Презентація до уроку "Новий Заповіт"

Новий Заповіт Євангелія, їхній зміст. Втілення в образі Ісуса Христа уявлень про ідеальну людину і Сина Божого

Єрусалим Римська імперія у І – ІІ ст. н. е. Зародження християнства Християнство зародилося й зміцнилося у І – ІІ ст. н. е. у малоазійських володіннях Рима. Це релігія рабів і бідняків, що проповідували ідею рівності перед Богом усіх незалежно від соціального стану і багатства. Християнами ставали люди різних національностей, переважно ті, чиї власні релігійні культи (многобожжя) були “важкими”. Звідсі висловлювання: “не знаю, яким богам молитися”. Основою християнського вчення став іудаїзм, оскільки він містив ідею єдиного Бога, а наприкінці Біблії було сказано про те, що землю навідує син Бога, якій візьме на себе гріхи людства перед Богом. Таким Сином Божим оголосив себе Ісус Христос. Іудеї не визнали його, але християни поклоняються йому, і ось вже 2000 років християнська релігія існує як одна з провідних світових релігій.

Євангеліє від Луки. Блага звістка Уривок з тексту Євангелія міститься у підручнику. Порівняйте надрукований текст із текстом Євангелія від Матфея [18 - 24]. Незважаючи на те, що митарь (збирач податків) Матфей і лікар Лука жили далеко один від одного, їхні тексти дуже схожі. В обох йдеться про ангела Гавриїла, якій приносить діві Марії звістку про те, що вона народить Божого Сина.

Євангеліє від Луки. Народження Христа Прочитайте розділ 2 Євангелія від Луки у підручнику. В уривку йдеться про пастухів, які почули від ангела звістку про народження Христа й прийшли до печери (там зазвичай залишали на ніч худобу) і побачили немовля у яслах. Про волхвів, провідну зірку та дари волхвів дізнайтеся з Євангелія від Матфея [2. 1-12]

Христові притчі При́тча — це твір, в основу якого покладено повчально-алегоричний сюжет, побудований на прихованому порівнянні. На відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея. Сюжет притчі будується в образній формі, на життєвих ситуаціях, на повсякденних спостереженнях суспільного життя. На перший погляд здається, що зміст притчі дещо прихований і тлумачення притчі проводиться наздогад. Але це не так. Притчі мають надзвичайно великий зміст, колосальний задум, неабиякий замисел. Вони винятково дохідливо сприймаються. Притчі уособлюють в собі й світські ситуації, й приповідки, й народні спостереження, й загалом всю народну мудрість, а в Євангелії ще й Господню науку. Багато притч Ісуса Христа описали святі євангелісти Матфей, Марк, Лука та Іоанн, і, безперечно, багато притч Ісуса залишилися не записані й, на жаль, не дійшли до наших днів. У перекладі з грецької мови слово «притча» — це «йти пліч-о-пліч», себто притча пліч-о-пліч ставить відоме з невідомим. Адже притча дозволяє зрівняти відому істину з невідомою. Істини в притчах подавалися у символах, образах та алегоріях.

Завдання: Визначити, що означають у притчі господар, виноградник, мур навколо винограднику, виностік, вежа, виноградарі, слуги господні, син господаря. Притча про виноградаря Розмовляючи у храмі, Господь Ісус Христос звернувся до первосвящеників, книжників і старійшин народу і розповів їм таку притчу: Один чоловік насадив виноградник, обгородив муром, викопав у ньому виностік, спорудив вежу і, віддавши його виноградарям, від`їхав. А коли настав час збирання плодів, він послав своїх слуг до виноградарів, щоб забрати свої плоди. Але виноградарі, схопивши слуг його, кого побили, кого вбили, а кого побили камінням. Ще послав він інших слуг, більше, ніж першого разу. Але й з ними вони вчинили так само. Нарешті послав він до них єдиного сина свого, улюбленого, кажучи: "Посоромляться вони сина мого". Та виноградарі, побачивши сина, стали перемовлятися між собою: "Це спадкоємець, ходімо вб`ємо його, і заволодіємо спадщиною його". І, схопивши його, вивели за виноградник і вбили. Розповівши цю притчу, Спаситель запитав їх: "Отже, коли прийде господар виноградника, що він зробить з цими виноградарями?" Вони відповіли Йому: "Злочинців цих покарає смертю, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які віддаватимуть йому плоди вчасно". Господь Ісус Христос сказав: "Тому говорю вам, що відбереться у вас Царство Боже, і дане буде народові, який буде приносити плоди його". Тоді первосвященики і фарисеї з книжниками зрозуміли, що Спаситель говорив про них. У гніві вони хотіли схопити Його, та злякалися народу, бо народ шанував Його як пророка. (Див.: Мф 21; 33–46; Мк 12, 1–12; Лк 20, 9–16).

Притча про загублену вівцю Притча про загублену вівцю є однією із най повчальніших притч Ісуса Христа. Цю притчу ми можемо знайти у Євангелії від Луки 15 : 1 – 10. У цій притчі Ісус Христос розповідає своїм послідовникам та фарисеям про одну загублену вівцю та драхму. Христос повчає своїх учнів та фарисеїв, що в одного чоловіка було 100 овець, і одна вівця зникла, й він кинув отару, щоб знайти ту одну вівцю. Більшість слухачів не могли зрозуміти учителя, адже як можна кинути отару та піти шукати у небезпечну даль всього одну вівцю. Хоча Ісус Христос мав на увазі зовсім інше: під вівцями він мав на увазі нас, людей, а головне Христос показує, що для нього важлива кожна людина і він прийшов у наш світ задля спасіння всього людства, тобто кожної окремої душі. Ця притча розповідає нам про милість Ісуса Христа, адже він Бог, який зійшов з небес задля нашого спасіння. Він навчав людство служити йому і любити свого пастиря, а пастир обов’язково буде любити свою паству. Христос у цій притчі демонструє своїм учням та фарисеям, що він готовий рятувати кожного, хто заблукав, і той, хто заблукав, у будь-який момент свого життя може прийти до нього, і він прийме його.

Рембрандт. Повернення блудного сина. Бл. 1666 - 1669 Притча про блудного сина Чи не найвідомішою з Христових притч є притча про блудного сина. Ви прочитали її у підручнику (с.с. 29 – 30). Вона легко тлумачиться, тому хочу лише зазначити, що притча має загальнолюдське значення: будь-яка провина рідної дитини буде пробачена батьками за умови щирого каяття та виправлення.

Хрещення на Іордані Іоанном Хрестителем 2. Подолання диявольської спокуси 3. “Йдіть за мною” – залучення апостолів Перуджино 1496 -98 Крамськой Христос у пустелі. 1872 Діяння Ісуса Христа Всі дії Ісуса Христа наповнені глибоким духовним змістом і носять повчальний і напутній характер.

сучасній людині людині того часу Тих, хто дотримується цих правил, Христос називає сіллю землі 4. Діяння Ісуса Христа. Нагірна проповідь У Нагорній проповіді Ісус Христос вказує нам путь, або діла, через які люди можуть увійти в Царство Боже. Усім, хто виконуватиме Його настанови, або заповіді, Христос обіцяє, як Цар неба і землі, вічне блаженство (велику радість, найвище щастя) в майбутньому вічному житті. Тому таких людей Він називає блаженними, тобто найбільш щасливими. 1. Блаженні убогі духом (смиренні), бо їхнє є Царство Небесне. 2. Блаженні ті, що плачуть (від гріхів своїх), бо вони втішаться. 3. Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю. 4. Блаженні голодні і спраглі правди, бо вони наситяться. 5. Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть. 6. Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать. 7. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. 8. Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне. 9. Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть, і зводитимуть на вас усяке лихослів`я та наклепи – Мене ради. Радуйтеся і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах. Запитання: Чи легко дотримуватися вимог, що висуває Христос у Нагорній проповіді?

5. Зцілення хворих Маттеус Ігнатіус ван Бре Зцілення хворих. Кінець ХVІІІ ст. 6. Ходіння по водах Ю. Клевер Кінець ХІХ ст. 7. Годування п'ятьма хлібами і двома рибиними 5 000 людей Церковний розпис Діяння Ісуса Христа

Н. Ге. Що є істиною? 1890 “Що таке істина?” Завдання: Прочитайте наданий у підручнику (с. 30) уривок тексту з Євангелія. Передивиться ілюстрацію. Відповісте на запитання: Про що питає Понтій Пілат Ісуса? Чому прокуратор Іудеї вважає, що Христос не винний? На що натякає Пілат, коли питає, що таке істина? Чи міг прокуратор відпустити Христа? Чому первосвященик та інші іудеї жадають страти Христа?

П. П. Рубенс. Христос у вінку з тернини. Поч. 1610-х років Терновий вінець Христа В 11 класі ви прочитаєте роман Булгакова “Майстер і Маргарита”. Тоді ви згадаєте той уривок з Євангелія від Луки, що наданий у вашому підручнику на сторінці 31. А зараз спробуйте відповісти на запитання: Що символізує вінок з тернини, одягнутий на голову Христа? Чому Христос вирішив прийняти смертні муки? Чи уявляєте ви, що таке розп'яття? Чому хрест є символом не тільки страждань, але й надії?

Навіть невіруюча людина погодиться, що таку особистість можна вважати ідеалом. Ідеальна людина Ідеа́л (лат. idealis від грец. ίδέα — образ, ідея) — вища цінність, досконалий стан того або іншого явища; зразок особистих якостей, здібностей. Христос насправді є ідеальною людиною, що й доводиться у Євангеліях: Ще в дитинстві він міг вступати в диспути з книжниками і фарисеями. Зцілював людей і ніколи не брав за це гроші. Проповідував добро. Ставився однаково до представників різних національностей. Притчова форма проповідей змушувала слухачів думати й пам'ятати сказане, була більш переконливою, ніж просте повчання. Не хвалився тим, що робив, просив нікому не казати про дива, що дарували людям зцілення або позбавлення іншого лиха. Дуже добре ставився до дітей. Був поблажливим до грішників, які ставали на шлях виправлення. Сам дотримувався заповідей, які проголошував.

Христос – Син Божий Віруюча людина не має сумнівів щодо походження Христа, його чудових діянь: Христос оживляв мертвих. Ісус міг позбавити від прокази, яка й зараз не зцілюється. Ходив по водах. Воскрес з мертвих. Після смерті приходив до апостолів, їв, говорив з ними, переконав невіруючого Фому у своєму воскресінні.

Домашнє завдання Підібрати ілюстрацію,описати одну з картин на біблійну тему на власний вибір. Записати в зошити визначення понять “мораль”, “філософія”. Знайти це визначення самостійно.