Пригадуємо:
Шукаємо відповіді на запитання: 1. Які особливості й переваги усного та письмового спілкування?
2 Яку роль у спілкуванні відіграють емоції?
3 Навіщо розуміти свої та чужі емоції?
Запам’ятовуємо:
Усне спілкування - форма мовленнєвої діяльності, яка включає розуміння сприйнятого на слух мовлення та здійснення висловлювань у звуковій формі (говоріння). Письмове спілкування — графічно оформлена мова, організована на основі буквених та інших зображень.
Усним мовленням людина користується, коли говорить, співає, декламує вірші та слухає. Усне спілкування має бути:
правильним; виразним; чітким.
Під час усного спілкування допомагають міміка та жести, сила голосу, інтонація.
Учасники усного спілкування: мовець — той, хто говорить; слухач — той, хто слухає.
Письмовим мовленням людина користується, коли пише та читає.
У письмовому спілкуванні використовують: букви; цифри; знаки (розділові, дорожні, ноти тощо).
Письмове спілкування має бути:
каліграфічним, зрозумілим, грамотним, чітким, охайним.
587. Прочитайте речення. Назвіть деталі усного спілкування, яких немає в письмовому. Відтворіть фрази, передаючи тональність, жести й міміку. 1. «Доброго ранку! — бадьоро привітався містер Ді. — Якщо ви всі зібралися, час у дорогу!» — І він азартно потер руки. 2. «Будь ласочка, Златочко, — умовляла її Тетянка солодким голосом. — У мене вже руки не працюють. Я тобі відвалю отакенний відсоток», — вона наче розкривала обійми в повітрі, щоб означити розмір обіцянки (Н. Біла)
3. «А я гадала, що можу тобі довіряти», — сумно мовила мама. 4. «Я знаю, люба, — примирливо
мовила сестра, — і ми не припинимо пошуків, аж доки не знайдемо. Але занепадати духом немає сенсу» (Е. Портер).