Презентація до уроку: "Оксиген. Кисень. Фізичні властивості кисню"

Поширення і використання з комерційною метою заборонено автором

На поверхні нашої планети оксиген є найпоширенішим елементом

Гематит Fe2 O3 Оксиген входить до найважливіших мінералів літосфери: Кварц Si. O2 Гіпс Ca. SO4 ·2 H2 OПольовий шпат

Найпоширеніша сполука оксигену – вода Н2 О

Оксиген у вигляді простої речовини кисню входить до складу атмосфери

Оксиген входить до складу неорганічних сполук

Оксиген входить до складу сполук живих організмів

Порядковий номер – 8 Заряд ядра атома +8 Хімічний символ елемента – ОВідносна атомна маса – 16 Валентність - ІІ

Французький хімік Антуан Лавуазьє дав елементу назву як «той, що народжує кислоти»

Хімічний елемент оксиген утворює дві прості речовини: кисень О2 і озон О3

Фізичні властивості кисню:1. Це газ без кольору, запаху, смаку.2. Кисень малорозчинний у воді.3. Кисень стає блакитною рідиною при – 183 °C.3. Кисень переходить у твердий стан при – 218,7 °C.

Відкриття кисню

Карл Шееле відкрив кисень (його він назвав «вогняним повітрям»), зазначив, що повітря складається з «вогняного повітря»та «нечистого повітря» (азоту)Він спалював у закритій колбі фосфор, при згоранні утворювалась «суха фосфорна кислота». При зануренні колби у воду остання на 1/5 частину заповнювалась водою – зникала п’ята частина повітря

Карл Шееле відкрив кисень (його він назвав «вогняним повітрям»), зазначив, що повітря складається з «вогняного повітря»та «нечистого повітря» (азоту) Всередині реторти була суміш нітрату калію і концентрованої сірчаної кислоти. При нагріванні суміші виділявся безбарвний газ, який збирався в міхурі, прив’язаному до отвору реторти. Шеєле помітив, що всередині цього газу горіння стало більш інтенсивним, випромінюючи яскраве світло.

Джозеф Прістлі також відкрив кисень (у 1774 р.) шляхом нагрівання меркурій оксиду склом. Оскільки він твердо вірив у теорію флогістону, він назвав кисень «дефлогістованим газом»

Джозеф Прістлі також відкрив кисень (у 1774 р.) шляхом нагрівання меркурій оксиду склом. Оскільки він твердо вірив у теорію флогістону, він назвав кисень «дефлогістованим газом»Він також виявив, що рослини можуть поглинати вуглекислий газ і виділяти кисень. Однак він не вивчав функцію світла в цьому процесі.

Система містила ртуть у реторті та звичайне повітря, герметично закрите дзвоном, поміщеним у ртутний резервуар. Після нагрівання ртуті протягом кількох днів на поверхні ртуті спостерігався червоний меркурій оксид. Рівень ртуті всередині дзвона піднявся через споживання кисню. Найбільшим досягненням Антуана Лавуазьє було створення нової теоретичної основи, в рамках якої можна було б правильно пояснити експериментальні результати інших. Він розпочав хімічну революцію, яка поклала край теорії флогістону. У центрі цієї революції було з'ясування функції кисню при горінні.