Презентація до уроку музичного мистецтва 6 клас "Жанри камерно-інструментальної музики. Ноктюрн"

Жанри камерно-інструментальної музики. Ноктюрн. Урок музичного мистецтва6 клас

«Лунная ночь на Днепре» (1880) – одна из самых известных картин Архипа Куинджи. Эта работа произвела настоящий фурор и приобрела мистическую славу.

Архип Куїнджі“Місячна ніч на Дніпрі”«Місячна ніч на Дніпрі» (1880) одна з самих відомих картин Архипа Куїнджі. Ця робота викликала бурю емоцій і набула містичної слави.

Тиха украинская ночь. Прозрачно небо. Звёзды блещут. Своей дремоты превозмочь Не хочет воздух. Чуть трепещут Сребристых тополей листы. Луна спокойно с высоты Над Белой Церковью сияет И пышных гетманов сады И старый замок озаряет. Поема “Полтава”

Архип Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

Французьке слова nokturne, як і італійське notturno , в буквальному перекладі означає “нічний”У музиці цей термін з'явився у ХVІІІ столітті. Тоді ноктюрнами називали п'єси, призначені для виконання вночі на відкритому повітрі

«Доля нагородила поляків Шопеном, як німців Моцартом»Фредерік Францішек Шопен (1810— 1849) видатний польський композитор і піаніст, засновник класичної музики Польщі

Уперше він спробував себе у композиторському ремеслі у 7 років, а з 8 уже концертував і своєю грою викликав загальне захоплення у Варшаві. У 12 років він став одним із кращих піаністів Варшави. Згодом Шопен став не тільки піаністом- віртуозом, а й одним із найвидатніших композиторів. Віртуоз (у перекладі з італійської — мужній, доблесний) — артист-музикант, який досконало володіє виконавською технікою свого мистецтва.

Упродовж останніх 18 років свого життя Шопен перебував у Парижі, але тяжко переживав розлуку з рідною Польщею. Після смерті за заповітом композитора його серце перевезли на батьківщину, де воно було поховано у варшавському костьолі Святого Хреста.

Місяць зійшов над Парижем і посріблив черепиці. Ніби хто раптом торкнувся, він пробудився вночі. Як невідступно в розлуці рідна земля йому сниться!Сів до німого рояля і запалив дві свічі. Пам'ять стривожена лине в Польщу, у ріднії далі. Пам'ять долає кордони і переборює час. Пальці торкнулись холодних, втомлених клавіш рояля. Він відгукнувся акордом — тихо, скорботно — і згас. Душно в салонах Парижа. Стало нестерпним безсилля-Він од вітчизни далеко, а рідний край — у вогні. Серце дзвінкого рояля враз стрепенулось, мов хвиля,І покотились акорди в зоряну місячну ніч. Ні, не загинула Польща! Долю світлішу і кращуїй неодмінно здобудуть мужні його земляки!Вічна не згасне їм пам'ять в звуках скорботного маршу,А у натхненні Шопена — слава і честь на віки!

Колиска майбуття1. Зачерпну я у долоніКришталевої води. По траві піду босоніж,Залишу свої сліди. Свіжий вітер заколише. У колисці майбуття.І ніколи не залишить. Упродовж мого життя. 2. Білі хмари, мов вітрила,Кличуть в зоряний політ,Виростайте руки-крила,І несіть в незнаний світ. Лиш надія не згасає, Що повернемося знов,-Нас в житті оберігаєВіра й батьківська любов. Приспів: Візьму з собою пісню поля,Що мати вчила з ранніх літІ на зорі шукати долю. Піду за мріями у світ. (Двічі)