Уперше він спробував себе у композиторському ремеслі у 7 років, а з 8 уже концертував і своєю грою викликав загальне захоплення у Варшаві. У 12 років він став одним із кращих піаністів Варшави. Згодом Шопен став не тільки піаністом- віртуозом, а й одним із найвидатніших композиторів. Віртуоз (у перекладі з італійської — мужній, доблесний) — артист-музикант, який досконало володіє виконавською технікою свого мистецтва.
Місяць зійшов над Парижем і посріблив черепиці. Ніби хто раптом торкнувся, він пробудився вночі. Як невідступно в розлуці рідна земля йому сниться!Сів до німого рояля і запалив дві свічі. Пам'ять стривожена лине в Польщу, у ріднії далі. Пам'ять долає кордони і переборює час. Пальці торкнулись холодних, втомлених клавіш рояля. Він відгукнувся акордом — тихо, скорботно — і згас. Душно в салонах Парижа. Стало нестерпним безсилля-Він од вітчизни далеко, а рідний край — у вогні. Серце дзвінкого рояля враз стрепенулось, мов хвиля,І покотились акорди в зоряну місячну ніч. Ні, не загинула Польща! Долю світлішу і кращуїй неодмінно здобудуть мужні його земляки!Вічна не згасне їм пам'ять в звуках скорботного маршу,А у натхненні Шопена — слава і честь на віки!
Колиска майбуття1. Зачерпну я у долоніКришталевої води. По траві піду босоніж,Залишу свої сліди. Свіжий вітер заколише. У колисці майбуття.І ніколи не залишить. Упродовж мого життя. 2. Білі хмари, мов вітрила,Кличуть в зоряний політ,Виростайте руки-крила,І несіть в незнаний світ. Лиш надія не згасає, Що повернемося знов,-Нас в житті оберігаєВіра й батьківська любов. Приспів: Візьму з собою пісню поля,Що мати вчила з ранніх літІ на зорі шукати долю. Піду за мріями у світ. (Двічі)