Унаслідок обміну речовин та енергії в організмі з’являються зайві для нього сполуки: 1) кінцеві продукти розщеплення поживних речовин (СО2, Н2 О, жовчні пігменти, сечовина, сечова кислота, амоніак); надлишкові сполуки (солі, вода); 3) чужорідні сполуки (солі важких металів, барвники); 4) отруйні сполуки (амоніак, індол, ацетон, гідроген пероксид та ін.).
Органи та їх системи. Участь у виділенні речовин3 калом видаляються неперетравленні рештки харчових мас, мікроорганізми, клітини епітелію, солі важких металів, холестерин, жовчні пігменти і шкідливі речовин. Знешкоджує токсичні речовини і виводить їх у складі жовчіСлина містить кінцеві продукти обміну речовин (сечовина, сечова кислота)Видаляють СО2 , Н2 О у вигляді пари, ацетон3 потом організм втрачає воду, солі (Na. Cl, KCl), сечовину, сечову кислоту, амоніак, молочну кислоту. Вода, солі, аміак, сечовина, сечова кислота, отруйні та токсичні речовини, залишки застосованих ліків тощо. Травна система. Печінка. Слинні залози. ЛегеніШкіра. Сечовидільна система
Процеси виділення виконують ряд важливих функцій: видалення кінцевих продуктів обміну речовин для збереження рівноваги оборотних біохімічних реакцій;знешкодження отруйних продуктів обміну речовин для запобігання загибелі клітин; регуляція складу речовин в організмі для підтримання гомеостазу. Отже, біологічна необхідність виділення полягає в тому, що здійснюється видільна, захисна й регуляторна функції, завдяки чому зберігається постійність внутрішнього середовища організму в змінних умовах навколишнього середовища.
Сечовидільна система – сукупність органів, що забезпечують утворення та видалення з організму сечі. Нирки – парні органи, що розміщені у верхній частині черевної порожнини по обидва боки від хребта, які продукують сечу. Сечоводи – відходять від нирок і виводять з них сечу. Сечовий міхур – резервуар сечі. Сечовидільний канал – сечівник – виводить сечу назовні.
Основні функції нирок: видільна (видалення сечовини, надлишку води, солей, токсичних і чужорідних сполук); 2) гомеостатична (підтримання оптимального для клітин вмісту солей, йонів, води у внутрішньому середовищі); 3) регуляторна (утворення речовин, що регулюють артеріальний тиск, кровотворення, обмін солей).
Структурною і функціональною одиницею нирки є нефрон Їх у кожній нирці майже по мільйону, і всі вони разом утворюють потужний апарат сечоутворення. Капсули нефронів формують у нирках зовнішню кіркову речовину, а їхні ниркові канальці та сечозбірні трубки утворюють ниркові піраміди в складі внутрішньої мозкової речовини. Вершини ниркових пірамід відкриваються в ниркові чашки, що переходять у ниркову миску. Усі ці утвори нирок забезпечують швидке збирання сечі та її потрапляння до сечоводу.
Утворення вторинної сечі З капсули нефрону первинна сеча надходить до першого звивистого канальця. Тут починається реабсорбція. Назад в кров всмоктується велика частина води, амінокислоти та глюкоза. Завдяки секреторній функції канальців з організму виділяються непрофільтровані речовини (фарби, лікарські речовини)
Вторинна сеча. Вторинна сеча утворюється у звивистих канальцях, збиральних трубочках, петлях. До складу вторинної сечі входять: вода, солі, сечовина, аміак, солі сечової кислоти, тобто в сечі залишаються шкідливі речовини та надлишок води. Жовтий колір сечі зумовлюють жовчні пігменти. За добу утворюється 1-1,5л сечі. Сечовипускання відбувається рефлекторно.
Діаграма Вена (Порівняння первинної і вторинної сечі)Утворюється у капсулах нефрону в результаті фільтрації170 л. Вода. Амінокислоти. Вітаміни. Вміст компонентів плазми крові такий самий, як у плазмі крові, крім білків і жирів. Не виділяється у зовн. середовище. Первинна сеча. Вторинна сеча. Спільне. Утворюється у звивистих канальцях, збиральних трубочках, петлях в результаті реабсорбції 1-1,5 л. Сечовина. Сечова кислота. Аміак. Вміст компонентів плазмибільший, ніж у плазмі крові, крім білків і жирів виділяється у зовн. середовище. Мінер. соліШкідливі продукти обміну. Надлишок глюкози