Урок "ЗАПЕРЕЧНІ Й НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ, ЇХ ВІДМІНЮВАННЯ "

Тема.ЗАПЕРЕЧНІ Й НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ, ЇХ ВІДМІНЮВАННЯ

Мета: ознайомити   шестикласників із заперечними й неозначеними займенниками, їх значенням, морфологічними ознаками, синтаксичною роллю в реченні тощо; удосконалювати  загальнопізнавальні  вміння знаходити займенники цих розрядів у тексті, визначати їх морфологічні ознаки, правильно відмінювати, аналізувати речення й тексти щодо стилістичної ролі в них заперечних і неозначених займенників; розвивати творчі вміння утворювати займенники цих розрядів від відносних; за допомогою мовленнєво-

комунікативного дидактичного матеріалу сприяти шанобливому ставленню школярів до оточуючого середовища.

Тип уроку:    урок формування практичних умінь і навичок.

Очікувані результати: учні наводять приклади заперечних та неозначених займенників , правильно їх пишуть , пояснюють написання за допомогою правила , визначають відмінок займенників

Обладнання: таблиці , роздруки текстів , записи на дошці

                                                    ХІД     УРОКУ

1. Організаційний момент

Гра «Пароль» (щоб розпочати роботу , пропоную розказати будь-яке правило з теми «Займенник»)

II. Ознайомлення шестикласників    з темою, метою і завданнями уроку

III. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

1.Творче конструювання

З'ясувати .групу за значенням і відмінок займенників. Утворити від них: а) заперечні займенники; б) неозначені займенники.

Кого, яким, що, скількох, чия, чому, хто, чийому, ким, чиє, котрого.

Довідка: нікого, будь-кого; ніщо, хтозна-що; ніскількох, скількох-небудь; нічия, абичия; нічому, чому-небудь; ніхто, хтось; нічийому, чийому-небудь; ніким, абиким; нічиє, чиєсь; нікотрого, котрого-небудь.

1. Дослідити, які частки беруть участь в утворенні заперечних і неозначених займенників.

2.Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань з базовими

Пояснення    вчителя

Заперечні займенники служать для  вираження  повного  заперечення   предмета (ніхто, ніщо),ознаки (ніякий, нічий) або кількості (ніскільки). Вони утворюються від відносних чи питальних займенників за допомогою частки ні префіксальним способом (ніхто-хто).

Неозначені займенники утворюються від відносних чи питальних займенників префіксальним способом за допомогою часток аби-, де-, будь-, казна-, хтозна- або суфіксальним способом за допомогою часток -небудь, -сь. Ці займенники вказують на неозначену особу (абихто, будь-хто),предмет (дещо, що-небудь), ознаку (чий-небудь, якийсь), кількість (скільки-небудь).

Відмінюються заперечні й неозначені займенники як відносні й питальні, від  яких  вони утворені.

IV. Осмислення здобутих знань у процесі практичної роботи

1.Вибірково-розподільний  диктант

  До яких груп за значенням належать подані займенники? Виписати спочатку заперечні займенники, потім — неозначені.

Дещо, абичий, ніщо, хто-небудь, нічий, ніскільки, хтозна-скільки, ніякий, ніхто, будь-який, нікого, чийсь, нікотрий, якийсь, хтозна-що.

1. З'ясувати, від яких займенників творяться заперечні займенники і яким способом.

2. Чи однаковий спосіб творення неозначених займенників будь-хто і хто-небудь? Назвати займенники, утворені префіксальним способом, і займенники, утворені суфіксальним способом.

2.Вправа аналітичного характеру (робота за варіантами)

Варіант 1. Провідміняти займенники хтось, що-небудь, абиякий. Яка особливість відмінювання неозначених займенників?

Варіант 2. Провідміняти займенники ніхто, ніякий. Яка закономірність відмінювання всіх заперечних займенників?

3.Творче спостереження за мовним матеріалом на основі тексту

1. Прочитати текст. З'ясувати його стиль мовлення. Виписати речення, в яких ужито заперечні й неозначені займенники. Визначити їхній відмінок і синтаксичну функцію.

2. Розібрати за будовою виділені в тексті слова.

4.Творча   робота  на   зіставлення мовних  одиниць

Користуючись довідкою, до слів і сполучень слів дібрати синонімічні фразеологічні звороти із заперечними й неозначеними займенниками.

Робити з великим напруженням; завжди; досить непогано; безперечно; ніщо; незважаючи ні на що.

Довідка: не жаліти нічого; нічого не скажеш; нічого собі; ніяка сила; будь-якою ціною; у будь-яку хвилину.

1. Скласти 2-3 речення з фразеологізмами й синонімічними до них сполученнями слів. Які речення емоційніші й виразніші?

5.Дослідження-відновлення

Відновити прислів'я: уставити потрібні за змістом заперечні займенники. Записати речення, визначити синтаксичну функцію займенників.

1)      Мудрим ... не народився, а навчився. 2) Розумний передбачає, але знає, що... всього не знає. 3) Уміння ... в рюкзаку не носить. 4)... у всьому мудрий не буває. 5)... вище свого вміння не здійметься. 6)... ще не вродився вченим, а хліб  не  вродився    печеним (Нар.творчість).

Яке речення за будовою є «зайвим»? Чому? Зробити його синтаксичний розбір.

6.Творче спостереження з елементами аналізу( біля  дошки)

1. Дослідити походження виділених займенників (від яких частин мови вони утворені). З'ясувати їх морфемну будову.

1) Деякі учні нашої школи відвідують гурток журналістики. 2) Декотрі батьки допомагали дітям створювати власні вірші. 3) Ніскільки уваги не приділяв Юрко вивченню рідної   мови, тому й мав низький рівень знань з цього предмета.

2.Перебудувати перші два речення на речення з однорідними членами, замінивши неозначені   займенники    іменниками — власними   назвами.

.Робота з теоретичним матеріалом (колективне опрацювання таблиці)

► Коментар учителя. Частка ні в заперечних займенниках виконує функцію префікса. Тому в усіх непрямих відмінках вони пишуть   з ні- разом. Якщо ж заперечний займенник уживається з прийменником, то три слова пишуться окремо (нікого — ні в кого, ні про кого, ні до кого, ні для кого).

Частки аби-, де-, будь-, казна-, хтозна- в неозначених займенниках є префіксами, а частки -небудь, -сь — суфіксами. Займенники з частками аби-, де-, -сь пишуться разом (абичим, декого, хтось), а з частками будь-, казна-, хтозна-, -небудь — через дефіс (будь-кого, казна-що, хтозна-який, чому-небудь). У непрямих відмінках, ужитих з прийменником, неозначе¬ний займенник розпадається на три слова: будь-хто — будь до кого, будь з ким, будь на кому.

V. Виконання системи практичних завдань на вдосконалення орфографічних умінь і навичок

1.Вибірково-розподільний диктант

1. Записати займенники у три колонки: 1) займенники, що пишуться з частками разом; 2) через дефіс; 3) окремо. Користуючись теоретичним матеріалом таблиці, обгрунтувати написання заперечних і неозначених займенників. Підкреслити орфограми.

(Ні)хто, ні(в)кого, де(з)чим, кимо(сь), чий(небудь), будь(з)чим, будь(до)кого, (будь)кого, хтозна(з)ким, хтозна(до)чого, (хтозна)чий, хтозна(від)чого, казна(з)чим, (аби)хто, аби(з)чим, (аби)чий, чим(небудь), аби)якого, який(небудь), (аби)що, аби(до)чого, (де)хто, (де)який, (де)чим, де(з)ким, (де)котрий, (де)яким, (дб)кого, ні(до)кого, ні(з)ким, ні(з)яким, (ні)кого, (ні)чим, (ні)скільки, ні(з)чим, ні(за)ким, (будь)хто.

2. З'ясувати відмінок займенників, виділити закінчення.

3. Розібрати за будовою займенники хтозна-чого, який-небудь, дечим.

2.Завдання аналітичного характеру

1.Записати   займенники хтозна-хто, хто-небудь, дещо в  родовому, орудному й місцевому відмінках з прийменниками. Назвати орфограми.

Зразок. Будь-хто — будь до кого, до будь-кого (Р. в.); будь з ким (Ор. в.); будь на кому, на будь-кому (М. в.).

2. Назвати кількість букв і звуків у займенниках у називному відмінку, У яких словах є невідповідність між буквами і звуками?

3.Навчальне     редагування

Записати займенники за алфавітом, виправляючи, де треба, допущені  орфографічні     помилки. Навести відповідні правила правопису заперечних і неозначених займенників.

Де-який, хтозна в кому, будь-заким, ніскільки, аби-який, абихто, щонебудь, нізчим, скількись, девчому, з чимось, казнащо, невідь-який, де-що, будь з чим, хто зна-який, нівякому, абищо, нічий.

4.Творче конструювання

1. Скласти з поданими дієсловами по два словосполучення: одне — із неозначеним займенником; інше — із заперечним (дієслово повинно мати при собі заперечну частку не).

Вправа  434.

Зразок. Писати (що?) — писати абищо; не писати нічого.

Пригадувати (кого?) ... ; товаришувати (з ким?) ... ; ризикувати (чим?) ... ; говорити (про що?) ... ; запитати (що?) ... ; хвилюватися (за що?)... ; прийти (з чим?)... ; домовлятися (про кого?)... .

2. Виділити головне й залежне слова у словосполученнях. Назвати, якими частинами мови виражені головні й залежні слова. Визначити, у яких відмінках ужито займенники.

VI. Самостійна  робота   аналітичного   характеру

► Прочитати текст. З'ясувати тип мовлення. Списати, розставляючи потрібні розділові знаки. Визначити групу за значенням ужитих у тексті займенників.

  Ми з класним керівником засиділись за одвертою розмовою і я йшов додому не з хлопцями а сам. Ніхто не заважав думати. А думав я про свій учинок і про себе. Тепер мені хотілося будь-що показати класному керівникові що я — теж не останній. Не однокласникам показати не мамі й татові а саме Марії Степанівні. Щось у моїй душі народилось таке добре що аж сміятись хотілось (За Д. Ткачем).

► Виписати із тексту: варіант 1 — заперечні займенники; варіант 2 — неозначені займенники. Пояснити їх правопис і спосіб творення.

VІ. Систематизація й узагальнення знань з теми

Подумати і дати відповіді на питання:

1. Які займенники називаються заперечними, а які — неозначеними? Від   яких займенників вони утворюються? Навести приклади.

2. Яким способом творяться заперечні й неозначені займенники? Аргументувати відповідь прикладами.

3. Якою частиною слова є частка ні в заперечних займенниках, частки де-, аби-, небудь-, будь-, казна-, хтозна- в неозначених займенниках? Довести це на прикладах.

4. Назвати основні правила правопису заперечних і неозначених займенників: коли вони пишуться разом, через дефіс й окремо.

VI. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

                                  Загальна оцінка роботи учнів

VII. Домашнє завдання

1. Виписати 5-6 народних висловів (прислів'їв, приказок, загадок), у яких уживаються заперечні й неозначені займенники. Визначити синтаксичну роль цих займенників й указати на їх морфологічні ознаки.

2. Провідміняти займенники хто-небудь, абичий, ніщо. Виділити закінчення. 

3.. Скласти й записати словниковий диктант із 15-20 заперечних і неозначених займенників.