Сценка "Іспит з української літератури"

                                         Сценка «Іспит»

Учень заходить до класу. Вчитель сидить за столом.

Учень. (несміливо) Добрий день.

Вчитель. Добрий день. Беріть білет.

Учень. (бере білет, тричі плює через плече) Білет №13.

Вчитель. Сідайте, готуйтеся.

Учень. Та шо там готовиться. Шо буде, те буде.

Вчитель. О, ви без підготовки! Добре. Я вас уважно слухаю.

Учень. Перше питання: «Тарас Григорович Шевченко «Заповіт».

Вчитель. Так. Про що йдеться у «Заповіті»?

Учень. Ну про шо… Видно, у нього нікого з рідні немає.

Вчитель. Правильно, він сирота.

Учень. А кому ж він тоді заповіт написав?

Вчитель. Його спадкоємці – увесь світ!

Учень. Як це?

Вчитель. Творчістю Шевченка захоплюються в усьому світі. Вірші то і є його спадок.

Учень. Ну тоді він до смерті спадкоємців не знайде.

Вчитель. Та він уже помер!

Учень. Та ви що? А коли?

Вчитель. Так, ви готувалися до іспиту чи ні?

Учень. Готувався, готувався! Цілу ніч читав, аж пар з вух ішов!

Вчитель. На перше питання ви відповіді не знаєте. Яке наступне?

Учень. Нечуй Левицький «Кайдашева сім'я».

Вчитель. Ну, який конфлікт повісті?

Учень. Ой, не люблю я ці конфлікти та ще й у чужу сім'ю лізти…

Вчитель. Ні, я маю на увазі те, що стало причиною сварки між сім'ями?

Учень. (думає, а потім повільно говорить) Причиною сварки може стати спільне майно.

Вчитель. Ну не зовсім майно, а конкретно….(повільно) груша.

Учень. Та шо ж вони якусь там грушу не поділили?

Вчитель. Ну от не поділили. А що далі з грушею сталося?

Учень. (невпевнено) Всохла?

Вчитель. Правильно!

Учень. Єс! Оце я красавчик! Угадав!

Вчитель. А далі що?

Учень. Що?

Вчитель. Ну далі що? Груша всохла, а сім'ї….помирилися.

Учень. Во дають!

Вчитель. Так, ви й на це питання відповіді не знаєте!

Учень. Я учив, чесно. Задайте ще одне питання!

Вчитель. Ну добре. Останнє питання. «Чого являєшся мені у сні».

Учень. А звідки ви знаєте?

Вчитель. Що я знаю?

Учень. Ну, що ви мені у сні з'являєтесь.

Вчитель. Та до чого тут я? Хто написав вірш «Чого являєшся мені у сні»?

Учень. Та це міг любий учень написати.

Вчитель. Чому це?

Учень. Так перед екзаменом всі учні у снах вчителів бачать.

Вчитель. Все, досить! Ви не склали іспит!

Учень. Можна останнє питання?

Вчитель. Яке?

Учень. А що у моїй відповіді було не так?

Вчитель. (хапається за голову і вказує на двері).

Учень. (виходить, біля дверей інші учні, запитують, як там) Та валять. Капець!