Презентація до уроку. "Означення як другорядний член речення."

Означення як другорядний член речення

Завдання уроку: поглибити знання про означення як другорядний член речення, способи вираження; навчитись правильно ставити запитання до означення; визначати в реченні; вчитися будувати речення, поширюючи їх означеннями.

Очікувані результати: вміємо визначати головні та другорядні члени речення; правильно ставимо запитання до означення; складаємо речення, поширюємо тексти, використовуючи другорядні члени речення; впевнені у результатах своєї роботи.

21 березня – день весняного рівнодення У північній півкулі це момент, коли Земля перетинає точку своєї орбіти, в якій сонячні промені падають перпендикулярно на екватор і водночас дотичні до її поверхні на полюсах. 

1. Синтаксис – це розділ мовознавства, який вивчає будову словосполучень та речень. 2. Словосполучення складається із рівноправних слів. 3. У словосполученні є головне й залежне слово. 4. Підмет і присудок є словосполученням. 5. Речення виражає незакінчену думку. 6. За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні і спонукальні. 7. Підмет і присудок – це граматична основа речення. 8. Другорядні члени речення уточнюють, пояснюють головні члени речення. 9. Другорядні члени речення не залежать від головних. 10. Службові части мови є членами речення. Пунктуаційна помилка – це помилка у слові. Додаток означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків.  

1. Синтаксис – це розділ мовознавства, який вивчає будову словосполучень та речень. Так. 2. Словосполучення складається із рівноправних слів. Ні. 3. У словосполученні є головне й залежне слово. Так. 4. Підмет і присудок є словосполученням. Ні. 5. Речення виражає закінчену думку. Так. 6. За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні і спонукальні. Так. 7. Підмет і присудок – це граматична основа речення. Так. 8. Другорядні члени речення уточнюють, пояснюють головні члени речення. Так. 9. Другорядні члени речення не залежать від головних. Ні. 10. Службові части мови є членами речення. Ні. Пунктуаційна помилка – це помилка у слові. Ні. Додаток означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків. Так.  

Перевірка домашнього завдання Вправа 398. Перепишіть прислів’я, уписуючи на місці крапок дібрані з довідки та поставлені в потрібній формі слова. У записаних реченнях визначте й підкресліть підмет, присудок та додаток. Діло майстра величає. І стіни мають вуха. Наскочила коса на камінь. Осика груші не родить. Кожна жаба своє болото хвалить. Прислів’я – це короткий влучний вислів з повчальним змістом, що виражає закінчену думку.

Означення як другорядний член речення Жайворонок звичайний (польовий) – це птах, маса якого близько 45 грам. Він відлітає у вирій до Африки або Індії. Голову жайворонка прикрашає чубок. Він додає птахові привабливості. Жайворонок сірий занесений до Червоної книги України Ми змогли б намалювати таку пташку? Спробуймо додати до тексту прикметники.

Означення як другорядний член речення Жайворонок звичайний (польовий) – це невеликий горобцеподібний птах, маса якого близько 45 грамів. Це мігруючий птах, відлітає у вирій до Африки або Індії. Забарвлений у сірувато-коричневий колір. Голову польового жайворонка прикрашає великий загострений чубок. Він додає птахові привабливості.

Робота з підручником, с. 189. Означення — це другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на запитання який? чий? котрий? скількох? До означення ставимо питання від іменника. Означення підкреслюємо хвилястою лінією. Найчастіше означення виражаються: прикметниками, займенниками, числівниками, іменниками.

Зелений одягла вінок берізка ніжна. Ранкова роса виблискувала на зеленій траві. Кучерявий вітер колише темную блакить. 4. Перша ластівка повідомляє про прихід весни та тепла. 5. У моє вікно заглядає гілка вишні.  

Фізкультхвилинка «Місимо тісто» Тісто ми взяли у мами, Його жужмили і м’яли. Жайворонків напечемо, На вулицю понесемо. Будем весну закликати, Перемоги нам бажати!  

Прочитайте речення. Випишіть словосполучення «підмет + означення» або «додаток + означення», ставлячи питання до означення. Зразок. Тополя (яка?) українська. 1. Весна зупинилась над кручею, де плачуть останні сніги (Л. Завіщана). 2. Хизувався дуб міцним корінням (Г. Хорташко). 3. З вітром весняним сосна розмовляла (Леся Українка).

Конструктор Відновіть речення, поставивши подані слова у правильній формі та розташувавши їх у потрібній послідовності. Запишіть відновлені речення. Весна, земля, пофарбувала. Дерева, цвіт, білий, покрилися. Небо, зірочки, засяяло, маленькі. Роса, трава, зелена, ранкова, молода, виблискувала, на.

«Хто швидше». Установіть відповідність. 1.Над весняним полем буйний вітер віє. 2.Молодий хазяїн вранці пшениченьку сіє. 3.Виорю над річкою я ниву широкую та посію хмелю високого. 4.Скоро назбираю меду солодкого та зберу родину великую. А. підмет Б. присудок В. додаток Г. означення Д.обставина

Продовжити речення Сьогодні я дізнався/дізналася про… Було важко… Я зрозумів/зрозуміла, що … Я зміг/змогла… Було цікаво довідатися, що… Мене здивувало… Мені захотілося …

Домашнє завдання Повторити вивчений теоретичний матеріал з теми «Означення», с. 189-190. Вправа 403 (письмово), с. 190. ***Виписати з підручників літератури речення з художніми означеннями. (6-8).