Презентація до уроку на тему: "Життя і творчість Остапа Вишні. Гуморески"

ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ОСТАПА ВИШНІ. ГУМОРЕСКИ Моя зброя – сміх!

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Навчальна: показати неповторність творчої спадщини Остапа Вишні, визначити які віхи життя, стали основними причинами розвитку таланта письменника-гумориста, ознайомити із циклом «Мисливські усмішки»; Розвиваюча: розвивати творчі здібності, усне та писемне мовлення, формувати вміння ставити навчальні завдання, здатність до моделювання, аналізу, застосовувати набуті знання, практично розвивати почуття комічного; Виховна: виховувати любов до літературної спадщини Остапа Вишні, почуття відповідальності, гуманності, любов до природи, прагнення поглибити знання шляхом самостійного читання творів та літератури про творчість письменника та його життя.

План заняття Остап Вишня – український гуморист. Поняття “усмішка”. Цикл “Мисливські усмішки” – унікальне художнє явище в українській літературі. Тематика та жанрова особливість творів. Художні засоби та стильові особливості творів Остапа Вишні. Оцінка творчості Остапа Вишні.

Стражденний син стражденного народу Кришталь з його кривавої сльози. Він не згинавсь, хоч як гула негода, І не здригавсь від гуркотів грози, Змагався він з життям самим, Коли людина ти – зітхни за ним.

Усмішка – різновид гуморески, введений Остапом Вишнею. Специфіка жанру полягає в поєднанні жартівливих замальовок, жанрових сценок, фейлетонових компонентів з елементами семантичної дотепності.

“… що треба, щоб мати право з людини посміятися, покепкувати, навіть насміятись із своєї рідної людини?” “Треба любити людину більше, ніж самого себе” Остап Вишня

Павло Михайлович Губенко Народився 23 грудня 1883 року на хуторі Чечва на Полтавщині

"А взагалі батьки були нічого собі люди. Підходящі. За двадцять чотири роки спільного їхнього життя послав їм Господь усього тільки сімнадцятеро дітей, бо вміли вони молитись милосердному".

“ВІДКРИТТЯ ОХОТИ”

“Як варити і їсти суп із дикої качки”

Сюжетно-композиційні особливості “Мисливських усмішок” Усмішки ознайомлюваного характеру, в яких автор відкриває “секрети” полювання, розповідає про особливості мисливської зброї; Усмішки, в яких живе поезія не тільки полювання, як самого виходу на природу, її пізнання; Чимало усмішок як сатира на браконьєрів, звіроловів.

НЕ ЗАБУДЬТЕ!!! Бережiть пташинi гнiзда! Винищуйте бродячих собак! Кажiть усiм замiсть "Драстуйте" "Боже тебе борони зруйнувати гнiздо дикої качки!". Коли вашого знайомого здивує ваше привiтання, пояснiть йому, iродовi, що з качиних яєць вилупляться прекраснi пухнато-жовтенькi каченята, що тi каченята виростуть i поробляться дорослими крижнями або чирятами, що тi крижнi або чирята будуть робити вранiшнi й вечiрнi перельотi, що перельоти тi - така краса, така розкiш, якої вiн, iрод, нiколи нiгде не бачив i не побачить. А коли йому, дияволовi, обов'язково хочеться щось таке видрати, хай видере в себе лiву нiздрю. Тодi всi знатимуть, що вiн не любить природи i що взагалi вiн "сєроводород". Любiть собак кровних i бережiть їх. I благо вам буде, i довголiтнi будете на землi...

Сенкан (від фр. – “п’ять”) – це пятирядковий вірш За лексичним словником: Сенкан – це творча робота, що має коротку форму вірша

Схема складання сенкану: 1. Тема (іменник) 2. Опис теми (2 прикметника) 3. Дія пов'язана з темою (3 дієслова) 4. Фраза, в якій висловлюється ставлення до теми (3-4 слова) 5. Синонім чи асоціація теми (1слово)

І він живе сьогодні серед нас. Заходить кожний рік до нас у клас, І пише сторінки вже вашими руками, Бо вже такий ми рід, - Де гумор й філософія Крокують поряд з нами, Не може бути іншого шляху: Інтимно шелестить листок – і вже В коханні меж нема. А побрехеньок наскладать – Ми, українці, як чума. Аби лиш вчасно зупинились, Навколо себе подивились, До Вишні кинули хоч оком, То може зміним щось нероком?!