Запропонована презентація - супровідний матеріал до уроку узагальнення, систематизації знань із теми "Прикметник". Вона містить цікаве унаочнення, котре відповідає сучасним компетенціям освіти.
Мета: перевірити рівень знань, умінь і навичок, здобутих при вивченні теми «Прикметник»; удосконалювати навички застосовувати теоретичні знання на практиці; правильно вживати прикметники в мовленні, знаходити вивчені орфограми та пояснювати їх; розвивати пізнавальний інтерес; виховувати повагу до культурної спадщини українського народу.
Східно/слов’янський, південно/східний, чорно/бровий, машино/будівний, тихий/тихесенький, чорно/морський, одно/разовий, військово/морський, газо/видобувний, машино/тракторний, західно/український, синьо/зелений, сніжно/білий, мікро/хвильовий, літературно/ художній, біло/сніжний, десяти/річний.
«Квіти, як і люди, – живі, мають душу! Як же їх не малювати, як вони такі красиві! А як прийде весна, та зазеленіють трави, а потім і квіти зацвітуть! Ой Боже мій! Як глянеш кругом, то та гарна, а та ще краща, а та ще чудовіша, та начебто аж посхиляються до мене, та як не промовляють: “Хто ж нас тоді буде малювати, як ти покинеш?” То я все на світі забуду та й знову малюю квіти. Ой, не гнівайтеся на мене, мої близькії й далекії друзі, що я малюю квіти, бо із квітів картини красиві».
Жовто-гарячя ягітка плода роскрилася а с неї визирало блестящє вічько насіня. Тут були темно зелені гарбузи у яскраво жовтих плямах були картаті, і смугасті, кругло-виді, і довгі. Заяц найбільш лякливіший звірок. Десь сухенка гілочька затріщить – косо-окий боягус зараз же прегнеця і сидить нишком за виличезним гарбузом.
Жовтогаряча ягідка плода розкрилася, а з неї визирало блискуче вічко насіння. Тут були темно-зелені гарбузи у яскраво-жовтих плямах, були картаті і смугасті, кругловиді і довгі. Заєць – найбільш лякливий звірок. Десь сухенька гілочка затріщить – косоокий боягуз зараз же пригнеться і сидить нишком за величезним гарбузом.
На лузі день знайшов дзвіночкиІ дзвонить ними навкруги, Мов кольоровим звуком хоче Розширить неба береги. Земля, настояна на росах, Збирає кольори живі.І вітерець гасає босий,Згубивши стежку, – по траві. Все в голубому мерехтінні –Шукаю барву цю в собі…І навіть сон, і навіть тіні,І навіть сонце – голубі. Вадим Крищенко