Презентація до уроку з біології "Ендемічні захворювання"

Ендемічні захворювання Презентацію підготувала: вчитель біології та хімії Коробова Ю. П.

Захворювання, пов'язані з регіональними едафічними (ґрунтовими), гідрологічними чи епідеміологічними особливостями, дістали назву ендемічних хвороб.

Дефіцити Йоду Кальцію Кобальту чи заліза Захворювання щитовидної залози Ламкість кісток Малокрівґя

Надлишок Бору Фтору Захворювання органів травлення, пневмонія Флюороз, порушення роботи печінки, шлунку

Серед ендемічних захворювань одними з перших були виділені: 1. Уровська хвороба (хвороба Кашина-Бека), пов’язана з надлишком стронцію. Виявлена в мешканців Забайкалля, вона проявлялася підвищеною ламкістю та болем в кістках. 2. Зареєстрована у мешканців Японії хвороба «ітай-ітай», що виникає за умов високого вмісту кадмію в питній воді. 3. Марганцевий паркінсонізм у мешканців Нової Зеландії та Австралії, викликаний хронічною марганцевою інтоксикацією. Серед аборигенів Нової Зеландії також дуже поширеною була злоякісна перніціозна анемія, викликана низьким умістом у воді та продуктах харчування кобальту – кофактора вітаміну В12.

Ендемічний зоб Ендемічний зоб – захворювання, основним симптомом якого є збільшення щитовидної залози у населення, що проживає в регіонах з дефіцитом йоду в зовнішньому середовищі. Ендемічний зоб зустрічається в гірських місцевостях на всіх континентах Землі. У світі нараховується понад 200 млн. хворих на ендемічний зоб. В окремих районах світу зоб охоплює від 0,4 до 90% населення. Зоб зустрічається в гірських (Кавказ, Альпи, Карпати) і рівнинних районах (тропічна Африка, Південна Америка).

Механізм розвитку ендемічного зобу Зменшення йоду Зменшення синтезу дийодтирозину Збільшення синтезу трийодтироніну Збільшення в плазмі теротропіну Ріст тироцитів Збільшення залози

Йодний дефіцит у світі

Геохімічні області йодного дефіциту на Україні

Фтор Фтор належить до найпоширеніших хімічних елементів земної кори. Збагачення ґрунтів фтором відбувається внаслідок вивітрювання порід, і навіть з допомогою метеорних вод, вулканічних й управління промислових викидів. Зазвичай, з харчовими продуктами у організм людини надходить в 4—б разів менша фтору, аніж за вживанні питної води, що містить оптимальні його кількості (1 мг./л). Фтор знаходять у поверхневих, грунтових, морських " -і навіть метеорних водах. Питна вода з концентрацією, фтору більш 0,2 мг/л є основним джерелом надходження фтору у організм.

Ендемічний флюороз При систематичному використанні питної води, що містить надлишкові кількості фтору, серед населення розвивається ендемічний флюороз. Він характеризується характерним враженням зубів (крапчатість емалі), порушенням процесів окостеніння скелета, виснаженням організму. Флюороз зубів проявляється у вигляді непрозорих крейдоподібних смужок чи цяток.

Геохімічні області надлишку фтору

Карієс Дефіцит фтору (менше 0,5 мг/л) разом із іншими чинниками (нераціональне харчування, несприятливі умови працю й побуту) викликає карієс зубів. Карієс значно сприяє розвитку інших захворювань ротової порожнині (тонзилиту, ревматоїдного стану), порушення процесу травлення та інших.

Геохімічні області дефіциту фтору

Дефіцит заліза Залізодефіцитна анемія —часто зустрічається в педіатричній практиці, акушерстві та гінекології. Залізодефіцитна анемія спостерігається майже у 500 млн. жінок і дітей. За статистичними даними залізодефіцитна анемія реєструється у кожного п'ятого жителя планети Земля. Найчастіше вона виникає у осіб, які мають підвищену потребу в залізі (діти, жінки репродуктивного віку, люди похилого віку), але споживають їжу відносно низької енергетичної цінності. Залізодефіцитна анемія часто виникає на першому році життя внаслідок виснаження запасів заліза в організмі і недостатньому надходженні його з їжею.

Геохімічні області дефіциту заліза

Дефіцит цинку У наш час із дефіцитом цинку пов'язують три види поширеної патології. Одна з них — хвороба Прасада, яка характеризується низьким ростом (навіть карликовістю), недостатністю статевого розвитку, зрощуванням епіфізів, огрубінням шкіри, летаргією, зниженням апетиту, збільшенням розміру печінки і селезінки. Другий вид недостатності цинку характеризується різними формами спотвореного апетиту, смаку й нюху Третій синдром дефіциту цинку характеризується гальмуванням заживлення ран, що зв'язують із зменшенням синтезу ДНК, білка, зокрема колагену

Геохімічні області дефіциту цинку

Дякую за увагу!