і Чигиринський, по 1 тис. вояків у кожному.

2. "Тарасова ніч"Після польсько-шведської війни 1626 - 1629 рр. частина польського війська була розміщена на території України на постій. Не вирішеність питань щодо релігійного та соціального гніту, розбої польських військ на території України призвели до посилення антиурядових настроїв. На початку 1630 р. - Йов Борецький та православні ієрархи звернулись в листах до козацтва з проханням захистити православ'я. Коронний гетьман Станіслав Конецпольський у своїй реляції на сеймі 1631 р.: "Поспіли до [козаків] листи від декотрих осіб духовних і світських, де сповіщали, що їх віру нищать, церкви забирають, і просили, щоб за віру стали; ці намови роздратували чернь і всю Україну розбурхали, так що ніхто з тамошної шляхти не був у безпеці в своєму домі".

У березні 1630 р. - запорозький гетьман Тарас Федорович (Трясило) піднімає повстання.гетьман. Тарас Федорович (Трясило)Військо: 10 - 40 тис. чол.коронний гетьман Станіслав Конецпольський. Військо: 16 - 20 тис. чол. Тарасова ніч(15/20 травня 1630 р.)Козаки знищили «Золоту корогву» - добірний загін польських офіцерів-шляхтичів - представників найвпливовіших польських родів. Протягом трьох тижнів точилися бої між повстанцями й польським військом під Переяславом. У них загинуло чимало шляхтичів, польське військо втратило артилерію, але в козацькому таборі розгорілися чвари, старшина та реєстровці прагнули угоди з поляками.

Переяславська угода 29 травня 1630 р.:збільшення реєстру з 6 до 8 тис. чоловік;підтвердження дії Куруківської угоди;ті, хто не увійшов до списку (40 тис.), мусили повернутися до маєтків своїх власників;В 1631 р. повстання зійшло нанівець. Проте головні суперечності між урядом Речі Посполитої та козацтвом не були вирішені.

3. Виступ Івана Сулими«У 1635 р. непокірний козак, на ім’я Сулима, підступно й таємно прокравшись з... козаками з моря до Дніпра, насмілився напасти на фортецю, яку його милість король Владислав звелів на кошти Речі Посполитої збудувати на першому дніпровському порозі й оточити валами проти розбещеної сваволі козаків, щоб вони на море в човнах більше не ходили та турка не дратували. Сулима, напавши вночі на цю фортецю й перебивши сторожу, зарубав шаблею капітана та багатьох людей, забрав чимало грошей Речі Посполитої, а нову фортецю в кількох місцях зруйнував. Пізніше він був, з наказу його королівської милості, на тому ж дніпровському острові обложений реєстровими козаками і, коли дров у нього на паливо не стало, був виданий своїми й відправлений у Варшаву. Там же йому та ще кільком таким самим негідникам відрубали голови й четвертували». Ф. Обухович. «Щоденник»Фортеця Кодак На правому високому березі Дніпрагетьман Іван Сулима (фрагмент ікони «Покрова»)

4. Повстання 1637 - 1638 рр. Після виступу І. Сулими уряд Речі Посполитої вирішив переглянути реєстр Війська Запорозького й вилучити з нього всіх неблагонадійних. Це стало приводом до нового повстання. Повстання козаків-випищиків (ті, кого вилучили з реєстру) охопило райони Черкас, Корсуню, Білої Церкви.

6 грудня 1637 р. під Кумейками (неподалік Черкас) польське військо оточило козаків. Козацький табір було знищено, козаки отримали поразку. Павла Бута разом з іншими керманичами повстання було страчено у лютому 1638 р. Павло Бут (Павлюк) (Павло Михнович)3 червня 1638 р. повстання очолив Яків Остряниця, війська якого були розбиті під с. Жовнином. Яків Остряницячервень-липень 1638 р. повстання очолив Дмитро Гуня, війська якого були оточені польськими силами в гирлі р. Сули (де впадає в неї р. Старець). Облога Старицького табору тривала 1,5 місяці. Через нестачу продовольства, боєприпасів, обложені вимушені були капітулювати. Дмитро Гуня

1 березня 1638 р. у Варшаві розпочав роботу сейм. Він ухвалив постанову під назвою «Ординація Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої». Умови:уряд Речі Посполитої позбавляв козаків їх привілеїв і повертав до хлопського стану;козацьке військо на Запоріжжі розпускалось; Реєстр скорочували до 6 тис. вояків;старшина (осавули, полковники) мусила обиратись тільки зі шляхти;козацьким військом керував призначений польським урядом комісар;полки по черзі несли службу на Січі;заборона покозачення селян та міщан;відновлювалась фортеця Кодак.козаки могли постійно проживати на прикордонних територіях (Черкаси, Чигирин, Корсунь);

На початку грудня 1638 р. в урочищі Маслів Став (поблизу сучасного села Миронівка Київської області) відбулася «остаточна комісія з козаками», де реєстровців змусили прийняти умови «Ординації Війська Запорозького...». Період без значних соціальних протестів, що встановився після цього в історії Речі Посполитої, називають десятиліттям «золотого спокою». Проте, зруйнувавши традиційне козацьке самоврядування, влада створила ситуацію, за якої в козацькому середовищі поступово наростало напруження. Це призвело до початку в 1648 р. Національно-визвольної війни українського народу.

Гра «Три речення»Спробуйте передати зміст вивченого матеріалу трьома реченнями. Перемагає той, у кого ці три речення будуть найкоротшими і водночас найточніше відбиватимуть зміст уроку.1......2......3......

Д/з:§16 (читати);Письмово: Дати: С.77;Вправа: С.77 №1 (Утворіть логічні ланцюжки);Заповнити прогалити в тексті опрацювавши зміст історичного документу;