Соціальна географія – вивчає населення. Насе́лення — сукупність людей, що постійно живуть у межах якоїсь конкретно вказаної території (районі, місті, області, країні, континенту чи всієї земної кулі). Наука, яка вивчає розмір, структури, динаміку руху і розвиток населення - демографією.
Науки, що вивчають населення. Демографія. Етнографія. Соціологія. Демографія — наука, що вивчає склад і рух людності (населення) та закономірності його розвитку. Етнографія суспільствознавча наука, об'єктом дослідження якої є народи, їхня культура і побут, походження (етногенез), розселення, процеси культурно-побутових відносин на всіх етапах історії людства. Соціоло́гія — наука про умови та процеси у суспільстві, а також їх дослідження. Соціологія постала з епохи Просвітництва як системно-критична наука соціального і зайняла проміжне місце між природничими та гуманітарними науками
Статевий склад – це співвідношення (у відсотках) кількості чоловіків і жінок, які проживають на певній території. Формується під впливом процесів народжуваності, смертності, міграцій і війн. Демографічні закономірності: на кожних 105 хлопчиків народжується 100дівчатоку світі існує рівновага між чоловічим і жіночим населенням з незначним переважанням чоловіків. Жінки. Переважають в більшості країн світу, особливо в Європі та Америці. Чоловіки становлять більшість у країнах Азії, Африки й Океанії, найбільше їх – у Китаї та Індії.
СТАТЕВО-ВІКОВІ ПІРАМІДИхарактеризують співвідношення між різними віковими групами чоловічого і жіночого населення світу, країн чи їх регіонів. У країнах з високими показниками народжуваності форма піраміди правильна: широка основа і поступове плавне звуження до вершини. Для країн, в яких відбувається старіння населення, піраміда набуває форми дзвона. Статево – вікові піраміди населення країн, складені з п’ятирічним інтервалам
Густота насе́лення — рівень заселеності певної території; кількість постійного населення, що проживає на одиниці площі (як правило, в розрахунку на один квадратний кілометр). ГН = ЧН : S; де ГН – густота населення, ЧН – чисельність населення, S – площа території.style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type
Перепис населення — єдиний процес збору, узагальнення, аналізу та публікації демографічних, економічних та соціальних даних про населення, що належать проживає на відповідний проміжок у країні чи на виразно відмежованій територіїПроводиться через кожні 10 років. В Україні останній перепис проводився 2001р., наступний – 2020р.
Біологічні чинники найдільш впливали на відтворення населення з давніх-давен до ХVІІІ ст., рівні народжуваності та смертності були дуже високими, а природний приріст – низьким. Соціальні причини - визначали матеріальні умови життя: норми праці й побуту, національні та релігійні традиції, рівень добробуту, ступінь залучення жінки до суспільного життя, зростання частки міського населення тощо. Усі ці причини спочатку вплинули на зниження рівня смертності, що зумовило «демографічний вибух», а з ХХ ст. суттєво знизили й рівень народжуваності у розвинутих країнах, що викликало там демографічну кризу. Історичні причини: війни, голодомори, революції, екологічні негаразди. З ними пов’язані не лише прямі втрати населення, а й побічні, тобто ненародження дітей через загибель чи тяжкі хвороби дорослих людей. Упродовж ХХ–ХХІ ст. вплив цих чинників безперервно зростає.
Задача 1. Загальна кількість населеня в країні К (станом на 2008 рік) становить 50 млн. осіб. Визначити природний приріст населення в країні К, якщо: коефіцієнт народжуваності 11 осіб на 1000 мешканців, коефіцієнт смертності 9 осіб на 1000 мешканців у 2008 році. Задача 2 Загальна кількість населеня в країні Е (станом на 2002 рік) становить 79 млн. осіб. Визначити природний приріст населення в країні Е, якщо: коефіцієнт народжуваності 5 осіб на 1000 мешканців, а коефіцієнт смертності 11 осіб на 1000 мешканців у 2002 році. Спробуйте розв'язати задачі
На сьогодні склалось два типи відтворення населення (процеси зміни поколінь). Для першого типу відтворення характерні низькі показники народжуваності та смертності, значна тривалість життя, у кожній сім’ї зазвичай одна-дві дитини. Він характерний для розвинутих країн. Другий тип відтворення характерний для країн, що розвиваються. Типовими для нього є високі показники народжуваності (25-40 ‰), смертності (7-14 ‰), невелика тривалість життя.
Демографічна політика. У розвинених країнах із І типом відтворення демографічна політикаспрямована на стимулювання народжуваності. До основних заходів належать :відпустки для догляду за дитиною, виплати при народженні немовляти, щомісячні виплати на дитину, суттєве зростання виплат на другу, третю й усіх наступних дітей, першочергове право на одержання квартири родинам із дітьми тощо.
Країни із ІІ типом відтворення населення вживають заходів,спрямованих на скорочення народжуваності. Основними напрямами в Китаї та Індії були правовий, економічний і морально-психологічний тиск на населення. Закони, зокрема, збільшили шлюбний вік. Наприклад,в Індії для жінок – з 12 до 18 років, для чоловіків – з 14 до 21 року. У Китаї заборонено одружуватися молоді, яка здобуває вищу освіту до закінчення навчання. Законом обмежено кількість дітеймати: у Китаї –1-2 дитини, в Індії та В’єтнамі – 2. Раніше у Китаї держава сплачувала кошти на утримання однієї дитини, водночас стягуючи великі штрафи за другу. В Індії проводять пропаганду здорової, щасливої, забезпеченої родини з 2 дітьми. Найважче здійснювати демографічну політику в арабських країнах через релігійні та національні традиції, другорядне становище жінки у суспільстві. Осторонь політики планування родини стоїть і більша частина африканського континенту.