Що таке життя без волі?!. Л. Тік, поет-романтик. У царині мистецтва романтизм призвів до справжньої революції, докорінно оновивши художню теорію і практику, проголосивши вищими цінностями свободу особистості й вільну від будь-яких пут творчість, поезію і правду. Д. С. Наливайко. Розум може помилятися, серце ніколи. Ж. Ж. Руссо. Вже світла й чиста перед нами. Відкрилася святиня Красоти, -До неї, як до матері устами,Ми припадем, щоб рай у ній знайти. Ф. Гельдерлін
Леся Українка(1871-1913)«Фантазія» Фантазіє! Ти — сила чарівна Що збудувала світ в порожньому просторі, Вложила почуття в байдужий промінь зорі, Збудила мертвих з вічного їх сна, Мету вказала буйній хвилі в морі,-До тебе обертаюсь я, сумна: Скажи мені, фантазіє дивна, Як помогти в безмірнім людськім горі? Як світ новий з старого збудувати? Як научить байдужих почувати? Як розбудити розум, що заснув? Як час вернуть, що марне проминув?
«Термін «романтизм» вказує на зв’язок із середніми віками, коли в літературі був популярний жанр лицарського роману. Головні особистості цього жанру – фантастичність, зображення високого, ідеального кохання, лицарських подвигів, добрих і злих чарівників, казкового пейзажу» (Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література від античності до першої половини XІХ століття: Підручник для 9 класу. – 2-ге видання, змін. і допов. – К,: Весна, 2002. – с.149)
Мцирі залишає монастирські стіни, щоб пізнати справжнє життя вільної людини: Я владну думу знав одну. Одну жагу, та вогняну,Що в грудях, як черв’як жила. Й спалила душу всю до тла. Вона порив мені дала. Тікать від келій і молитв. В чудовий світ тривог і битв, Де скелі в хмари вже зайшли,Де люди вільні, як орли. Михайло Лермонтов (1714-1841)
Складові романтичного пейзажу – це «не версальські сади, розміщені під лінійку, з геометрично підстриженими кущами, а вільний ліс чи зарослий без складу і ладу старовинний парк, не спокійна рівнина з тихою річкою, а скелясті урвища, високі гори, що їх овівають буйні вітри і над якими клубочуться важкі хмари»К. Шахова
Антуан де Сент-Екзюпері (1900-1944) Романтики возвеличували силу фантазії, вільний політ уяви, вони взагалі не могли жити без волі. Свобода для них була понад усе — і в житті, і в коханні, і в мистецтві. Серце — символ людських почуттів часто людина інтуїтивно відчуває те, чого не знає напевно. Митці-романтики звертаються до людських почуттів, а не до розуму. Культ почуттів — визначальна риса романтизму. Екзюпері писав: «Добре бачить тільки серце, найголовнішого очима не побачиш». Романтики зображають світ краси, ідеальний світ. Тільки тут людина може бути щасливою, як у раю.