"Ретроноворічні прикраси на ялинку" (Виліковує гнів і заповнює час)

                                  "Ретроноворічні прикраси на ялинку"

                                    (Виліковує гнів і заповнює час)

                                                                              ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК

                                                                    з декоративно-прикладного мистецтва

                                                                   у «9» класі художнього відділу  

                                                                   (можна також проводити і

                                                                   з образотворчого мистецтва,

                                                                  і з художньої праці, і на

                                                                 факультативах     чи гуртках)                          

 

МЕТА УРОКУ: ознайомити з різними способами виготовлення прикрас із соломи, та виготовлення новорічних композицій, оздоблення ними ялинки і приміщення; вміти використовувати природні матеріали; сприяти відродженню народних традицій.

ТИП УРОКУ: інтегрований.

 ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: урок-вистава.

ОБЛАДНАННЯ: зразки прикрас новорічних композицій, декоративна ялинка, соломка, нитки, двосторонній скотч, ножиці, схема.

                                              ХІД      УРОКУ.

I.Організаційний момент.

II.Мотивація.

     Слово вчителя.( при розповіді демонструє зразки композицій, прикрас тощо...)

         До Новоріччя рукою подати. І ми вже думаємо про те, де придбати ялинку, чим її прикрасити.

       Коли ж і де народився звичай ставити новорічну ялинку, прикрашати її іграшками, горіхами, цукерками, розважатися біля неї? Взагалі, джерела цієї приємної, гарної традиції оповиті таємницею. Проте вважається, що її народження відбулося у верхів'ях великої Європейської ріки Рейн. У 15 столітті спустилася ялинка з Альпійських гір у долину - спочатку Німеччини, а потім «пішла» по всьому світі.

      Чим же приваблює людей ялинка, а не якесь інше дерево? Чому саме вона стала символом такого теплого сімейного свята, як Новоріччя? Етнографи стверджують, що у деяких народів Європи існувало вірування в те, що напередодні Нового року злі духи стають особливо агресивними, а гострі ялинкові голочки здатні відлякувати їх. Цікаво, що зовсім протилежне ставлення існує серед жителів Татарстану. Колись там вірували, що саме в ялинці живе добрий дух лісів, який охороняє все живе. Тому на гілках, ялинок (правда не новорічних, а взагалі) розвішували різні дари, щоб задобрити лісове дерево.

     Прикрасити можна і одну гілку ялинки, а можна власноручно виготовити композицію, використавши для цього новорічні атрибути, при цьому ви збережете чимало лісових красунь. І свято від цього не стане гіршим, бо воно у вашій душі. В українців основною дійовою «особою» новорічних свят був солом'яний дідух ( щось схоже на туго зав'язаний та прикрашений сніп пшениці або жита), котрого ставили у кутку хати під образами. «Дідух» з давніх часів уособлює дух предків, які приходять на Різдво в гості. А ще «дідух» - це священний культ хліба, возвеличення працьовитих господарів.

      Сніп пшениці або різдвяну ялинку прикрашали солом'яними ланцюжками у вигляді хрестиків або ромбиків. Окремим солом'яним прикрасам приписували магічний характер. Так на Україні були солом’яні павуки, їх чіпляли також на почесному місці хати. Вони вважалися оберегами. За народними віруваннями вони оберігали дівчат від наврочення.

III. Повідомлення теми та надання необхідної інформації. Бесіда учителя.

    А зараз за продемонстрованими зразками прикрас і за схемами, що перед вами, з підготовлених матеріалів ви виконаєте завдання. А саме - виготовите прикраси з соломи.

Учні приступають до виконання іграшок, в той час звучить мелодія «Тиха ніч, свята ніч».

Свята ніч, тиха ніч!

Ясність б’є від зірниць,

Дитинонька Пресв’ята,

Така ясна, мов зоря,

Спочиває в тихім сні...  

ІV. Практична робота. Інтерактивна вправа - центральна частина заняття.

        Після програшу мелодії вчитель продовжує розповідь.

    Надходить тиха і дивна, повна таємниць Св’ята ніч. Сплять потомлені люди. Опівночі невідомо і незбагненно народжується Син Бога живого.

У пам’ять Різдва Христового встановлено церквою празник. Це свято світле і величне—примирення Бога з грішною землею, ці вічні і ласкаві для грішних людей сходи, якими сам Син Божий зійшов з небес, воплотившись з Духа Святого в утробі Діви Марії - святкує вся земля.

   З давніх - давен в Україні словом, ділом та святковим магічним актом створюється в цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі.

     В турботах та праці проходить день. Коли сонце заходить та сходить вечірня зоря, та сама, яка понад 2000 років тому вказала шлях мудрецям до Дитяти. У цей час господар вносить у хату сніпок жита, вітає своїх домашніх з Святим вечором, бажає, щоб усі у щасті і здоров’ї ці свята провели та до других дочекались. Ставить сніп під образами. А діти вносять в хату сіно, яке кладуть під стіл. На стіл над сіном ставлять макитру з кутею та кладуть калач з сіллю.

     Свята вечеря починається спільною молитвою до новонародженого Дитятка. Особливу силу має молитва за померлих, бо й вони приходять на свят — вечір. І після вечері їм у тарілках залишають трохи куті.

    Настає свят-вечірня ніч. Все затихає, і лише свічка тихенько пломеніє, щоб не збудити Святе Дитя. У цей час на вулиці вже чути коляду. Це ходить вертеп, відтворюючи події Різдва Христового. Ходять від хати до хати і вітають людей з Різдвом. Колядують під вікном, а господар запрошує до хати, де частує колядників.

У (Додатковий матеріал).

   КУТЯ — головна страва святвечора. До неї варять узвар.

ВЕРТЕП - це найцікавіше дійство. Колядники переодягаються на ангелів, пастушків, трьох царів, Ірода, смерть, чорта й ходять від хати до хати та сповіщають про народження маленького Ісуса.

   Склад дійових осіб не всюди одинаковий, але завжди вони мають дзвінок і модель невеличкої шопки, у якій на сіні народився Ісус, а вбрання акторів і надалі нагадує про ці давні часи.

   Найвищою фігурою є цар Ірод. У дитячому вертепі можуть бути лише ангел та 4 пастушки. Вони входять на подвір’я та, за сценарієм колядують під вікнами або в сінях:

                   Радісна новина весь світ звеселила,

                  Україну ясна зоря ясно освітила,

                  Україну ясна зоря ясно освітила.

                 Ясно освітила й стала гомоніти;

                Радуйтеся, веселіться, українські діти!

               Радуйтеся, веселіться, українські діти!

Потім дають знак дзвінком і входять до хати. Ангел іде попереду.

Ангел: Мир і спокій тому дому,

                   Тут не буде місця злому.

1. пастушок:       Слава Богу, добрі люди,

                   Хай добро тут з вами буде!

2. пастушок:     Добрі маємо новини

                   Для дорослого й дитини!

3. пастушок:    Ввесь світ нині звеселився,

                 Бо Син Божий народився!

4. пастушок:    В Вифлиємі між бидляти,

                 Ми ходили оглядати...

5.  Ангел:        Я дізнатись рад би дуже,

                          Хто такі ви, милі друзі?!

1 пастушок:             Ми маленькі пастушки,

                               Що пасемо овечки.

Ангел:                   А звідкіль? З якого роду?

2 пастушок:         З українського народу.

Ангел:                  Красний є, як Божий рай,

                             Український рідний край.

                            А хто вам сказав новину

                            Про Вифлиємівську Дитину?

3 пастушок:        Як ангели заспівали,

                            Ми всі разом про те знали.

4 пастушок:     До яскині поспішили,

                           Богові поклін зложили.

 Ангел:             Я вас бачив, любі діти!

                          Ви пишались там, мов квіти!       

1пастушок:      І тебе ми пам’ятаємо,

                          Ти один з Ангелів раю!

2 пастушок:     Ми тебе на хмарах вздріли,

                          Поміж тими, що ясніли!

Ангел:             Так, і я там був між ними,

                          Побратимами ясними,

                          Та сюди я завітав,

                          Бо Ісусик так наказав:

                          — Хай один із вас, Ангели,

                          Злине в українські села,

                          Щоб його могли уздріти

                          Милі українські діти!

                         Щоб сказили, що бажають,

                         Може, в серці смуток мають!

3 пастушок:    О, як красно! Як чудово

4 пастушок:    Що за щире Боже слово!

 Ангел:            То скажіть, хто що бажає,

                         Хай Ісусик теє знає.

1пастушок:     Я бажаю щастя й долі,

                         Добра в хаті і на полі

                        Своїм родичам, батькам,

                         Своїм сестрам і братам!

2 пастушок:   Щоб і наші господарі,

                         Мали з неба щастя в дарі,

                         Щоб усе велось від нині

                         Нашій любій господині!

3пастушок:    Щоб були здоров’я й сила,

                        Щоб їм нива зародила,

                        Повно щоб було в коморі

                       Та й достатньо на оборі!

4 пастушок:   Хліба щоб не бракувало,

                       І на переднівок стало!

                       Щоб у будні та неділі

                       Були діти чисті, білі!

                       Мали чим погратись.

2 пастушок:   І щоб рідна школа була,

                       Й щоб недоля нас минула,

                      Щоб все лихо відвернути

                          Й гаразду ще всім добути.

3 пастушок:    Я в Ісуса ще попрошу,

                          Щоб нам вдачу дав хорошу,

                          Й щоб зазнали в цілім світі Честі українські діти!

4 пастушок:   Українському народу

                         Дай Бог щастя і свободу,

                         Для народу і для краю

                        Сили і добра бажаю!

Ангел:      Станеться по вашій волі,

                        Ще діждете щастя й долі,

                        Правда кривду переможе!

                       Вислухай їх просьби, Боже!

Усі колядують

                        Слава Богу, слава за слова зичливі,

                       Як Ісусик буде з нами, будемо щасливі!

                       Як Ісусик буде з нами, будемо щасливі!

VІ. Підсумок уроку. Слово вчителя.

         Засвічується зірка над вертепом і коляда рушає далі. Ось так святкує вся християнська Україна. Нехай радість свята до краю переповнить наші серця і домівки.

         Учні демонструють свої роботи. Учитель оцінює роботи учнів.

Заключне слово вчителя.

      Ось і підійшла до кінця наша зустріч. Ми щиро дякуємо нашим гостям. Хочеться, щоб ви запам’ятали сьогоднішній урок. Можливо, хтось з цього дня почне творити і ваша творчість принесе радість людям.

     Хочеться вірити, що ви відчули, відкрили для себе красу народного мистецтва, зрозуміли його щирість, величну простоту. Ретроприкраси це не ті, що забуті, це ті, що найбільше запали до душі.