Презентація до уроку: Сучасне світове господарство та особливості його розвитку

Сучасне світове господарство

За сучасних умов світове господарство дедалі більше набуває ознак цілісності. Цей процес об’єктивно зумовлений дією таких чинників: науково-технічний прогрес, соціалізація, глобалізація інтернаціоналізація

Науково-технічний прогрес та інформатизація. Науково-технічний прогрес є основоположним фактором, який забезпечує економічний розвиток суспільства. Науко́во-техні́чний прогре́с — це поступовий рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництваІнформатизація –процес використання інформаційно-комунікаційних технологій та інформації з метою покращення та прискорення економічного, політичного, соціального та культурного розвитку. Передача інформації в будь-яку точку світу в режимі реального часу

СОЦІАЛІЗАЦІЯПосилення ролі людського чинника

ГЛОБАЛІЗАЦІЯПосилення впливу глобальних проблем сучасності

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ Посилення взаємозалежності країн

Сучасна японська стратегія підготовки кадрів базується на «трьох китах»: розвиток у кожного здібностей управління; створення можливостей для самоствердження та самореалізації;необхідність розуміння кожним збільшення власного внеску в розвиток суспільства.

Відкриваємо Україну. Україна — потенційно багата країна, через яку проходить п’ять з десяти міжнародних транспортних коридорів Європи. Налагоджено виробництво ракетоносіїв, супутників та обладнання для дослідження космосу. Україна є значним виробником військової техніки.

Позитивні наслідки глобалізаціїЗростання економічної відкритості країн. Прискорення темпів зростання життєвого рівня населення країн, що розвиваються. Збільшення тривалості життя. Підвищення рівня освіти. Поширення досягнень науково-технічного прогресу. Поширення культурних цінностей та інших благ цивілізації

Негативні наслідки глобалізаціїЕкономічна залежність країн, яка спричиняє перенесення кризових ситуацій з однієї країни до інших. Поглиблення розколу світового товариства на лідерів та аутсайдерів. Можливість втрати самобутньої культури народів. Посилення і наростання масштабів екологічних проблем

Економічна інтеграція — процес усунення митних та інших бар’єрів між країнами. Образно кажучи, у «приміщенні» світу ліквідують внутрішні перегородки й замість численних комірчин роблять одну велику залу. Спільний ринок — це вільний рух товарів, робочої сили, капіталу. Такі умови економічних взаємовідносин характерні для ЄС.

Регіональна інтеграція — процес розширення економічного співробітництва, об’єднання національних економік двох і більше держав у певному регіоні світу, який передбачає створення єдиного економічного простору. Така інтеграція розглядається як форма вибіркової дискримінації. Найпростішою формою економічної інтеграції є зона вільної торгівлі. Країни-члени такого угруповання взаємно скасовують мито на товари та послуги, якими вони торгують між собою. Прикладом є НАФТА — Північноамериканська зона вільної торгівлі у складі США, Канади, Мексики.

Митний союз вважається поглибленою формою економічної інтеграції. Крім скасування мита на торгівлю між країнами-членами, таке угруповання виробляє та застосовує єдиний митний тариф у торгівлі з іншими країнами. Прикладом митного союзу є Меркосур, до якого належить більшість країн півдня Латинської Америки.

Світові можливостіДо ЄС входять 27 країн з населенням понад 447 млн осіб. Засноване ще в 1957 р. як «Загальний ринок», це інтеграційне об’єднання поступово зростало. Нині країни ЄС виробляють 1/4 світового ВВП й забезпечують 1/3 світової торгівлі. Вони сформували єдиний економічний простір. Від 1 січня 1999 р. уведено єдину валюту — євро. В Азійсько-Тихоокеанському регіоні до Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) належать 10 країн з населенням понад 450 млн осіб. Також діє організація Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), до складу якої входить 21 країна. У Латинській Америці Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ) об’єднує 11 країн регіону й визначає своїм головним завданням створення «спільного ринку» країн-членів. Членами ЛАІ є Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Колумбія, Мексика, Парагвай, Уругвай, Чилі, Еквадор. Крім регіональних, у системі світового господарства є чимало спеціалізованих економічних угруповань. Наприклад, Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) об’єднує 11 країн.

Глобалізація супроводжується концентрацією дедалі більших обсягів виробництва товарів і послуг у транснаціональних корпораціях (ТНК). Транснаціоналізація — це якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя, який характеризується різким зростанням ролі зовнішніх чинників розвитку всіх держав і створенням транснаціонального капіталу. Транснаціоналізація сприяє функціонуванню будь-якої компанії за кордоном, результатом чого є утворення ТНК. Їм належить важлива роль у міжнародному поділі праці, тому ТНК ще називають «мотором світової економіки». Транснаціональні корпорації — це компанії, що складаються з материнського підприємства та його закордонних філій. При цьому ТНК можуть як набувати статусу корпорації, так і не мати його. ТНК створює систему міжнародного виробництва, розподілену між кількома країнами, але контрольовану з одного центру — материнської компанії.

Країна базування — це країна, у якій розташована штаб-квартира материнської компанії ТНК (наприклад, компанія «Пепсіко» має штаб-квартиру в США, а виробничі філії — у багатьох країнах світу, у т.ч. в Україні). Приймаючі країни — це іноземні країни, у яких ТНК розміщує власні дочірні підприємства або філії на основі здійснення прямих іноземних інвестицій.

Компанію можна вважати транснаціональною, якщо вона створила мережу своїх філій за кордоном. Мотиви закордонної діяльності ТНК можуть бути різними 

У цілому ТНК забезпечують майже половину світового промислового виробництва. На ТНК припадає понад 70 % світової торгівлі. Причому 40 % цієї торгівлі відбувається всередині ТНК за цінами, які формуються довгостроковою політикою материнської корпорації.

Дуже великі ТНК мають прибутки більші, ніж ВВП України. Обсяг біржової капіталізації «Google» — 852, а ВВП України — 155 млрд дол. США (2020 р.).

 Зі 100 найбільших економічних утворень світу 52 є ТНК, 48 — державами. ТНК володіють значними коштами, впливають на політичні рішення.

Корпорації, які контролюють світовий споживчий ринок. Kraft Foods. Компанія заснована в 1903 році Джеймсом Крафтом. Перша назва – J. L. Kraft & Bros. Сьогодні – це друга за велечиною корпорація по випуску пакованих харчових продуктів. Продає продукцію в 155-и країнах світу і займає близько 35% глобального ринку плавлених сирків. Nestlé S. AПовна назва – стратегічне об'єднання Nestlé. Заснована в 1866 році фармацевтом із Швейцарії Арні Нестле. Головний світовий виробник продуктів харчування (також виготовляє корм для тварин, косметика та фармацевтичну продукцію). В компанії один з найбільшим річних оборотів –67, 8 млрд. євро.

Procter & Gamble. Лідер світового ринку споживчих товарів і найбільший рекламодавець –затрати на рекламу якого перевищують 8 млрд. доларів у рік. Корпорації, які контролюють світовий споживчий ринок. Johnson&Johnson. Виготовляє косметику, санітарно-гігієнічні товари, медичне обладнання. Була заснована в 1886 році В складі корпорації понад 230 дочірніх компаній.

Корпорації, які контролюють світовий споживчий ринок. Unilever. Один з провідних виробників побутової хімії, продуків харчування та парфумірії. Компанія заснована в 1930 році в результаті об'єднання нідерландської Margarine Unie та британської Lever Brothers. Mars, IncІсторія транснаціональної корпорації почалася на кухні скромної хатинки в Такомі, штат Вашингтон, де Френк Марс разом з дружиною вручну робили домашні цукерки, продаючи їх всім бажаючим. Сімейний бізнес приносив хороший прибуток, і в 1911 році була зареєстрована компанія під назвою Mars Candy Factory, Inc.

Корпорації, які контролюють світовий споживчий ринок. Kellogg's. Один з найбільших виробників сухих снідавків і продуктів швидкого приготування. Компанія була заснована в 1906 році Вільмямом Кейтом Келлогом, і займалася виробоництвом кукурудзних пластівців. Перша назва –Battle Creek Toasted Corn Flake Company. General Mills, Inc. Одна з найбільших світових корпорацій. Займається виробництвом продуктів харчування, іграшок, одягу та володіє мережею ресторанів. Була заснована конгресменом Робертом Смитом в 1856 році під назвою Minneapolis Milling Company. 

Pepsi. Co. Формально корпорація заснована не так давно, в 1965 році, шляхом злиття компанія The Pepsi Cola Company и Frito Lay. Випускає напої, закуски, продукти харчування. Coca-Cola. Найбільший в світі виробник сиропів, концентратів, безалкогольних напоїв. Одна з найбільших компаній в США. Продає свої товари в понад 200 країнах світу. Корпорації, які контролюють світовий споживчий ринок

Відкриваємо Україну. ТНК в Україні:• «Укр. АВТО» — транснаціональна автомобільна компанія. Найбільший в Україні виробник, дистриб’ютор та експортер автомобілів.• «Т. Б. Фрут» — транснаціональна компанія з вирощування фруктів та виробництва натуральних соків. Виробничі підрозділи діють у Львівській, Тернопільській, Харківській областях і в Польщі. Соки експортують до країн-членів ЄС, США, Китаю та до інших країн світу.• В Україні корпорація «Кока-Кола» збудувала одне з найпотужніших підприємств з розливу безалкогольних напоїв у державі. На відповідному вітчизняному ринку «Кока-Кола» є одним з основних виробників безалкогольних напоїв.• До списку глобальних корпорацій, представлених на вітчизняному ринку, належать: «Самсунг», «Тойота», «Нестле», «Нокія», «Хьюлетт-Паккард», «Брітіш Американ Тобакко» та деякі інші ТНК.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: стисло про головне• Важливими ознаками глобалізації є транснаціоналізація й інтеграція.• Основні форми міжнародної економічної інтеграції: зона вільної торгівлі; митний союз; спільний ринок; економічний союз.• Велику роль у міжнародному поділі праці відіграють транснаціональні корпорації (THК).