Війна з Візантією, 970 р. Літописець Нестор наводить легенду про дари, котрі піднесли йому після битви: «Цимісхій у страху, в подиві закликав вельмож на раду та зважився спокусити ворога дарами, золотом і паволоками дорогоцінними; відправив їх з людиною хитрою і велів їй спостерігати за всіма діями Святославовими. Той же князь не хотів поглянути на золото, покладене до його ніг, і байдуже сказав отрокам своїм: візьміть. Тоді імператор послав йому в дар зброю: герой схопив ону з живою задоволенням, висловлюючи подяку, і Цимісхій, не сміючи ратоборствовати з таким ворогом, заплатив йому данину».
На початку весни 972 року, частина істориків називає і конкретну дату – 8 березня, Київський князь Святослав Ігорович повертався з військового походу до Києва. На дніпрових порогах він потрапив у пастку, яку йому влаштував печенізький хан Куря. Подробиці останнього бою Святослава невідомі: біля порогів разом із ним загинули всі його дружинники. За переказом літописця, печеніги зробили чашу з княжого черепа.