Тема уроку: «Оберегова символіка в декоративному мистецтві. Український віночок.»Вид занять: виготовлення багатобарвної аплікації. Мета: -вироблення практичних навичок читання та виготовлення;-розвивати інтерес до оберегової символіки, в якій закладена глибока мудрість, віра наших пращурів;-підвищувати інтелектуальний рівень учнів;Тип уроку: інтегровний. Обладнання: таблиці, «Українські віночок», «Алгоритм робота на витинанкою», «Різновид українських віночків», різнокольоровий папір, картон, ножиці, клей, простий олівець.
Хід уроку. I. Активація пізнавальної активності учнів. - Перевірка наявності всіх матеріалів, потрібних для виконання практичної роботи.- Оголошення теми та завдань уроку.- Практичне завдання: колективна робота учнів( створення силуетної рослинної витинанки віночка), конкурс кращих віночків.- Актуалізація знань учнів у галузі декоративно-прикладного мистецтва (повідомлення учителя т учнів).
Епіграфом до нашого уроку можуть стати такі слова: Наш оберіг ішов з землі, коли нас скіфами ще звали і талісман той берегли, і щастя в доленці шукали. О. Онищенко Обереги – наші прадавні добрі символи – захисники, знаки віри у вище заступництво. Символи – обереги втілювались у побутових речах, їх шанували, про них складали легенди. Вишитий рушник, вишита сорочка, писанка, лялька, віночок, калина, верба, лелека – без них важко уявити нашу Україну. Саме з оберегів починається для кожного Батьківщина.
Батьківська хата, бабусина вишиванка, незамулена батькова криниця, старі жорна, що годували в тяжкі лихоліття – усе це наша родовідна пам’ять, наші національні символи, обереги наші. На перший погляд ці прості й дивовижні предмети, родинні реліквії – обереги здаються якоюсь дрібничкою – звичайною ковдрою, піччю, іконою, - яких дуже багато. Але це не так! Наші реліквії – обереги – це наші талісмани, які ми цінуємо поряд із душевними якостями – добром, милосердям, любов’ю. Це найдорожче – наші корені, минуле родини, страждання і радощі.
II. Подача нового матеріалу. В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї батьків, карається людьми і Богом. Отже, щоб по-справжньому пізнати свій народ, його звичаї та обереги, необхідно вивчати його історію, мову, культуру. Людина за своєю природою-художник. Усе, що її оточує і до чого торкаються її руки, вона намагається втілити красу. Вироби народних майстрів-це початок всього, що народилося одночасно з виникненням людини, з її прагненням до прекрасного, її бажанням оздобити житло, одяг, предмети, що оточують людину в побуті.
Запитання до класу: 1. “Які ви знаєте види декоративно - прикладного мистецтва?” (вишивка, розпис, килимарство, ткацтво, різьба, гончарство, писанкарство, лозоплетіння, художня обробка металу, виготовлення виробів зі скла(гутництво), флористика, витинанка). 2. “Що ж таке народне мистецтво?” Народне мистецтво-це колективна творчість, яка відображає світогляд та ідеали народу, за допомогою якої народ формує своє життєве середовище. Підсумок усьому сказаному. У кожного народу є національні святині, свої традиції, які споконвічно шанують і бережуть. Один з представників оберегової символіки нашого народу є український вінок.
Як бачимо, віночок-метене коло із квітів, листя, гілок. Віночок-це атрибут. Вони бувають різних видів. Є вінок лавровий. Його одягали на переможців. Терновий вінок завжди був символом страждання. А є ще віночок український-символізує молодість і кохання, може визначити долю. Дівочий віночок носять дівчата кожної весни, літа й до пізньої осені. Найпершими були віночки з маленьких квіточок «стогрудок», які на вигляд нагадують маленькі ромашки. Згодом виплітали їх із цвіту кульбаби. Влітку-із набору різних квітів . А останнім у році був вінок із золотого кленового листя. Весільний віночок одягають тільки раз-на весілля.
(Звучить українська мелодія). Віночок –це не просто прикраса. Це-оберіг. Вважалося, що володіє надприродною силою, що біль знімає, зберігає волосся від випадання. Не даремно віночок є частиною українського народного костюму. Народ вірив що дівчина, маючи на голові віночок, володіє чарами, якими могла тяжко карати кожного напасника. Починала носити віночок дівчини з трьох років. Перший віночок для неї плела мама. Купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, ромашку. Кожна квіточка лікувала дитину. У чотирирічному віці у віночок доплітали безсмертник, листочки яблука. Для шестирічної дівчинки вплітали у віночок мак. Для семирічної дівчинки плели вінок з семи квіточок. І вперше квіт яблуні вплітали. У центрі було гроно калини, далі квітки незабудки, барвінку, любистку, чорнобривці чи нагідок, безсмертник.Існує багато різновидів українського віночка. Серед розмаїтості вінків особливе місце належить «вінку кохання». Право виплітати його мали дівчата віком від 13 років і до заміжжя. Основу такого вінка складають ромашки-символ юності, доброти і ніжності. Поміж ромашки вплітають цвіт яблуні і вишні. Над чолом-квітуча гроно калини. Поміж квітами вплітають вусики хмелю-символ гнучкості і розуму. «Вінок надії» вплітають дівчатам, яким не поталанило в коханні. Або для того, щоб признатися в ньому нерішучому парубкові. А в’язали вінок з волошок і польового маку. Волошка-символ простоти і ніжності, мак вселяє надію. Вважали, то любов прийде сама, коли гарний вінок дівчина власноруч одягне наголову своєму обранцю.
Символіка давньослов’янського вінка Історія вінка починається у глибокій давнині. За стародавнім віруванням предків через вінок приходили у наш світ безсмертні душі з потойбіччя. Згадка про вінки сягає шумерської культури (ХІІ-ХІІІ ст. до н.е.). Нащадками шумерів були представники культури шнурової кераміки, які мешкали на території сучасної України в XV-XIV ст. до н.е. і залишили у спадок слов’янам деякі символи. Серед них знак міфічної шумерської богині Інанни — Іштар, який означає «ясне небо» і складається з круглого вінка — кола з вплетеною в нього стрічкою, яка створює два кінці, та шестипроменевої зірки в центрі . Він зображений і на саркофазі Ярослава Мудрого в Софії Київській (ХІІ ст.). Є всі підстави вважати, що український вінок із стрічками — спрощений знак Інанни, що начебто стверджує побажання «ясного мирного неба» над головою того, хто його носить. Це оберіг від усього поганого і недоброго.
Композиційний склад вінка: квіти та інші матеріали Усього у вінку могло бути до 12 різних квіток, кожна з яких мала свій символ. Мак вважається не тільки квіткою мрій, але й символом родючості, краси та молодості; ромашка — символом кохання, ніжності та вірності; соняшник — відданості й вірності; волошки у віночку — символ людяності; ружа, мальва і півонію — символи віри, надії, любові; м’ята — оберег дитини та її здоров’я; материнка — символ материнської любові; лілея — дівочі чари, чистота, цнота, див’ясил — корінь дев’яти сил, який зміцнює та повертає здоров’я; безсмертник — символ здоров’я, загоює виразки, і рани; цвіт вишні та яблуні — материнська відданість та любов; калина — краса та дівоча врода; хміль — гнучкість і розум; польовий дзвіночок — вдячність.
Щоб посилити захисну силу вінка поміж квітів вплітали зілля та листя: полин — «траву над травами», буркун зілля — символ вірності, що може з’єднувати розлучене подружжя; листя дуба — символ сили. Але чи не найсильнішим оберегам вважають барвінок — символ життя та безсмертя душі людської, оберіг від злих, зілля кохання та дівочої краси, чистого шлюбу. Казали, що варто лише дівчині та юнакові з’їсти листочок барвінку, як між ними спалахне кохання. Кожна пелюстка має певне значення: перша — краса, друга — ніжність, третя — незабутність, четверта — злагода, п’ята — вірність.
Влітку віночок сплітали з різних трав і квітів, восени — із золотавого та червоного листя, взимку — із штучних квітів. Збирали квіти у певні дні й у певну годину в залежності від призначення вінка. Перед плетінням квіти «очищали». Категорично заборонялося вплітати «нечисте зілля» — папороть, вовчих ягоди, дурман та інші. Хлопців під час плетіння поблизу не мало бути.
Вінки із штучних й воскових квітів плели, в основному, черниці православних монастирів і продавали на київських базарах, від чого і назва — «київськими». Вони купувалися перед шлюбом як весільні. Штучні квіти у вінку перевивалися зеленим барвінком. Подекуди побутував звичай вплітати пташине пір’я: пав’яче, куряче та з хвоста селезня. Але з яких би матеріалів плели вінок, він мав був бути невисоким і охайно прилягати до голови. Цей витвір мистецтва був книгою душі дівчини: мовою квітів вона виражала свої почуття, стан душі, події, які відбувалися в житті.
Призначення квітів у вінку «Вінок відданості» виплітають з любистку і волошок. Основою вінка є волошки, а поміж ними вплітають любисток. Колись дівчата дарували вінки з любистку і волошок коханим у хв. Илю розлуки. І возив козак такий засушений вінок у шовковій хустинці, коло серця у далеких світах. Але скільки б не носила його недоля по світу він твердо знав, що його чекають, про нього пам'ятають, його кохають. «Клечальний вінок» виплутають тільки з полину за тиждень до Зелених свят. Він є оберегом дівчат від нечистої сили, в тому числі від русалок у часи їхнього «Великодня», тобто від «Зеленого четверга» до неділі. Полиновий вінок після Зелених свят підвішують над дверима, де він висить усю зиму. Учитель: Існує 77 видів вінків. До віночка впліталося багато різних квітів: деревій, безсмертник, любисток, волошка ромашка, цвіт або ягоди калини, барвінок. Усього у повному українському вінку 20 квіток і всі вони обереги. Ще до вінка в'язалися стрічки. В'язати стрічки теж треба уміти і символи їх знати.
Сором був тій дівчині, у якої стрічки пов'язані недбало, або не по порядку. Найперша - посередині, світло коричнева - символ землі годувальниці. Поруч з брунатною стрічкою в'яжуть жовті - символ сонця, за жовтими стрічками - світло - зелені - символ краси та молодості. За світло - зеленими стрічками в'яжуться блакитні - символ неба. Далі в'яжуть жовтогарячу - символ хліба, фіолетову як символ мудрості людини могла вплести у вінок лише заміжня жінка. Наступна стрічка - малинова - символ душевності та щирості. Після малинової стрічки в'язали рожеву - символ достатку. В'язали до строю і білу стрічечку - але тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому кінці вишивали сонце, а на правому місяць, якщо стрічка не була вишита, то її не пов'язували, бо це символ пам'яті про померлих , Жінки, що вплітали у віночок мак, одночасно пов'язували до нього червону стрічку - символ печалі і магічності. Люди вірили у силу стрічок, Стрічки - обереги волосся від чужих людей. Відмірялися вони по довжині дівочої коси і відрізались трохи нижче коси, щоб її сховати.
Урок конкурс А зараз, діти, розділіться на дві команди, у нас сьогодні незвичайний урок - а урок конкурс. Кожна команда повинна виготовити український віночок у техніці багатобарвної аплікації. Чий віночок буде кращий та команда буде переможцем, отримавши оцінку відповідну до виконаної роботи. Але спочатку давайте згадаємо, як виконується силуетна витинанка. Витинанка — надзвичайно цікавий захоплюючий і корисний вид творчості. У процесі їх виготовлення розвивається фантазія, творча уява, винахідливість, естетичний смак.
III. Актуалізація досвіду попереднього навчання. 1. Який твір народного декоративно - прикладного мистецтва називають витинанкою? ( витинанка - орнаментальні фігурні прикраси житла, ажурно витяті ножицями з білого або кольорового паперу. Слово « витинанка» означає вирізати) 2. Як поділяються витинанки за технологічними та художніми особливостями(За технологічними та художніми особливостями витинанки поділяють на ажурні ( зображення міститься у прорізах) і силуетні (зображення виступає силуетом), одинарні, виготовлені з одного аркуша паперу, і складні (аплікаційні)- з кількох аркушів паперу.). Друзі, при роботі з ножицями, не забувайте дотримуватися правил з техніки безпеки. Спосіб вирізання з паперу складеного вдвоє, приміняться при виготовлені предметів симетричної форми: листя квітів. Для цього потрібно листок паперу , перегорнути навпіл лицьовою стороною в середину. І намалювати збоку згину І половинку зображення квітки або листка. Відрізати зайве ножицями. І розгорнувши ви побачите симетричні зображення рослини. Використовуючи даний метод, необхідно додержуватися правильних пропорцій співвідношення рослини по ширині, так як вирізуючи з паперу, потрібно уявляти тільки половину рослини. Спосіб вирізання з паперу складеного в декілька разів дає можливість вирізати квіти більш складних форм, в яких всі частини розміщені кругом центру (ромашка, волошка і барвінок.).
Виконання творчої роботи Щоб елементи були одинакові, складіть папір кілька разів і розріжте всі шари. ) Потім кожен окремий листочок робимо квадратним. Склавши листок по діагоналі, залишається зайва полосочка, яку треба відрізати. Потім квадратний лист паперу складають по діагоналі в три - чотири рази ( в залежності від того, який предмет вирізають). Прорисовують гострим олівцем повторюваний елемент, зразок якого ми бачимо на таблицях і відрізають непотрібні місця. Виготовивши квіти. Розпочинайте виконувати композицію українського віночка. Композиція буде симетричною якщо скласти аркуш паперу вздовж осі навпіл, однакові елементи будуть розташовуватись ліворуч і праворуч від осі. Викладіть на папір елементи віночка , щоб знайти найбільш удале композиційне рішення змішуючи елементи на гору , униз, ліворуч і праворуч. Після знаходження місця кожного елемента наклейте їх. Незабудьте приклеїти стрічки до віночка. Кожна команда працює над виготовлення українських віночків. По завершенню роботи визначається кращий віночок. Виділяються елементи віночка, які були виконані більш вдало і навпаки. Визначаємо переможців конкурсу.
Завершення роботи IV. Підсумок уроку. Сьогодні ви вчилися перетворювати світ за законами краси, ковтнули живої води, джерела народної творчості. Нехай же мотиви витинанок назавжди залишаються з вами. Промайнули не роки - століття, але й сьогодні ростуть по садках вишні й стелиться барвінок і плетуть дівчата віночок - символ добра і надії. V. Оцінювання. Мотивація оцінок. VI. Домашнє завдання: Намалювати український віночок.