Презентація до уроку "М. В. Гоголь і Україна. Музеї Гоголя в Україні. Українські митці про М. В. Гоголя"

М. В. Гоголь і Україна, музеї М. В. Гоголя в Україні Українські митці про творчість М. В. Гоголя

Перед Гоголем слід благоговіти як перед людиною, наділеною найглибшим розумом і найніжнішою любов’ю до людей. Т. Шевченко Микола Васильович Гоголь народився в Україні. Відтоді доля і творчість письменника були нерозривно пов’язані з рідним краєм, його легендами, думами, казками, мріями. Онук козацького канцеляриста, нащадок полковників і гетьманів, літописець України, закоханий у свою Батьківщину, Гоголь упродовж усього творчого життя зберігав зв’язок з культурним ґрунтом, на якому виріс як особистість і як митець. Епіграфом для уроку ми обрали слова Т. Шевченка, що свідчать не тільки про повагу одного генія українського народу до іншого, але й передають почуття всіх, хто прочитав твори Гоголя у першоджерелі або у перекладі. Безсумнівно, ім'я Гоголя стоїть в одному ряду з найкращими письменниками того часу – Ч. Діккенсом, В. Скоттом, О. Пушкіним.

Портрети М. Гоголя Портретів Гоголя, створених за життя письменника, залишилося небагато. Один з них, датований 1841 р., належить пензлю видатного російського живописця Олександра Андрійовича Іванова (1806-1858). Портрет написано в реалістичній манері. Художник досить точно відтворив риси обличчя митця: його трохи замріяні й водночас дуже проникливі очі, легку посмішку, доброзичливість, що відчувалася в усій постаті, у кожному русі. Це земний Гоголь - такий, яким його запам’ятали друзі, сучасники. Проте Іванову належить ще один портрет письменника - духовний портрет, що відтворює складність його внутрішнього життя. Ідеться про картину «Явлення Христа народу», на якій є зображення і Гоголя, і самого художника.

Портрет Гоголя роботи О. Іванова Портрет Гоголя на картині О. Іванова “Явлення Христа народу”

Автопортрет художника на картині Портрет Гоголя на картині О. Іванов. Явлення Христа народу. 1837 - 1857

1. Великі Сорочинці. 2. Василівка (Гоголеве). 3. Полтава. 4. Ніжин. 5. Чернігів. 6. Київ. 7. Одеса. 7 6 3 5 4 1 2 Згадайте, що пов'язує Гоголя з названими місцями Екскурсія гоголівськими місцями в Україні

Великі Сорочинці (Миргородський повіт, Полтавська губернія). Місце народження майбутнього письменника. Василівка (Яновщина, нині - Гоголеве). Родовий маєток письменника. Полтава. Отримавши домашню освіту, Гоголь вступив до Полтавського повітового училища, де навчався протягом двох років. Коли майбутній письменник приїхав до Полтави, у місті відкрився театр, директором якого був І. Котляревський. Гоголь любив Полтаву й Полтавщину за особливо зворушливу природу цього краю. Ніжин (Чернігівщина). У Ніжинській гімназії Гоголь навчався сім років. Тут він уперше вийшов на аматорську сцену в ролі діда, написав п’єсу з українського життя. Ніжин став духовною і творчою колискою письменника, тут формувалися його літературні та громадянські погляди. Не випадково 1881 р. саме в Ніжині відкрили перший у Російській імперії пам’ятник М. Гоголю роботи П. Забіли. Побував Гоголь і в самому Чернігові. Київ. Тут Гоголь побував у 1827-му, 1835-му й 1848-му роках. Пушкін клопотався про надання йому місця на кафедрі загальної історії в Київському університеті, тож митець був сповнений планів і мрій, збирався писати історію України. Питання про призначення в Київ так і не було вирішене, але Микола Васильович любив це місто, його вулиці, часто бував біля Андріївської церкви та в Києво-Печерській лаврі. Письменник згадував Київ у низці творів, як-от «Вій», «Страшна помста», «Тарас Бульба». Одеса. Гоголь двічі відвідав Одесу в останні роки життя (1848, 1850 рр.). Тепло Одеси зігріло його, подарувало надію на завершення роботи над другим томом поеми «Мертві душі». У місті досі збереглися будинки, де зупинявся письменник.

Село Гоголеве, Шишацького повіту. Колись називалось Яновщина. А потім тут народився Микола Гоголь. Фото 1915 рік. Дім, у якому народився М. В. Гоголь

Полтава. Вулиця Гоголя Місто Ніжин

Чернігів Київ Меморіальна дошка М. В. Гоголю в Одесі

Музей-заповідник Миколи Гоголя, Гоголеве В одному із сіл на Полтавщині серед неповторної української природи, стоїть одноповерховий будинок з чотирма дерев’яними колонами, поруч із ним – невеликий флігель. Тут, у колишній Василівці (нині с. Гоголеве), жив Микола Васильович Гоголь. У цьому мальовничому куточку пройшли його дитячі та юнацькі роки. Тут він відкрив світ, сповнений зворушливих, сумних і веселих легенд, поетичної фантазії. Зараз це національний музей-заповідник М.В.Гоголя, що є перлиною туристично-рекреаційного кластеру «Гоголівські місця на Полтавщині». Родова садиба Гоголів-Яновських, відтворена з пам’яті і любові народної, стала місцем, де «…відчувається Гоголь як реальна земна людина». Національний музей-заповідник М.В.Гоголя є перлиною туристично-рекреаційного кластеру «Гоголівські місця на Полтавщині». Гоголівський меморіал площею понад 30 га – це синтез біографічного, літературного й побутового музею, що є, безумовно, рідкісним явищем. Батьківський будинок, флігель, подвір’я і ставки, парк-сад з малими архітектурними формами зачаровують відвідувачів своєю неповторною красою, зберігають домашній затишок і дух гоголівської родини.  Гоголівська садиба – це мальовничий куточок природи, сповнений таємниць, незвичайних пригод і яскравих вражень. Потужний науково-культурний центр відомий далеко за межами України. Неодноразово нагороджувався почесними і пам’ятними відзнаками. У 2015 році музей отримав Міжнародну премію імені М.В.Гоголя в Італії за віддане служіння пам’яті письменника, за бережне відтворення і збереження його родової садиби. У залах батьківського будинку та флігелі розміщена експозиція, яка дає уявлення про епоху, в якій жили Гоголі, розповідає про життя і творчість видатного письменника. Музей-заповідник являє собою комплекс архітектурних і ландшафтно-природних об'єктів, що дають уявлення про епоху, в якій жив письменник: батьківський будинок, флігель, парк-сад із малими архітектурними формами, ставки, могила батьків М. В. Гоголя. Заповідник є пам'яткою архітектури національного значення і занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. 2009 рік був проголошений ЮНЕСКО роком Гоголя. До 200-ліття письменника у його садибі проведено масштабну реконструкцію.

Історія музею Україна у творах Гоголя – це ріг достатку, край, де живуть цікаві та веселі люди (один Пацюк чого вартий), а з усілякою нечистю поводяться, як з домашньою скотиною. А сусіди, батьківська садиба, просто знайомі стали прототипами персонажів багатьох повістей та оповідань письменника. Будинок на хуторі Купчинський родина Гоголів-Яновських (у Миколи Васильовича було подвійне прізвище) успадкувала наприкінці 18 століття. Хутір був приданим бабусі письменника – Тетяни Семенівни Лизогуб. Коли в Купчинському почав господарювати Василь Панасович (батько), хутір став називатися Василівкою. Будинок він також трохи перебудував. Неподалік садиби звели церкву Різдва Богородиці, винокурню, водяний млин, цегляний завод, розбили парк та облаштували ставки. На жаль, садибу Гоголів-Яновських було зруйновано 1943 року. Від неї залишився тільки фундамент. Згодом поступово відновили флігель із кабінетом Миколи Васильовича, упорядкували могили батьків, парк, стави, альтанку, грот. До слова, біля входу в грот лежить камінь, де, за переказами, полюбляв сидіти Гоголь. Поміж собою родичі називали це місце «храмом самотності». Будинок відновлювали за планами, кресленнями та зображеннями, і у 1984 році вперше відчинив перед відвідувачами двері Музей-заповідник Миколи Гоголя в Гоголевому. Урочисте відкриття приурочили до 175-тої річниці з дня народження письменника.

Експозиція музею Експонати розташовані у батьківському домі та в робочому кабінеті у флігелі. Здебільшого це особисті речі Миколи Васильовича та членів його родини, перші видання творів, портрети. Інтер'єри кімнат відтворено у дусі епохи, в якій жив Гоголь. Також у музеї проводять театралізовані дійства та екскурсії, наприклад, на Різдво. А у теплу пору року варто відвідати нічне дійство «Чи знаєте ви українську ніч?». Цікаво буде заночувати у домі містичного письменника, погодьтеся.

Літературно-меморіальний музей М. Гоголя, Великі Сорочинці Літературно-меморіальний музей Миколи Гоголя в селі Великі Сорочинці Полтавської області – перший в Україні державний музей, присвячений життю і творчості українського та російського письменника. Заснований 1929 року місцевими активістами. Саме після зйомок  фільму «Сорочинський ярмарок» у артиста Амвросія Бучми виникла ідея створити подібний заклад, присвячений класику літератури. Тут можна побачити унікальні першовидання творів та особисті речі Миколи Гоголя, оригінальний портрет письменника, виконаний Іллею Рєпіним, меблі 18 – 19 століть та безліч інших вартих уваги старожитностей.

Спасо-Преображенська церква Передісторія створення Великі Сорочинці розташовані у давньому козацькому краї, де народився не один славний воїн української землі. Одним із найвідоміших серед них є гетьман Лівобережної України 18 століття Данило Апостол, який звів тут Спасо-Преображенську церкву. Саме в цьому храмі, через 75 років після завершення будівництва,  охрестили Миколу Васильовича Гоголя. Перший літературно-меморіальний музей облаштували у будинку лікаря Михайла Трохимовського, в якому народився славетний письменник. Проте 1943 pоку гітлерівське військо знищило його. Разом із спорудою безповоротно було втрачено багато цінних експонатів.

Відновлення закладу Наступне відкриття музею відбулося 1951 року. У Сорочинці з усіх місць, де працював або жив Микола Гоголь, привозили його особисті речі, предмети побуту, інші експонати. У 1977-му та 1999 pоках меморіальний музей пережив 2 реекспозиції. У квітні 2009 року його повністю відреставрували: добудували  виставкові зали, осучаснили прилеглу територію. Літературно-меморіальний музей Миколи Гоголя зберігає історію життя видатного письменника, автора безсмертних творів. Щоб знайомство з біографією та творчістю українського генія було всебічним, обов`язково варто побачити пам`ятник Гоголю і Поле Сорочинського ярмарку.

Експонати музею Експозиція сховища розташувалася в п`яти залах. Тут відтворено атмосферу 19 століття. Всього в музеї налічується більше 7000 предметів. Серед них цікавими є речі, які розповідають відвідувачам про дитинство і юність письменника, про роки, проведені в Ніжинській гімназії, про період проживання в Москві та Петербурзі. Предмети, що належали письменнику – записна книжка, циліндр, портфель, копія атестату, рукописи. Перші видання повісті «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», поеми «Мертві душі», комедії «Ревізор», а також їх унікальні переклади українською Івана Франка та Лесі Українки. На старовинних фотографіях можна побачити Україну часів Гоголя, дорогі письменникові місця. Унікальні знімки матері Гоголя з дітьми, а також батьків Миколи Васильовича. Роботи художників Іллі Рєпіна, Костянтина Коровіна, Івана Крамського, Костянтина Трутовського, Михайла Дерегуса та майстрів народної творчості.

Українські митці про творчість М. В. Гоголя “Що не кажіть, а Гоголь душею й натурою наш.” Панас Мирний “Ціллю творчості М. Гоголя було оживити душі, роздмухати у людини жар у душі, де він починає загасати, показати, що прекрасна душа є природно-прекрасною метою для людини.” Д. Чижевський Російська мова Гоголя була не рідна, а вивчена, сильно перейнята українською стихією… він думав по-українському, а пишучи свої твори, перекладав їх російською мовою… якби Гоголь пожив довше в українському оточенні <…>, не тинявся серед чужинців, за кордоном, то він став би українським письменником. В. Дорошенко «У письменника формується нова місія — посланництво від імені поверженої в рабство Батьківщини… Він виконав свою місію засобами російської мови блискуче… Українець зробив величезний внесок у сусідню літературу, а подяки жодної» Я. Славутич

Вірш Шевченка Гоголю За думою дума роєм вилітає; Одна давить серце, друга роздирає, А третяя тихо, тихесенько плаче У самому серці, може й Бог не бачить. Кому ж її покажу я, І хто тую мову Привітає, угадає Великеє слово? Всі оглухли — похилились В кайданах... байдуже... Ти смієшся, а я плачу, Великий мій друже. А що вродить з того плачу? Богилова, брате... Не заревуть в Україні Вольнії гармати. Не заріже батько сина, Своєї дитини, За честь, славу, за братерство, За волю Вкраїни. Не заріже: викохає, Та й продасть в різницю Москалеві. Цебто, бачиш, Лепта удовиці Престолові-отечеству Та німоті плата. Нехай, брате.— А ми будем Сміяться та плакать. Творчість Гоголя (насамперед повість «Тарас Бульба») надихнула на поетичне слово молодого Шевченка. За прикладом Гоголя Великий Кобзар створив у поемі «Гайдамаки» образ Івана Гонти - лицаря, що в ім’я України жертвує навіть своїми дітьми. У вірші «Гоголю» Шевченко звертається до письменника як до брата. У музеї Шевченка в Києві експонується портрет М. Гоголя, який написав Тарас Григорович.

Гоголь у живописі Гоголь глибоко розумів живопис і сам мав художні здібності. Почавши малювати під час навчання в Ніжинській гімназії, він займався цим протягом усього життя. Найцікавішими малярськими роботами письменника є «Собор. Башта», акварель «Фасади будинків в селі Василівка», картина олійними фарбами «Сільський пейзаж», малюнок «Німа сцена з «Ревізора».

Акварель Гоголя “Фасади будинків в селі Василівка”

Гоголь у музиці На сюжети творів Гоголя написано сорок вісім опер. Найвідоміші з них - «Майська ніч», «Ніч перед Різдвом» М. Римського-Корсакова, «Черевички» П. Чайковського, «Тарас Бульба», «Утоплена» М. Лисенка.

Домашнє завдання Підготуйтеся до контрольної роботи за темою “Пригоди і фантастика”.