Хто сестра і брат? «Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась?Рано до схід сонечка росою вмивалась,Є у мене листячко, пахучії квіти,Чому ж мені, вітрику, ой чом не радіти?Краще в полі нашому над мене немає,Аж до моря славонька про мене літає,Із моєї сипанки смачна страва буде,Поливку і маслечко дадуть добрі люде!»«Рівна, сестро милая, нам доля з тобою, —Обізвався братичок десь за бороною. —Скрізь по людях склалася і про мене слава,Он і в полі, вітрику, кипить моя страва».
Хто розмовляє? «Ой я бідна удовиця, —Стала хникать жалібниця, —Он калина, — їй не так!Кажуть, пісні їй складають,А про мене забувають,І ніхто ніде ніяк!.»«Стій лиш! Слава не брехуха, —Обізвалась джеркотуха,Розбирає, що і як!От я славі догодила,Кашку діточкам варила,А тобі не вдасться так».
Хто хвастає?«Я таке, що всякий знає,Бо на мене світ увесь. Ласо дуже поглядає», —Обізвався хтось і десь.«Кращі, може, є від тебе, —Одмов ля чийсь голосок,—І приманюють до себе. Гарні очі і роток. Роздивися, милий друже,У кого краса видніш,Шелестиш про себе дуже,А мене кохають більш».