Презентація до уроку математики. 4 клас РОСТОК. З історії дробів

Історія дробів. Підготувала вчитель початкових класів. Академічного ліцею №1 м. Українки. Прус Галина Іванівна

Стародавній Рим. Цікава система дробів була в Стародавньому Римі. Вона була заснована на діленні на 12 частин одиниці ваги, яка називалася асс. Дванадцяту частину асса називали унцією, а шлях, час і інші величини порівнювали з наочною річчю – вагою.

Стародавній рим. Наприклад, римлянин міг сказати, що він пройшов сім унцій шляху чи прочитав п’ять унцій книги. При цьому, звичайно, мова йшла не про зважування шляху чи книги. Мали на увазі, что пройдено 7/12 шляху чи прочитано 5/12 книги

Стародавній Рим"скрупулус " - 1/288 асса, "семис" - половина асса, "секстане" - шоста частина асса, "семиунція" - 1/24 асса і т.д.

1 тройська унція золота — міра ваги дороговартісних металів

Стародавній Єгипет У Стародавньому Єгипті архітектура досягла високого рівня. Для того, щоб будувати грандіозні піраміди і храми , щоб обчислювати довжини, площі і об’єми фігур, необхідно було знати арифметику.

Стародавній Єгипет Із розшифрованих даних на папірусах вчені взнали, що єгиптяни 4 000 років назад вміли розв’язувати багато задач, пов’язаних з будівництвом, торговлею і військовою справою.

Стародавній Єгипет Єгиптяни використовували тільки дроби з чисельником одиниця, тобто дроби виду 1/n. Єдиним винятком був дріб 2/3. Вони всі дроби намагалися записати як суми частин. Додавали, віднімали, ділили і множили дроби за допомогою спеціально складених таблиць, які доводилося завчати

Вавилон. У Вавилоні писали не на папірусі, який у країні не ріс, а на глині. Натисканням клиновидної палички на глиняні дощечки наносилися знаки, що мали вигляд клинів, потім вони випалювалися на вогні. Ось чому таке письмо називається клинописом.

Вавилон. Вони працювали тільки з дробами, в яких знаменник число 60, а такі дроби, як 1/7, 1/11, 1/13 не можна було точно виразити через шістдесят: виражали їх наближено. Ми зараз використовуємо такі дроби, щоб виразити час і величину кутів.

Стародавня Греція У грецьких творах з математики дробів не було. Грецькі вчені рахували, що математика має займатися тільки цілими числами. З дробами доводилося мати справу купцям, ремісникам, а також землемірам, астрономам і механікам.

Стародавня Греція. В VI ст. до н.е. жив відомий вчений Піфагор. Кажуть, що на питання, скільки учнів відвідують його школу, Піфагор відповів: «Половина вивчає математику, четвертина – музику, сьома частина перебуває в мовчанні

Київська Русь. У староруських рукописних арифметиках XVII століття дроби називали долями, пізніше «ломаними числами». В старих рукописах знаходили такі назви дробів на Русі{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}1/2 - половина, полтина 1/3 – треть 1/4 – четь 1/6 – півтреть 1/8 - півчеть 1/12 –півпівтреть 1/16 - півпівчеть 1/24 – півпівпівтреть (мала треть) 1/32 – півпівпівчеть (мала четь) 1/5 – пятина 1/7 - седьмина 1/10 - десятина

Індія. Математики цієї країни змогли досить щвидко перейти від одиничних дробів до дробів загального вигляду.

Індія. В Індії використовувалась система запису – можливо, китайського, а можливо, пізньогрецького походження, – при якій чисельник дробу писали над знаменнком – як у нас, але без риски дробу, зате весь дріб вміщувався в прямокутну рамку.

У Європі У Західній Європі вперше термін «дріб» вжив Леонардо Пізанський в 1202році ( Фібоначчі). Він став використовувати риску дробу, записує дроби, розміщуючи у випадку мішаного числа, цілу частину справа, але читає так, як прийнято у нас. Повноцінна теорія звичайних дробів і дій з ними склалася в XVI столітті, завдяки італійському ученому Нікколо Тарталья і німецькому математику Клавіусу.

Ціцерон говорив: «Без знань дробів ніхто не може говорити,що знає арифметику». Цитати про дроби

1) 10:5=2 – міститься в 12-тій частині2) 12 ∙ 2 =24 Відповідь: число дорівнює 24

1)70 : 2=35 (б.) – дев’ята частина череди2) 35∙ 9 = 315 (б.) Відповідь: у череді всього 315 бичків

1) 215 = 30 (бдж.)Відповідь ∙ : усього зібралося 30 бджіл

1) 11 ∙ 3 ∙ 2 = 11 ∙ 6 = 66 (ш) – після Ⅱ міста2) 66 ∙ 6 = 396 (ш) – після Ⅰ міста3) 396 ∙ 6 = … . (ш) – після Ⅱ міста2376

Дякую за увагу