Презентація до уроку музичного мистецтва "Шансон"

Про матеріал

Шансон як жанр зародився у Франції.Цей стиль можна охарактеризувати як музику кабаре і кафешантанів, якими так славиться Франція. У перекладі з французької термін «шансон» означає «пісня з життя».Це сюжетні пісні, які колись виконували вуличні співаки; це — маленький театр, театр одного актора. У кожній пісні має бути мінісюжет з ліричною, драматичною або комічною фабулою. Акомпанував шансоньє зазвичай акордеон.Головне, що відрізняє шансон від інших стилів, — це життєвість віршів: вони не вигадані, а складені самим життям, у них постає доля людини, її труднощі, радощі тощо.

Перегляд файлу

ШАНСОН

На музичних хвилях сьогодні лунатимуть пісні шансону. Ми ознайомимося з творчістю відомих виконавців і послухаємо музику у цьому стилі.

Поняття шансон застосовували в музиці здавна. Раніше шансоном називали поліфонічну французьку пісню XV–XVIстоліть.Наприкінці XIX століття з’являється новий різновид французької пісні, що називався chanson réaliste (реалістична піс-Христино, сьогодні по радіо я слухав шансон, який дуже мені сподобався. Я віднайшов ці пісні в Інтернеті й надіслав тобі. Чи впізнаєш виконавця?Так, це видатний французький співак Шарль Азнавур. Мені про нього розповідали батьки. Варто більше дізнатися про цей стиль. А допоможе наму цьому музична енциклопедія. Будучи народженим у кафе-концертах і кабаре Парижа й увібравши риси літературного реалізму, він зберігав популярність до кінця Другої світової війни. Його здебільшого виконували жінки. Тематика пісень цього виду шансону стосувалася життя бідних робітників Парижа.У сучасній Франції шансоном називають популярну французьку музику, яка зберігає специфічну ритміку французької мови, відрізняючись від пісень, написаних під впливом англомовної музики. Серед найвідоміших виконавців шансону —Едіт Піаф, Джо Дассен, Жак Брель, Шарль Азнавур, Лео Ферре та інші.

1 - Жак Брель

2 - Джо Дасен

3 - Джо Дасен

4 - Лео Ферре

5 - Жак Брель

6 - Лео Ферре

Характерні ознаки шансону

• пісні виконуються французькою мовою або мовою виконавця.

• пісні дуже ліричні, наповнені чуттєвістю і сенсом, вони зачіпають найтонші струни нашого серця.

• велика увага приділяється поетичному тексту пісень; текст зрозумілий широкому колу та близький за змістом людям різного віку.

• часто вірші присвячені історіям із життя, коханню; в піснях описуються життєві події, зміст пісень наповнений розмовами, які ведуться в основному від першої особи.

• мелодія нескладна, швидко запам’ятовується;легка для виконання широким колом виконавців, які не є професійними музикантами.

• музика передає відтінки настрою виконавця;існує декілька різновидів супроводу: близький до романсу — гітара, фортепіано або інший сольний інструмент, фонограма, що записана в студії, акомпанемент ансамблю або оркестру,різних за складом.

Шарль Азнавур, Мірей Матьє. «Вічне кохання»

Едіт Піаф. «Ні, я ні про що не жалкую»

1. Які особливості шансону тобі вдалося розпізнати у творах?

2. Який музичний образ створила кожна пісня?

3. Охарактеризуй музичний супровід пісень та тембр їхніх виконавців

4. Чи сподобалися тобі ці твори? Чим саме?

Шансон (фр. chanson — пісня) — французька лірична пісня — народна та естрадна, що має різноманітні жанрові та історичні різновиди.Виконували французькі пісні (шансон) співаки,які часто були авторами слів і музики.

Шансоньє (фр. сhansonier — співак) — французький естрадний співак, виконавець, а нерідко — й автор тексту та музики пісні.

Шарль Азнавур народився у Франції 22 травня 1924 року в сім'ї етнічних вірмен, емігрантів із

Грузії, які приїхали до Франції наприкінці 1923 року. Батько, Мамікон Азнавурян, народився в

1897 році в Ахалцісі Тифліської губернії Російської імперії (дід Азнавура по батьківській лінії, Мисак Азнавурян, був кухарем губернатора в Тифлісі)

Едіт Піаф — французька співачка й акторка, одна з найвідоміших естрадних виконавиць світу.Едіт Піаф підняла вуличну пісню до рівня естради, перетворивши її на трагічну музичну баладу. Кожна її пісня — всесвіт.Голос співачки називали чаклунським, магічним. Перш за все в піснях її цікавив поетичний текст, а музика лише підкреслювала істинний сенс слів.

Марк Бернес — радянський кіноактор і співак, видатний шансоньє. Велику популярність М. Бернесу принесли ролі в стрічках про Другу світову війну. У фільмі «Два бійці» він із великою задушевністю й простотою виконав пісню«Темна ніч» (музика М. Богословського, слова В. Агатова), а також стилізовану «під одеські пісні» «Шаланди». До відомих пісень М. Бернеса належать «Я люблю тебе, життя», «Журавлі» та інші.