Презентація до уроку за темою "Японська народна казка "Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик"

Про матеріал
Презентація містить повні тексти твору українською та російською мовами. Оскільки текст російською більш повний, містить певні підробиці, що відсутні в українському перекладі казки, вважаю доцільним за умовою володіння учнями російською мовою надати два текста.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Японська народна казка “Іссумбосі, або “Хлопчик-Мізинчик” Відображення любові до праці, кмітливості, сміливості, ставлення до природи в образі Іссумбосі. Національний колорит японських казок

Номер слайду 2

ЯПОНІЯ Японська держава (яп. 日本国, ніппон-коку, ніхон-коку). Японія – це острівна країна, що знаходиться в Тихому океані, недалеко від східної Азії. Країну Японія утворюють більше ніж 6800 островів. Віртуальна екскурсія

Номер слайду 3

Японський прапор відомий як Хіномару, що дослівно означає “сонячний диск” Емблема імператора Гора Фудзіяма - найвища точка країни (3776м), що символізує собою її велич і фундаментальність. Сакура - японська вишня. Символ країни, весни, краси та життя Державні символи Японії Символи Японії

Номер слайду 4

Населення Японії Густота – 338, 8 особи на кв. км. Міське населення – 78% Національний склад – 99,4 % - японці

Номер слайду 5

Ікебана Оригамі Оригамі — мистецтво складання паперу. Метою цього мистецтва є створення витворів шляхом використання схеми геометричних згинів і складок Ікебана (яп. 生け花, 活け花, いけばな, «живі квіти») — традиційне мистецтво аранжування квітів у Японії Культура Японії

Номер слайду 6

Архітектура Японії

Номер слайду 7

Сумо Дзюдо Фехтування на мечах Карате Бойові мистецтва

Номер слайду 8

Читаємо казку Давно колись жили собі чоловік і жінка, та не було в них дітей. А тому ходили вони щодня у храм молити богів, щоб ті послали їм хоч би малюсінького хлопчика. І от одного дня знайшовся в них синок завбільшки з мізинчик. – Ой, яка гарненька дитина! – раділа мати. – Скоро підросте і нам допомагатиме! – тішився батько. Батько й мати назвали сина Іссумбосі, тобто Хлопчик-Мізинчик, і берегли його як зіницю ока. Хлоп’я було розумне, та от біда – нітрохи не росло.

Номер слайду 9

Минув час, і от надумав Іссумбосі вибитися в люди, впав навколішки перед батьками і просить: – Будь ласка, відпустіть мене у столицю. Спочатку батько й мати не знали, що й відповісти, але згадали, який він у них розумний, і погодилися з його проханням. Хлопчик зробив собі меч із голки, що дала мати, і вранці всі троє подалися на берег річки. – До побачення! – гукнув Іссумбосі і поплив униз за водою у чайній чашці, веслуючи хасі. Через кілька днів добрався він до столиці, переповненої людьми, каретами і кіньми. – Оце так столиця! – промовив хлопчик, прошмигуючи між ногами у людей.

Номер слайду 10

Невдовзі його увагу привернув величезний будинок. – Дозвольте зайти! Дозвольте зайти! – гукнув Іссумбосі щосили, стоячи на ганку. За якийсь час двері відчинились, і на порозі з’явився ошатно вдягнений вельможа. – Дозвольте зайти! – так само голосно повторив Іссумбосі. – Цікаво, хто це говорить? Спантеличений вельможа оглянувся навколо. – Я тут! Я тут! Іссумбосі вибрався на гета і затупцяв ногами. – Ого, який дивовижний чоловічок! Вельможа посадив Іссумбосі на долоню. – Мене звати Іссумбосі. Я хотів би стати вашим слугою,– мовив хлопчик. – Гаразд, я беру тебе на службу. Вельможі відразу сподобався цей маленький, але жвавий хлопчик.

Номер слайду 11

Іссумбосі був працьовитий і кмітливий, а тому в домі всі його любили. Та найбільше припав він до серця дочці багатого вельможі. Одного разу Іссумбосі супроводжував її до храму. Дівчина боялася, щоб на хлопця не наступили ногою, і посадила його за пояс свого кімоно. Коли ж вони поверталися додому, в темній вуличці на них раптом напали два оні – чудовиська в людській подобі з бичачими рогами і тигрячими іклами. – Стривайте! Я вам покажу! Іссумбосі вискочив з-за пояса дівчини і замахнувся мечем-голкою. – Ха-ха-ха! Що це за дрібнота? – зареготав один із напасників і, схопивши Іссумбосі лапою, кинув його собі в пащу.

Номер слайду 12

Хлопчик був маленький, тож міг вільно бігати в животі чудовиська і колоти його мечем. – Ой, болить! Ой, болить!..– заволало чудовисько і, виплюнувши хлопчика з пащі, дременуло світ за очі. Тоді Іссумбосі стрибнув на обличчя другого чудовиська і виколов йому око. – Ой, рятуйте! Ой, рятуйте! – затуливши обличчя лапами, заволав другий напасник і накивав п’ятами.

Номер слайду 13

Коли Іссумбосі опам’ятався, то побачив перед собою на землі маленький чарівний молоток – скарб чудовиськ. Дочка вельможі махнула цим молотком і промовила: – Іссумбосі, стань великим! І тоді сталося чудо: Іссумбосі почав рости і за мить перетворився на вродливого юнака. Кажуть, що незабаром після того Іссумбосі оженився з дочкою вельможі, викликав до столиці своїх батьків і всі вони зажили разом у добрі і в щасті. Примітка: * Хасі – дерев’яна паличка для їжі. * Гета – дерев’яне взуття на високих підставках. * Кімоно – японський національний одяг.

Номер слайду 14

Спробуйте переказати зміст твору, дивлячись на ілюстрації

Номер слайду 15

Ти, хто володіє російською мовою, можуть прочитати казку російською. Текст містить певні розбіжності з українським варіантом, є більш докладним. Порівняйте: Давным-давно жили в одной деревушке старик со старухой. Детей у них не было, и они очень горевали об этом. – Пошли нам сыночка, утешь нас! – просили они у Солнца. И Солнце вняло их мольбам. Однажды поутру под персиковым деревом они нашли дитя – мальчика. Правда, это был совсем крохотный мальчик, не больше пальца. Поэтому родители назвали его Иссумбоси – мальчик с пальчик.

Номер слайду 16

Шло время... Но и в пять, и в семь, и в двенадцать лет Иссумбоси оставался таким же маленьким, ничуть не подрос. Малыш умел хорошо петь и танцевать, но совсем не мог помогать родителям. И это очень огорчало Иссумбоси. К тому же деревенские ребята не играли с ним, дразнили его, называли кто коротышкой, кто мышонком. Терпел-терпел Иссумбоси и решил наконец уйти из дома. – Поеду в столицу, – сказал он однажды родителям, – может быть, там найду работу по себе. Отпустите меня, не печальтесь! Очень не хотелось старику и старухе расставаться с сыном. Но что поделаешь? Годы сильнее нас. Всё труднее стало зарабатывать на пропитание. Часто в доме не бывает даже горсти риса. И решили они отпустить сына на заработки.

Номер слайду 17

Иссумбоси стал собираться в дорогу. Вместо посоха он взял хаси (деревянные палочки для еды). Чайная чашечка заменила ему зонт. Далёк путь до столицы. Много трудностей и опасностей может встретить путешественник. И Иссумбоси взял с собой меч – обыкновенную иглу, которую он вложил в ножны из соломинки. Родители проводили Иссумбоси до края деревни. – Иди по этой дороге. Она приведёт тебя к реке. Чтобы добраться до столицы, надо плыть вверх по течению, – объяснили они. – Не горюйте, – сказал Иссумбоси, низко поклонился родителям и бодро зашагал по дороге. Долго шёл Иссумбоси, а реки всё не было. Но вот ему повстречался Муравей. – Уважаемый Муравей! Не скажете ли, как выйти к реке? – спросил Иссумбоси. – До реки ещё далеко, – охотно ответил Муравей. – Иди по этой дорожке среди одуванчиков и дойдёшь. – Спасибо, добрый Муравей! – сказал Иссумбоси и свернул на едва заметную тропинку.

Номер слайду 18

Шёл-шёл Иссумбоси. Кончилась поляна одуванчиков, за ней потянулось поле хвощей. И только когда Иссумбоси совсем выбился из сил, впереди послышался шум воды. Ещё немного – и он стоял на берегу огромной реки. Но как плыть по реке? Вот тут-то и пригодилась чашка. Она заменила Иссумбоси лодку, а палочка-хаси – весло. Изо всех сил работал малыш веслом, направляя свою лодку вверх по течению. А когда стемнело, Иссумбоси закрепил её среди тростников, свернулся клубочком и заснул... Три дня плыла лодка. И вот на берегах реки показались первые дома. Их становилось всё больше. Лодка-чашечка проплыла под большим красивым мостом. И наконец Иссумбоси оказался в столице.

Номер слайду 19

«Какой огромный город! Как много здесь народа! Никогда не видел сразу столько людей! – подумал Иссумбоси. – Но куда же мне идти?» Он хотел спросить у кого-нибудь, где можно найти работу. Но малыша никто не замечал. Постоял Иссумбоси немного и решил пойти к большому дому, видневшемуся вдали. Боясь, что его раздавят, Иссумбоси очень внимательно смотрел кругом и передвигался с большой осторожностью, шажок за шажком, выбирая на дороге место, где людей было меньше. – Какой прекрасный дом! Настоящий дворец! – прошептал Иссумбоси, добравшись до места. – Наверняка здесь найдётся подходящая для меня работа.

Номер слайду 20

И он пролез в щёлку неплотно прикрытых ворот, прошёл через сад и остановился перед большой каменной лестницей, ведущей в дом. – Эй, кто-нибудь! Здравствуйте! Это я, Иссумбоси! – закричал малыш изо всех сил. Из дома вышел человек с усами, спустился по лестнице, поглядел по сторонам и сказал удивлённо: – Что такое?! Здесь кто-то пищит. Но никого не видно! – Здесь я, в тени от ваших гета. Пожалуйста, осторожнее, не наступите на меня! – торопливо прокричал Иссумбоси. Увидев Иссумбоси, человек очень удивился. Он поднял малыша, поставил на ладонь и спросил: – Кто ты и зачем пришёл сюда? – Я Иссумбоси! Я пришёл в столицу из далёкой деревни. Нет ли у вас подходящей для меня работы?

Номер слайду 21

Человек засмеялся и спросил: – А что же ты умеешь делать, отважный путешественник? – Смотрите! – воскликнул Иссумбоси. И, выхватив из ножен меч-иглу, пронзил им пролетавшую муху. – А ещё я умею петь и танцевать! – И Иссумбоси тут же исполнил прекрасный танец. – Ну что ж, я беру тебя на службу. И малыш остался в этом доме. Все любили его, но особенно понравился он дочке хозяина – прекрасной Ханако. Когда девушка писала, Иссумбоси должен был придерживать бумагу. Во время игры в сугороку он передвигал фигуры на доске. Кроме того, он часто веселил своими песнями и танцами хозяев и гостей дома.

Номер слайду 22

Прошло несколько лет. И вот однажды Ханако вместе с Иссумбоси и слугами отправилась в храм Киёмидзу. На обратном пути проходили они по заброшенным, пустынным местам. Вдруг из тени деревьев выскочили три огромных чёрта: зелёный, чёрный и красный. Зелёный и чёрный держали в руках толстые железные копья, а красный крепко сжимал молоток счастья (это всё равно что волшебная палочка). Черти преградили путникам дорогу. – Попались! Сейчас мы похитим эту девушку! громко вопили они. Тогда вперёд вышел Иссумбоси. – Это вам не удастся! Потому что здесь я, Иссумбоси! – воскликнул он.

Номер слайду 23

С этими словами бесстрашный Иссумбоси разбежался, подпрыгнул и кольнул мечом в глаз зелёного чёрта. Да так сильно, что тот позеленел ещё больше. – Аи! – закричал чёрт, бросил своё копьё и кинулся бежать. Тогда Иссумбоси нацелился на чёрного чёрта. Укол! Ещё укол! И чёрный чёрт, став от боли чернее чёрного, пустился наутёк.  Увидев это, огненно-красный чёрт открыл свою огромную пасть и ринулся на Иссумбоси. Но Иссумбоси был готов к этому. Он изловчился, прыгнул прямо в пасть красного чёрта и стал колоть мечом его язык. – Ой, больно! Отпусти! Сдаюсь! Ой! – завопил чёрт. Тогда Иссумбоси спрыгнул на землю, а красный чёрт пустился без оглядки бежать. На бегу он уронил молоток счастья.

Номер слайду 24

Иссумбоси поднял волшебный молоток и показал его спасённой девушке. – Прекрасная Ханако! Это молоток счастья. Если стукнуть им три раза о землю, то исполнится любое желание. Теперь он ваш. Возьмите его. – Нет, нет! – ответила Ханако. – Вы получили в борьбе молоток счастья. И пусть исполнится ваше желание! – Моё желание? Хочу стать большим, как все! – воскликнул Иссумбоси. Девушка стукнула волшебным молотком о землю. Раз! И Иссумбоси стал больше. Два! И Иссумбоси стал ещё больше. Три! И перед Ханако стоял красивый стройный юноша. Весть о подвиге Иссумбоси быстро разнеслась по всей столице. Не было человека, который бы не знал о храбром мальчике с пальчик. Вскоре Иссумбоси женился на прекрасной Ханако, позвал к себе старых родителей, и стали они жить все вместе. И жили долго и счастливо.

Номер слайду 25

...Іссумбосі стрибнув на обличчя другого чудовиська і виколов йому око. Рішучість ...Міг вільно бігати в животі чудовиська і колоти його мечем. Кмітливість Іссумбосі вискочив... і замахнувся мечем-голкою. Сміливість Іссумбосі був працьовитий і кмітливий, а тому вдома всі любили його. Працьовитість ...і от надумав Іссумбосі вибитися в люди... Цілеспрямованість Став навколішки перед батьками і просить... ...Викликав до столиці своїх батьків, і всі вони зажили разом у добрі та щасті Повага до батьків Хлоп’я було розумним... Розум Цитати Чесноти Іссумбосі Іссумбосі

Номер слайду 26

Домашнє завдання Уміти скорочено переказати казку. Виділити головні епізоди.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Буцак Владислав
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
ppt
Додано
8 серпня 2020
Переглядів
14899
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку