Презентація до уроку-подорожі "Культура Японії".

ПОДОРОЖДО ЯПОНІЇ

Слово “Японія” означає “Країна, де сходить сонце” або“Країна вранішнього сонця”

Державний герб -золота хризантема - емблема імператорської династії. Державний прапор - являє собою червоне коло на білому тлі. Діаметр кола - 3/5 ширини прапора. Біле поле означає чистоту і цілісність, червоне коло - тепло, яскравість і щирість. ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ ЯПОНІЇ

ЯПОНСЬКА КУЛЬТУРА日本の文化Японія – це країна з багатою та різноманітною культурою, яка відображається в мистецтві, літературі, архітектурі, кухні та традиціях. Культура Японії склалася в результаті історичного процесу, що почався з переселення предків японського народу на японський архіпелаг з материка. На культуру та менталітет японців великий вплив справило ізольоване територіальне становище країни, її довгий розвиток у повній ізоляції від решти світу, що тривало до середини XIX століття, географічні та кліматичні особливості, а також такі природні явища як землетруси та тайфуни. Це виявилося у своєрідному відношенні японців до природи як до живого створення. Вміння захоплюватися миттєвою красою природи, як особливість національного характеру японця, знайшло вираження у релігії та багатьох видах мистецтв Японії.

МОВА ТА ПИСЕМНІСТЬ言語と書き方Японська мова завжди була важливою складовою японської культури. Переважна частина населення країни розмовляє японською мовою. Японська писемність складається з трьох основних частин — кандзі (ієрогліфів, запозичених з китайської мови з появою буддизму в країні), та двох складових абеток, створених в Японії на основі кандзі: хірагана та катакана. У самій Японії ця система традиційно називається «змішане письмо ієрогліфами та каною». Часто в японському тексті зустрічаються латинські літери, які використовуються для запису поширених абревіатур (наприклад, DVD або NATO) та інших цілей. Транслітерація японської мови латинськими літерами називається ромадзі та зустрічається в японських текстах рідко. Для запису числівників часто використовуються арабські цифри.

Література文学Довгий час японська література зазнавала впливу Китаю, літературні твори також створювалися китайською мовою. Першими писемними пам'ятками вважаються збори японських міфів і легенд «Кодзики» («Записи про діяння давнини») та історична хроніка «Ніхон сіки» («Записані пензлем аннали Японії» або «Ніхонги» — «Аннали Японії»), створені у VII—VIII повіках. Обидва твори були написані китайською мовою, але із змінами передачі японських імен богів та інших слів. У цей же період були створені поетичні антології «Ман'єсю» (万葉集 «Збори миріад листя», 759р.) та (懐風藻 «Кайфусо» 751р.)Широко відомі і поза Японії види поетичних форм хайку (俳句), вака (和歌 «японська пісня») і різновид останньої танка (短歌 «коротка пісня»)

Каліграфія書道Каліграфія (від грецького слова καλλιγραφία — «гарне письмо») — вміння писати чітким, гарним почерком — у Японії вважається одним із видів мистецтва і зветься shodō (書道, "спосіб написання").

СКУЛЬПТУРА彫刻Найдавнішим із видів мистецтв Японії є скульптура. Глина була найпершим матеріалом виготовлення скульптур у Японії, і часто використовувалася майстрами аж до XIII століття. Дерев'яна скульптура, яка знайшла найширшу популярність, виникла в 300 до н. е., і з VI століття статуї почали робити і з бронзи. У VII столітті з'явилася техніка лакової скульптури.

АРХІТЕКТУРА建築Японська архітектура має таку ж довгу історію як будь-яка інша складова японської культури. Спочатку зазнавши сильного впливу китайської архітектури, японська архітектура потім розробила безліч відмінностей та власних підходів, властивих лише Японії. Як приклади традиційної японської архітектури можна назвати храми, синтоїстські святилища та замки в Кіото та Нарі. У цілому, для японської архітектури характерне прагнення простоти.

МІНКИ民家Традиційні дерев'яні житлові будинки простих японців, які називаються мінки «будинок простолюдина», максимально пристосовані до клімату країни. Мінка має каркасну конструкцію з несучою колоною в центрі будинку та розсувними дверима. Нині мінки збереглися лише у сільській місцевості.

ТЕАТР音楽Одним із ранніх видів театру став театр но (能 «талант, майстерність»), що склався в XIV—XV століттях. Актори грали в масках і розкішних костюмах. У XVII столітті склався один із найвідоміших видів японського традиційного театру — кабуки (歌舞伎 «пісня, танець, майстерність»), актори цього театру були виключно чоловіки, їхні обличчя були складно загримовані. Високо цінується мистецтво оннагата (女形 «жіночий образ»), акторів, що виконують жіночі ролі. Крім театрів но та кабуки існує традиційний театр маріонеток бунраку (文楽). Деякі драматурги писали п'єси для бунраку, які пізніше ставилися на великій сцені — в кабуки.

АНІМЕアニメАніме — японська мультиплікація. На відміну від мультфільмів інших країн, призначених в основному для перегляду дітьми, більша частина аніме розрахована на підлітків та дорослих, і за рахунок цього має високу популярність в світі. Якщо скрізь у світі анімаційні фільми та серіали знімають, як правило, за мотивами ігрових фільмів, то в Японії аніме є первинним жанром, який впливає на інші. За мотивами аніме знімаються фільми, кліпи, проводяться тематичні вечірки.

МАНГАコミックМанга — японські комікси, які іноді називають комікку . У Японії мангу читають люди різного віку. Манга шанована як форма образотворчого мистецтва та як літературне явище. Тому існує безліч творів різних жанрів і на найрізноманітніші теми: пригоди, романтика, спорт, історія, гумор, наукова фантастика, жахи, еротика, бізнес та інші.

ЯПОНСЬКІ ЛЯЛЬКИ日本人形Існує безліч видів традиційних японських ляльок, або «нінге». Деякі з них зображують дітей, інші – імператорський двір, воїнів та героїв, казкових персонажів, богів та демонів. Більшість ляльок виготовляється для звичайних подарунків або для свят, також ляльки виготовляються з метою продажу як сувеніри для туристів. Матеріалами для виготовлення японських ляльок є дерево, папір, тканина, глина або навіть живі хризантеми.

ОРІГАМІ折り紙Орігамі — стародавнє мистецтво складання фігурок із паперу. Мистецтво орігамі своїм корінням йде в древній Китай, де і був відкритий папір. Класичне орігамі наказує використання одного квадратного рівномірно забарвленого аркуша паперу без клею та ножиць. Сучасні форми мистецтва іноді відходять від цього канону.

ІКЕБАНАいけばなІкебана — традиційне японське мистецтво компонування зрізаних квітів та пагонів у спеціальних судинах, а також мистецтво правильного розміщення цих композицій в інтер'єрі. В основу ікебани покладено принцип вишуканої простоти, що досягається виявленням природної краси матеріалу.

НЕЦКЕ根付Не́цке (яп.) — мініатюрна скульптура, твір японського декоративно-ужиткового мистецтва, який є невеликим різьбленим брелоком. Нецке використовувалося як підвісний брелок на традиційному японському одязі кімоно і косоде (帯鉗).

ОДЯГ根付У Японії можна зустріти два типи одягу — традиційний — вафуку (和服), і простіший одяг, повсякденний, за європейським зразком. Кімоно (着物) — загальний термін для позначення будь-якого одягу, а у вузькому — різновид вафуку. Це довгий халат з широкими рукавами, який стягується на талії поясом обі.

КУХНЯ日本料理Японська кухня є ще однією візитною карткою країни, яка відома своїми ніжними смаками та красивою подачею. Від суші (寿司) та рамен (拉麺) до темпури (天ぷら) та якіторі (焼き鳥), японська їжа розповсюджена у всьому світі та вважається однією з найздоровіших дієт. Основою японської кухні є рис. Другим за значимістю продуктом харчування японців є риба та морепродукти. Часто риба вживається у сирому або напівсирому вигляді як у суші. Популярні страви з локшиною, виготовленою з пшениці (うどん «удон») або з гречки (そば або 蕎麦 «соба»). Важливе місце у японській кухні займає соя. З неї готують супи, соуси, соєвий сир, тофу, натто.

ЧАЙНА ЦЕРЕМОНІЯ茶の湯 або 茶道Чайна церемонія — "шлях чаю" або "мистецтво чаю" ​​(茶道) — ритуал, складна послідовність дій, що виконуються в строгому порядку під час прийому порошкового зеленого чаю (抹茶 «маття»). Чайна церемонія завжди проводиться у спеціально побудованому для цього чайному будиночку тясіцю. Усередині — вогнище, а підлога вистелена татамі. Матеріали, з яких будують чайні будиночки, підкреслено прості та невибагливі. Майстер церемонії використовує певний набір предметів. Обов'язково є чаша (茶碗 «тяван»), бамбукова ложка для насипання чаю (茶作 «тясаку») і— віночок для розмішування чаю під час приготування (茶筌 «тясен») .

Сакура – це японська назва вишні та її квітів. У Японії сакура – дуже значущий символ, вона уособлює все найпрекрасніше, що можна знайти у цьому світі. Ніжні квіті східної вишні асоціюються із жіночою красою, оновленням та відродженням. САКУРА

ДО НОВИХ ПОДОРОЖЕЙ!