Презентація до уроку "П. Загребельний. Історичний роман "Диво""

Тема П. А. Загребельний. Історичний роман «Диво» Мета: допомогти усвідомити зміст, ідейно-художні особливості роману, його історичну основу;розвивати навички цілісного сприймання великого за обсягом твору, вміння визначати історичну реальність та вимисел, символіку образів, висловлювати думки щодо прочитаного; виховувати національну самосвідомість, історичну пам’ять, повагу до митців, любов до літератури, естетичний смак.

План заняття. Життєвий і творчий шлях письменника. Жанрово-композиційна структура роману «Диво».3. Історична основа й художній вимисел у творі.4. Образи Сивоока і князя Ярослава Мудрого.5. Наскрізні проблеми історичного роману «Диво».

Хто звів семибрамні Фіви? У книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі і тягали каміння? А без ліку руйнований Вавилон – Хто відбудовував його щоразу? …Як багато історій. …Як багато запитань. Б. Брехт. Епіграф заняття

Проблемне питання для дослідження. Що має більшу цінність: мистецький шедевр чи людина?Чи правильний вибір зробив князь Ярослав Мудрий, віддавши перевагу будівництву Софійського собору, замість того, щоб відкрити житниці чи прокласти шляхи до Києва?

Повідомлення «біографів»

Павло Архипович Загребельний25 серпня 1924р - народився письменник в с. Солошине на Полтавщині.

1941р. - Закінчив середню школу; пішов на фронт добровільно; був курсантом 2-го Київського артучилища.1942р. – Тяжко поранений потрапив до полону.1945р. - Після звільнення з концтабору працював у радянській військовій місії в Західній Німеччині.

1946р. - Вступив на філологічний факультет Дніпропетровського університету.1951р. - Закінчив університет; розпочав діяльність журналіста.

1957р. - Виходить збірка оповідань «Учитель»; повість «Дума про невмирущого».1959р. - Дилогія «Європа-45», твір детективного жанру.

1961-1963рр. - Головний редактор «Літературної газети» 1963р. - Роман «День для прийдешнього»1968р. - Роман «Диво» 1970р. - Роман «З погляду вічності» 1971р. - Роман «Переходимо до любові»

1972-1973рр. - Романи «Первоміст» і «Смерть у Києві»; отримав Державну премію імені Т. Г. Шевченка1975р. - Роман «Євпраксія»1976р. - Роман «Розгін»; отримав Державну премію СРСР

1980р. - Роман «Роксолана»1983р. - Роман «Я Богдан»1984р. - Роман «Південний комфорт»

1988-1989р.р. - Романи «В-ван» і «Безслідний Лукас» 1992р. Роман «Гола душа»1994р. Роман «Тисячолітній Миколай»

1997р. Роман «Юлія»2002р. Роман «Брухт»2004р. Роман «Стовпотворіння»; останній незакінчений твір – роман «Іконник»

3 лютого 2009р. письменника не стало; похований у Києві на Байковому кладовищі.

Повідомлення «мистецтвознавців»

Софія Київська збудована в ХІ ст., як головний храм Київської Русі. Зовні вона оформлена у стилі бароко

Баро́ко (від порт.  — перлина неправильної форми) —  стиль  у європейському мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі) та архітектурі початку 16 — кінця 18 ст. Головна особливість цього стилю – вигадливість, урочистість.

Собор вінчають 13 куполів, що означають Ісуса Христа і його 12 апостолів.

У соборі два види живопису – мозаїка та фрески.

Мозаїка – це зображення з різнобарвних камінців смальти. Мур вкривали 3-ома шарами штукатурки, і на верхньому художник малював образ чи орнамент. Потім підбирали потрібну смальту. Віддалені зображення викладали більшими кубиками смальти.

У Софіївському соборі мозаїкою викладені центральний купол та вівтарну частину

Марія Оранта з проникливим поглядом очей, суворим та серйозним обличчям на золотому тлі виглядає всесильно. А сині, блакитні, золотаві, бузкові і чорні барви її вбранню надають постаті святковості.

Решту стін собору прикрашають фрески. Фреска – це розпис стіни водяними фарбами по свіжонакладеній штукатурці. У орнаментах найчастіше зображали пагони і бруньки лози, рідше – геометричні орнаменти.

У східній частині Софіївського собору встановлений саркофаг; зроблений з мармуру і прикрашений християнською символікою. Тут поховані Ярослав Мудрий , його дружина, син Всеволод, онук Ростислав, князь Володимир Мономах.

У 1936 – 39рр. за черепом Я. Мудрого Юрій Герасимов відтворив портрет князя.

Повідомлення«літературознавців»

Рік 992. Великий Сонцестій. Пуща. Рік 1004. Київ. Рік 1004. Літо. Радогость. Рік 1015. Передзимок. Новгород. Рік 1014. Літо. Болгарське царство. Рік 1014. Осінь. Константинополь. Рік 1015. Середліття. Новгород. Рік 1026. Літо. Константинополь. Рік 1026. Падолист. Київ. Рік 1028. Теплінь. Київ. Рік 1032. Київ. Рік 1037. Останній сонцеворот. Київ1941 рік. Осінь. Київ.1941 рік. Осінь. Київ.1941 рік. Осінь. Київ.1942 рік. Зима. Київ.1965 - Провесінь. Надмор'я.1965 - Весна. Київ.1965 - Весна. Київ.1966 - Перед вакаціями Західна Німеччина. 1966 - Вакації. Західна Німеччина.1966 - Літо. Київ.

Пуща. Київ. Радогость. Болгарський монастир. Константинополь. Київ. Собор. Київ. Новгород. Київ. Київ. Новгород. Сюжетні лінії Сивоока та Ярослава Мудрого

Східний фронт. Київ. Київ. Сирецький концтабір. Софійський собор. Київ. Сирецький концтабір. Сюжетні лінії Гордія Отави та Шнурре

Київ. Надмор'ясанаторій. Москва. Західна Німеч-чина. Москва. Київ. Москва. Надмор'ясанаторій. Москва. Київ. Сюжетні лінії Бориса Отави та Таїси Зикової

Повідомлення«істориків»

Історична основа і художній вимисел в романі “Диво”Історична основа. Князювання Ярослава Мудрого, побут тієї доби. Побудова з його ініціативи храму, оздоблення, ведення літописів. Боротьба з язичництвом. Турецько-болгарська війна. Пограбування фашистами Софійського собору під час Другої світової війни. Вимисел. Конкретні образи: дід Родим, Сивоок, як творець храму, його особиста доля. Друзі, жінки Сивоока, купці, їх стосунки, подорожі.Історія з похованням Сивоока.

Пуща. Родим. Радогость. Ягода1 Болгарія. Ченці23 Константинополь. Агапіт. Київ. Ярослав45

Ярослав Мудрий. Піддається почуттям. Владолюбний. Небайдужий до слави. Творча людина. Сильний духом. Мудрий правитель. Чутливий до краси. Далеко-глядний

Що має більшу цінність: мистецький шедевр чи людина?Чи правильний вибір зробив князь Ярослав Мудрий, віддавши перевагу будівництву Софійського собору, замість того, щоб відкрити житниці чи прокласти шляхи до Києва?Закріплення“Мозковий штурм”

Домашнє завдання. Написати творчу роботу «Проблема історичної пам’яті в романах. П. А. Загребельного «Диво» та Олеся Гончара «Собор»