Презентаційний матеріал до уроку мистецтво у 9-му класі з теми "Авангард". Розробка містить ілюстрації до витворів мистецтва (архітектури, скульптури, живопису, графіки), текстове пояснення та додаткову інформацію для учнів і учтителів
Колаж (фр. collage — клеїти) — художня техніка, сутність якої полягає у використанні в композиції різних наклейок із пласких (кольоровий папір, шпалери, тканини) або об’ємних (мотузки, шматки дерев, метал) матеріалів. Кубізм (фр. cubisme, від cube — куб) — модерністський художній напрям із переважанням геометричних форм, заснований П. Пікассо і Ж. Браком на поч. XX ст.
Кубофутурйзм (фр. cubofuturism) — художній напрям у поезії та образотворчому мистецтві поч. XX ст., який об’єднав авангардні явища кубізму і футуризму. Футуризм (лат. futurum — мабутнє) — радикальний літературно-художній напрям авангардного мистецтва, був поширений на поч. XX ст. Його представники оспіву вали майбутнє як еру техніки, високих швидкостей і темпу життя.
Другому періоду (1909-1912) притаманна дрібна деталізація зображеного, коли звичні об’єкти аналітично руйнують, їх ніби розкладають на окремі площини, грані, кути зору (згори, знизу, збоку тощо). Усе це комбінувалося в композицію натюрморту, рідше портрета чи пейзажу, а кольорова палітра свідомо обмежувалася.
31912 року почався третій період: художники захопилися зворотним процесом — синтезуванням і почали працювати в техніці колажу та аплікації. Вони конструювали зображення з найрізноманітніших елементів: графічних знаків (літер, цифр, нот), малюнків-схем, кольорового паперу, обривків газет, шпалер з орнаментом, імітацій різних фактур, мотузок, шматків дерева і тканини, листів заліза, наклейок.
Натхнення існує, але воно приходить під час роботи», — говорив легендарний французький художник, іспанець за походженням, Пабло Пікассо. За дев’яносто один рік життя він написав багато картин. Пікассо також творив як графік, скульптор, кераміст, дизайнер. На полотнах багатогранного митця в різні періоди панували реалізм, постімпресіонізм, кубізм, неокласицизм, сюрреалізм.
«Рожевий період» рясніє яскравими костюмами акробатів, атрибутами цирку, яким захопився художник. І хоча на палітрі переважали життєрадісні кольори, сумні очі комедіантів нерідко виражали самотність. Улюбленим персонажем став Арлекін. На цьо му образі, як і на автопортретах, можна простежити стильові пошуки Пікассо.
Від експериментів із кольором живописець перейшов до аналізу форми і змінив інтерес до кубізму на імпресіонізм. У колажах він поєднував, здавалося б, непоєднуване. Зображені атрибути натякали на реальність, утім становили для глядачів якісь візуальні ребуси. Одним із мотивів численних натюрмортів Пікассо були музичні інструменти, насамперед гітара і скрипка
Як театральний художник Пабло Пікассо виконував декорації та костюми до балету «Парад» Еріка Саті. Під час підготовки постановки художник познайомився з балериною Ольгою Хохловою, яка згодом стала його дружиною (1918). Ольга не сприймала модерністських новацій і визнавала лише класичне мистецтво, тому її портрети виконані у реалістичній манері, як і більшість картин Пікассо цього періоду.
Коли ж світогляд художника трансформувався в сюрреалістичне бачення світу, на полотнах з’явилися монстри (мінотавр, бик), черепи. На замовлення уряду Іспанії П. Пікассо написав картину «Герніка» після того, як це іспанське містечко було вщент зруйновано під час бомбардування фашистською авіацією у період Другої світової війни. Художник працював несамовито й за місяць представив величезну картину в чорно-білій палітрі. Фрагменти жахли вих сцен насильства, страждання, смерті людей і тварин вражали в композиції.
Незважаючи на песимістичну тональність, якою нерідко пройняті емоційні роботи великого іспанця, загалом вони сповнені любові до людей і віри в життя. Картини Пабло Пікассо вважають найдорожчими у світі, тому не дивно, що за популярністю вони посідають перше місце не лише у відвідувачів музеїв, а й у викрадачів картин.
Творчість О. Архипенка пе ревернула традиційні уявлення про мистецтво скульптури. Його роботам притаманні динамізм, лаконічність композицій і форм, ліричність. Митець постійно експериментував, запровадив у скульптуру увігнутість і отвір, як виражальні елементи пластичного мистецтва.
На основі поєднання й переосмислення ідей кубізму і футуризму в образотворчому мистецтві виник напрям кубофутуризм. Це еклектичне явище проіснувало недовго, але подарувало світові таких яскравих представників вітчизняного авангарду, як Давид Бурлюк і Олександр Богомазов. Кубофу туризмом захоплювалися й К. Малевич, О. Екстер та ін.
Олександр Богомазов (1880-1930) — фундатор вітчизняного кубо-футуризму, якого називають «українським Пікассо». Художник і педагог залишив у спадок не лише оригінальні картини, а й не менш цікаву теорію «якісних ритмів» (трактат «Живопис і елементи»). Експерименти з ритмом збагачуються знахідками в царині колориту: живописець шукає нові співвідношення локально забарвлених кольорових плям.
4. Професійні випробування. Уявіть себе музичним редактором і доберіть музичні твори до картин П. Пікассо різних стильових періодів його творчості для документального фільму про митця. 5 напишіть сценарій фільму. 6. У вільний час подивіться фрагмент балету Е. Саті «Парад». Зверніть увагу на костюми за ескізами П. Пікассо. Подумайте, наскільки театральний живопис Пікассо відповідає авангардній музиці балету