Тема: Романське мистецтво. Багаті споруди викликали попит на декоративне релігійне мистецтво, яке включає скульптури, вітражі та церковні металеві частини, що характеризують романське мистецтво як суто релігійний рух.
Номер слайду 2
Монументальний живопис. Основу живопису складає настінний розпис виконаний у техніці фрески. Зміст композиції підпорядковувались архітектурному стилеві споруди або інтер’єру . Фрески в романських храмах сповнені суворої строгості іноді наївні або печальні ,але завжди повчальні. Характерні риси зображення: -фігури плоскі,пропорції порушувались,тематика в храмах рідко змінювалась на зображення птахів,фантастичних тварин запозичених із фольклору. Тематика в замках :історичні та побутові сюжети
Номер слайду 3
Романський живопис у Франції
Номер слайду 4
Романський живопис в ІспаніїОсобливості: насичені фарби,образи суворо канонізованіПоширений живопис на дереві,який зумовив створення вівтарних зображень Марії і Христа. Фресковий живопис романської доби в Каталонії поєднували геометричні орнамети античного та візантійського стилів ,а образи святих вирізняються індивідуальністю. Фрагмент фрески з церкви в Таулі 1123р. Мозаїка“Христос Пантократор”.12ст. Собор Чефалу Сицилія
Номер слайду 5
Книжкова мініатюра Романський живопис широко представлений книжковою мініатюрою. Найбільша кількість рукописів, збережених до наших днів, була створена в монастирях Південної Франції та Баварії (Німеччина). Характерні ознаки: виконані в дусі народних традицій яскраві насичені кольори мотиви геометричні фігури (коло, квадрат, меандр) та рослинні форми (стилізоване листя акапта, квіткові розетки). У рослинні й геометричні орнаменти органічно впліталися зооморфні мотиви. Мініатюра «Св. євангеліст Іоан».Євангеліє абата Ведрикуса, Бл. 1147 р. Франція
Номер слайду 6
Скульптура. Для романської монументальної пластики характерні :гігантські рельєфні композиції над порталами храмів. “Страшний суд”рельєф над головним входом у собор Паризької Богоматері Франція. Фігури в таких композиціях мали різні масштаби: найбільша — фігура Христа, трохи менші — ангелів і апостолів, найменші — простих смертних. Сюжетами найчастіше були грізні пророцтва Апокаліпсису і Страшного суду.
Номер слайду 7
Порівняйте зображені капітелі колон романських соборів з капітелями візантійських та античних храмів.
Номер слайду 8
У скульптурі романського стилю з’являються зображення тварин. Найчастіше — це образи фантастичних чудовиськ, що уособлюють зло й химерно переплітаються з образами святих на стінах християнських храмів.
Номер слайду 9
Декоративно-прикладне мистецтво. Романська епоха стала періодом розквіту різних галузей декоративно-прикладного мистецтва: литва, карбування, різьблення по кості, художньої емалі, ткацтва, килимарства, ювелірного мистецтва. У всіх цих видах художньої творчості майстри використовували геометричні, рослинні або зооморфні орнаменти, зображували побутотові сцени, фольклорні чи біблійні сюжети.
Номер слайду 10
МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВОВід часів утвердження християнства у варварські королівства починає проникати римсько-візантійська культура з її зразками культової музики. Григоріанський спів був канонізований реформатором церковної музики папою Григорієм І Великим у 590 — 604 роках. Папа вірив, що коли тисячі вірян одночасно звертаються до Бога однією мовою (латиною) і мовою однієї музики (меси), то Господь обов’язково їх почує, допоможе звільнитися від гріхів, отримати прощення та спасіння. Папа Григорій І пише месу. ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВОУ державах Західної Європи в романську добу спостерігався занепад класичного театру й піднесення інших видів театрального мистецтва: театр пантоміми (мімів), театр мімансу, мандрівний театр жонглерів. Міманс поступово витіснив театр жонглерів — у Франції так називали всіх мандрівних комедіантів і музикантів.
Номер слайду 11
РОМАНСЬКИЙ СТИЛЬ У МОДІСтиль одягу романського періоду виник на основі традицій античності, Візантійської імперії та варварських племен, які населяли Європу раніше. Основою і чоловічого, і жіночого вбрання були туніки. Чоловічий одяг складався зі спідньої та верхньої тунік до колін. Крім того, в холодну пору року носили хутряні жилетки, плащі. Жіночі туніки були довжиною до підлоги і мали трапецієподібну форму із закритою верхньою частиною, завищеною талією і звуженими рукавами. Жіноча мода вимагала одягати кілька туалетів один на інший. Одяг для знаті виготовляли з яскравих дорогих тканин із декоративною тісьмою, що прикрашалася золотими пластинками чи дорогоцінним камінням; для простолюдинів — з грубого, домотканого льону або вовни темних тонів (сірого або коричневого кольору).