Презентація до уроку "Ніч перед Різдвом". Традиційні образи (відьма, чорт, місяць та ін.), різдвяні символи, елементи казки"

“Ніч перед Різдвом” Елементи фольклору Традиційні образи (відьма, чорт, місяць та інші). Різдвяні символи, елементи казки

Тести за текстом твору 1. Відьма збирала зірки: А) в кишеню; Б) в рукав; В) в мішок. 2. Чорт заховав місяць: А)в кишеню; Б) в рукав; В) в мішок. 3. Чорт не любив коваля Вакулу: А) тому, що він був сином відьми; Б) тому, що він був його суперником; В) тому, що він намалював його на картині в церкві. 4. Чуб у різдвяну ніч направився в гості: А) до Солохи; Б) до дяка; В) до голови. 5. Скільки гостей Солоха заховала в мішки? А) 3; Б) 2; В) 4); 6. Цей твір це : А) оповідання; Б) повість; В) поема.

7. Художній світ цього твору: А) реальний; Б) казковий; В) вміщує в собі реальність і казковість. 8. Дяк прийшов в гості до Солохи: А) тому, що до нього ніхто не прийшов; Б) він втік від гостей; В) він переплутав хати. 9. Що просила Оксана у Вакули, щоб погодитися вийти за нього заміж? А) валянки, як у Солохи; Б) черевички, як у цариці; В) плаття, як у цариці. 10. Що зробив Вакула з горя? А) втопився; Б) повісився; В) відправився за черевичками. 11. Чорта з мішка визволив: А) Пацюк; Б) Вакула; В) він сам вискочив. 12. Вакула підкорив чорта: А) силою; Б) хрестом; В) хитрістю. Ключ: 1Б; 2А; 3В; 4Б; 5В; 6Б; 7В; 8А; 9Б; 10В; 11В; 12Б.

Різдво – світле й радісне свято Наближається Різдво – світле й радісне свято, яке приносить добро в наші душі. Ця подія особлива, чудова. Тому різдвяні твори схожі на казку, в них відбуваються фантастичні подорожі і перетворення. Сто вісімдесят дев'ять років пройшло з часу написання ”Вечорів”. Багато що змінилося, втратило свою значимість. Проте твори М.Гоголя розповідають нам про національні традиції, вони є своєрідним зв’язком нашого покоління з минулим. Тож сьогодні доторкнемося до незвичайних подій, будемо аналізувати характери героїв, побут та звичаї українського народу, бо ще Тарас Шевченко писав: ”Ми маємо найкраще знати свою історію, свою культуру, свою Україну” Ми маємо плекати в своїм серці любов до рідної землі, нашого народу, проповідувати добро і красу, як цього вчить нас Гоголь.

Фольклорні елементи у повісті Фолькло́р (англ. folk-lore, букв. — народна мудрість; народне знання), або усна наро́дна тво́рчість — колективна художня літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народно-поетичної фантазії. Сюди належать різножанрові твори, що виникають в певному середовищі, передаються усно з давніх-давен, зазнаючи певних змін, мають ритуально-магічне, обрядове, естетичне, розважальне або/і виховне значення. Основні літературні жанри фольклору – перекази, пісні, казки, епос. У повісті виявилися традиції української народної казки з її сюжетом: герой, який прагне здобути кохання до красуні. Вона випробовує юнака, він отримує важке завдання – піти за тридев’ять земель і принести заповітний предмет, допомагають у цьому фантастичні істоти. Так у ”Ночі перед Різдвом”: Вакула повинен дістати для Оксани царські черевички, а чорт доставляє персонажа в Петербург.

Джерело сюжету про відьму і чорта В останніх класах гімназії М. Гоголь завів ”Книгу всякої всячини”, куди записував українські народні пісні, вирази, прислів’я, приказки. Потім він надіслав листа до матері у Василівку, просив описати життя українських селян, щоб вони розповіли про одяг сільського дячка, русалок, домовиків, про те як відзначали в селі Різдвяні свята. Коли письменник жив у Петербурзі, він відчував атмосферу глибокої цікавості до української культури. Так виник задум написати книгу про Україну. У ніч проти Різдва, згідно з народними повір’ями, активізується нечиста сила. Сцену викрадення зірок Гоголь запозичив із фольклорних розповідей, про що свідчить запис із ”Книги всякої всячини”: ”Існує повір’я, що відьми знімають і ховають зірки”. Є й історія про чорта, який пролітав крізь димар на побачення до відьми. Поширену в Україні легенду про благочестивого маляра Гоголь поєднує із сюжетами про героя слов’янської міфології – коваля, якому народна свідомість приписує зв’язок із нечистим. Висновок: В основу повісті ”Ніч перед Різдвом” покладено фольклорні легенди та повір’я.

Зображення нечистої сили в повір’ях і легендах. Відьма – давня назва злих чаклунок. Походить від старовинного слова ”відати”, тобто знати. За народними повір’ями вони спроможні літати на мітлі, у ступі. Відьом уявляють у вигляді старих баб з розтріпаним сивим волоссям, кістлявими руками. Вирушають вони на свої темні справи вночі і через піч потрапляють в оселі людей. Вмираючи, вони мучаться, бо мають передати кому-небудь свою науку. Чорта в народі називають бісом. За народною уявою він маленький, чорненький, з довгим хвостом, копитами та ріжками і обов’язково кульгавий. Ноги він поламав ще до створення світу, коли був скинутий Богом з небес. Сорок днів і ночей летів він із такими ж як сам до землі, і хто де впав, там оселився. Чорти здатні наслати негоду, хуртовину, можуть ”збити зі шляху”, ”закружляти”.

Образ Солохи Ми зустрічаємося з Солохою на початку повісті, коли вона літає на мітлі і збирає зорі. За зовнішніми ознаками вона не схожа на відьму. Баби говорять, що бачили у неї ззаду хвіст, що чорною кішкою перебігала дорогу, перетворюється в свиню, співає півнем, з розпущеною косою, в самій сорочці доїть корів. Хотіла вийти заміж за Чуба і прибрати до рук його багатство. Сварила Вакулу з Чубом, щоб не одружився на Оксані та не прибрав майно Чуба до рук. Висновок: за зовнішніми ознаками Солоха не схожа на відьму, проте робить такі ж вчинки, як і фольклорний персонаж. Вона хитра, корислива, підступна, лукава, хазяйновита, коханка чорта.

Гоголівський чорт Опис гоголівського чорта збігається з описом нечистого з легенди. Він краде місяць, залицяється до Солохи, боїться хреста та ікон, ненавидить Вакулу через малюнок, який той написав у церкві на стіні, під’юджує на гріхи добрих людей.

Образ Пацюка Пацюк – посередник між нечистою силою і людьми. Свою магію спрямовує на лікування людей, лінивий, знахар, знається з нечистим.

Опис українського костюма Жіночий костюм. Поширеним одягом серед жінок була свита - плащеподібний одяг, пошитий із саморобного сукна, Оздоблювали її вишивкою. Високі шнуровані черевички. Плахта. Запаска. Вишита сорочка. Додатком до одягу було намисто . Носили його в будні і в свято. Оздобою голови був вінок. Це не тільки прикраса, а й оберег. «У ньому є чаклунська сила, що біль знімає й здоров’я береже.» У вінок вплітали різнокольорові стрічки. Кожний колір мав свій символ. Ще голову прикрашали очіпком та хусткою. Особливо були поширені барвисті хустки.

Висновок: Гоголь створив не просто народні характери, а образ України, своєрідний материк на карті світу, де центром є Диканька. Чоловічий костюм. Головним елементом вбрання, була вишита сорочка. Носили широкі штани, шаровари, що заправляли у халяви. Жупан і обов’язково одяг оперізувався поясом. Кінці пояса прикрашалися китицями. На голову одягали шапки з овчини або з іншого хутра).

Місяць, сонце, зірка – традиційні слов’янські символи Місяць – традиційний слов’янський символ як і сонце. В українських легендах – архетип чоловічого начала, пробуджує зерна життя. У весільному обряді – символ Молодого, а зірка – Молода, архетип жіночого. Слов’яни уявляли душу, як іскру небесної зорі, яку запалює бог при народженні дитини. Отже, відьмі потрібні зірки, як доступ до душ людей, долі яких вона здатна зіпсувати.

Воістину весела книга! Ось справжні веселощі, щедрі, невимушені, без манірності, без бундючності. А подекуди яка поезія! О.С. Пушкін Гумор у повісті. Пояснення походження колядок (від ідола Коляди), образ чорта (німець, схожий на свиню й водночас на губернського стряпчого), мотив розмови Оксани з Вакулою («Чи правда, що твоя мати відьма?»), кумедні порівняння, епізод, у якому відьма й чорт опускаються крізь димар у пічку, зображення веселих колядників, зауваження чорта про те, що він може пожертвувати власною душею, відвідини Солошиної хати головою, дяком, Чубом, Свербигузом, веселі ігри парубків із дівчатами, Пацюк «диригує» варениками, сюрприз появи із мішку Чуба та дяка.

Розгадайте кроссенс, даючи відповіді на такі питання: що бачимо на картинці, як це може стосуватися повісті або що символізувати.

Розгадка кроссенсу

Домашнє завдання Визначте елементи казки у творі. 2. Дізнайтеся про музеї М. В. Гоголя в Україні. За бажанням – створить презентацію.