Презентація до уроку "Займенник як частина мови"

Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Займенник — це самостійна повнозначна змінна частина мови, яка об'єднує слова, що вказують на предмети, ознаки, кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? Займенники виражають граматичні категорії відмінка, а також роду й числа (ті, що вказують на ознаки); у реченні виконують синтаксичні функції підмета, означення, додатка; у словосполученні можуть бути— головним і залежним словом

За значенням займенники поділяють на такі групи (розряди):1 ОсобовіУказують на осіб, інших істот, предмети, явищая, ми, ти, ви; він, вона, воно, вони.2 Зворотний. Указує на того, хто виконує діюсебе (не має форми називного відмінка)3 ВідносніВиконують функцію сполучних слів у складних реченняххто, що, який, чий, котрий, скільки

4 ПитальніСлугують для оформлювання запитання про особу, предмет, ознаку, кількістьхто? що? який? чий? котрий? скільки?5 ЗаперечніУказують на відсутність особи, предмета, ознак, кількостініхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки 6 ПрисвійніУказують належність предмета особімій, твій, свій, наш, ваш, їхній, її, його

7 ВказівніВказують на предмет, ознаку, кількістьтой, цей, такий, стільки 8 ОзначальніВказують на узагальнену ознаку предмета, явищавесь, всякий, сам, самий, кожний, інший, жодний 9 НеозначеніВказують на невизначеність особи, предмета, ознаки, кількостідехто, дещо, деякий, хтось, щось, якийсь, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь- що, будь-який, абихто, абищо, абиякий, хтозна-що, казна-що, казна-хто, невідь- хто, невідь-що, невідь-який

Займенники пишуться разом, через дефіс чи окремо, залежно від уживання часток і прийменників з ними. Разом. Через дефіс. Окремо3 частками ні-, аби-, де-, -сь: ніхто, абиякий, котрийсь3 частками будь-, (-будь), -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, невідь-:будь-що, який-небудь, казна-хто, невідь-чий. Якщо прийменник стоїть між часткою і займенником (у непрямих відмінках):ні в кого, будь з чим, невідь у скількох: аби в чому (але: в нікого, у хтозна-чому, до декого та ін.)

Синтаксична роль займенника залежить від того, з якою частиною мови він співвідносний. Не допустимо, щоб займенник співвідносився водночас із різними словами, бо це зумовлює двозначність, знижуючи культуру мови. Займенники, співвідносні з іменниками Н.ямивінвони—будь-когоніщо. Р.мененасйого (до нього)їх (до них)себебудь-когонічого. Д.менінамйомуїмсобібудь-комунічому. Зн.мененасйого (у нього)їх (у них)себебудь-когоніщо. Ор.мноюнаминимнимисобоюбудь-кимнічим. М.(на) мені(на) нас(на) ньому, нім(на) них. (на) собі(на) будь-комуні на чому. Займенники, співвідносні з іменниками

Займенники, співвідносні з прикметниками. Н.чийабиякийнікотриймійцейвсякий. Р.чийогоабиякогонікотрогомогоцьоговсякого. Д.чийому (чиєму)абиякомунікотромумоємуцьомувсякому. Зн.чий, чийогоабиякий,абиякогонікотрий,нікотрого. Н. або Р. Н. або Р. Н. або. Р. Ор.чиїмабиякимнікотриммоїмцимвсяким. М.(на) чийому (чиєму), чиїмаби на якому, (на) абиякомуні на котрому(на) моєму, моїм(на) цьому, цім(на) всякому, всякім

Займенники, співвідносні з числівниками. Н.жоднийстількиказна-скількиніскільки. Р.жодногостількохказна-скількиніскількох. Д.жодномустількомказна-скількомніскільком. Зн. Н. або Р. Н. або Р. Н.або. Р. Н.або. Р. Ор.жоднимстількомаказна-скількоманіскількома. М .(на) жодному, жоднім(на) стількохказна на скількох (на) казна-скількохні на скількох, на ніскількох

Увагу слід приділити наголошенню окремих займенників:1)   наявність чи відсутність прийменника при особових та зворотному займенниках у непрямих відмінках змінює місце наголосу:—   без прийменника наголошується другий склад : мене, тебе, себе, його, її;—   за наявності прийменника — перший: без мене, про тебе, за неї, на себе, від нього;2)   заперечні займенники ніхто, ніщо у непрямих відмінках мають подвійний наголос:—   на другому складі у значенні «немає кого, чого»: нікому не радий, нічого не знає;—   на передньому складі у значенні «абсолютно відсутній» : нікого спитати, нічого робити;3)   подвійне наголошення у непрямих відмінках має неозначений займенник декілька без зміни лексичного занчення: з декількох питань, декільком учням, декількома варіантами

Займенники можуть втрачати узагальнене значення, переходячи в інші частини мови, зокрема:—   в іменники: У всякого своя доля І свій шлях широкий... (Т. Шевченко). Хто мовчить, а всіх лк: навчить?,(Нар. тв.);—  в частку (займенники що, щось, та, усе, саме, воно, собі): Була саме обідня пора (І. Нехода). Ж: - собі дід та баба (Нар. тв.);—   у прислівники (займенники все(усе), щось): А зорі все падали і все за обрій, начебто хотіли трапити в ту далеку ціль, яку так старанно ховав овид (Я. Дияк) — постійно, тривалий час, довго.

Схема морфологічного розбору займенника. Аналізоване слово. Частина мови. Початкова форма (Н. в. одн.). З якою частиною мови співвідносний. Розряд за значенням. Відмінок, рід, число, особа (якщо визначається). Синтаксична функція. Орфограма.

Дякую за увагу. Підготувала: вчитель української мови КЗ “Лихівський ОЗЗСО І-ІІІ ступенів” Сокур Н.І.