Презентація до уроку "Шістдесятники. Ліна Костенко. Роман у віршах «Маруся Чурай»

Людина нібито не літає…А крила має. А крила має!Шістдесятники. Ліна костенко. Роман у віршах «маруся чурай»Презентацію створила Онищук Олена Віталіївна, учитель української мови та літератури. Борівського академічного ліцею Фастівської міської ради Київської області

Та пам’ятайте, що на цій планеті, відколи сотворив її пан Бог,ще не було епохи для поетів, але були поети для епох. Ліна Костенко

Шістдесятництво Шістдесятництво - частина української інтелігенції ….. років …. століття, яка проявила …… свідомість і моральну опозицію …… державному режиму. Не зорі падають із неба - Зірки ідуть на небеса... (Ю. Рибчинський)

А С. Параджанов Б В. Симоненко В Л. Костенко Г В. Стус12345

З якими дискусійними думками 20-х років ХХ ст. суголосні риторичні питання Івана Драча? Куди йдемо? Яка нас хвиля. Жене на кам’яні вітри?Якого виґвалтуєм звіра,Щоб з ним загинуть допори?Атомні цвяхи, мудрі бляхиІ філософські манівці,І сита морда костомахи. З кривавим прапором в руці. Іван Драч

Народ мій є, народ мій завжди буде, Ніщо не перекреслить мій народ! В. Симоненко … вставайте,Кайдани порвітеІ вражою злою кров’ю. Волю окропіте! Т. Шевченко... Коли ж, коли ж знайдеш державну бронзу, Проклятий край, Елладо степова?!Є. Маланюк. А ми ще є. І то найбільше диво, що цей народ іще раз воскреса. Л. Костенко. О ні! Не самі сльози і зітхання. Тобі судились! Вірю в силу ДухаІ в день воскресний твойого повстання. І. Франко

«Задивляюсь у твої зіниці…»2. «Балада про соняшник»3. «Страшні слова, коли вони мовчать…»4. «О земле втрачена явися…»

Основні мотиви та теми творчості:утвердження нерозривного зв’язку поколінь, особистої відповідальності людини за майбутнє;роздуми про сутність поезії, роль Слова в житті народу;оспівування краси рідної землі;тема кохання; проблема деградації, змізернення людської душі.

Стоїть у ружах золота колиска. Блакитні вії хата підніма. Світ незбагненний здалеку і зблизька. Початок є. А слова ще нема. Ще дивен дим, і хата ще казкова,і ще ніяк нічого ще не звуть.І хмари, не прив'язані до слова,от просто так - пливуть собі й пливуть. Ще кожен пальчик сам собі Бетховен. Ще все на світі гарне і моє.І світить сонце оком загадковим. Ще слів нема. Поезія вже є.

1. Остання в світі казка сидить під образами. Навшпиньки виглядають жоржини через тин…2. Я вибрала Долю собі сама. І що зі мною не станеться, – у мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці.3. Душа належить людству і епохам. Чому ж її так раптом потрясли осінні яблука, що сумно пахнуть льохом, і руки матері, що яблука внесли?! 4. Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. А «Страшні слова, коли вони мовчать…»Б «Доля» В «Засвіт встали козаченьки» Г «Українське альфреско»Д «Шалені темпи. Час не наша власність»

Ліна Костенко«Маруся Чурай»1979 рік - до читача прийшла «Маруся Чурай» В. Брюховецький писав: «Звинувачення внутрішніх рецензентів, причому закиди навіть політичного характеру, затримали вихід роману не менше, як літ на шість...

напівлегендарна народна поетеса-піснярка. народилася близько 1625 р. в Полтаві козак Гордій Чурай мав горду натуру, брав участь у багатьох протипольських повстаннях, був страчений. Вважається народним героєм, оспіваний у думі. Маруся виростала з матір’ю, їх обох шанували в Полтаві — через славного батька, а також завдяки Марусиному дару складати й співати чудові пісні. Маруся Чурай

Пам'ятник Марусі Чурайу Полтаві

Жанр: історико-філософський, соціально-психологічний роман у віршах

Тематично й композиційно роман надзвичайно складний, багаторівневий, багатопроблемний. Він «нагадує кристал, у якому безліч граней» За своєю суттю це — глибоко національний твір. Ліна Костенко здійснила величезну дослідницьку роботу, щоб якомога точніше, зриміше показати, «оживити» Україну XVII ст. Письменниця спершу осягнула, відчула її сама, а згодом, працюючи над романом, відкрила її й для нас, обезсмертила в Слові. (В. Панченко).

Тема: зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька широка картина життя України XVII ст.; зображення головної героїні Марусі Чурай як легендарної народної поетеси і талановитої співачки з Полтави; відтворення духовного життя України 17ст.; усенародна участь у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.

Ідея: незнищенність українського народу, глибока віра в його духовну силу і могутність; возвеличення Марусі Чурай – хранительки національних оберегів, інтелектуальної й незалежної жінки; втілення найкращих риси українського жіноцтва – багату духовність, співучість, ліризм, романтичну вдачу, незалежність натури, що засвідчують незнищенність національного духу; глибока віра в духовну силу й могутність нашого народу.

В основі твору —дві наскрізні взаємопов’язані сюжетні лінії: доля Марусі й доля України.

«Вічна» проблема літератури: Митець і народ, митець і суспільство. Головна героїня роману, Маруся Чурай - геніально обдарований митець. Суспільне сприйняття Марусі глибоко неоднозначне. Коли в похід виходила батава,- її піснями плакала Полтава. Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні…… Чурай Марусю, у такій ганьбі! –До зашморгу вестимуть у юрбі.І не здригнеться наш пісенний край…І море гнівом не хлюпне на сушу…І попелом розвіяний Чурай. Безсмертним болем дивиться у душу.

«Маруся Чурай» Ліни Костенко, — зауважував Михайло Слабошпицький, — не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII ст. Це — історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія. Це партитура вічних мотивів духовного буття народу... Якщо в національному письменстві є такі твори, як «Маруся Чурай», значить, воно не безнадійне, і не безнадійна доля того слова — воно виживе й вистоїть у цьому складному й трагічному світі, який не має сентиментів до жодного народу».