Позначте твердження, яке є правильним А) у реченні звертання виконує синтаксичну роль підмета; Б) у реченні звертання виконує синтаксичну роль додатка; В) звертання ніколи не буває членом речення; Г) звертання може бути будь-яким членом речення. Укажіть речення, у якому звертання стоїть на початку А Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлими наші хати і просторий світ. Б О ліро, на світ увесь брини про зорі щастя. В Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив. Г Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх. Позначте речення, у якому правильно розставлено розділові знаки при звертанні А О світе, мій, невже без таїни народжуєш троянди й полини? Б Прости мені земле, коли не такий, як треба синам твоїм бути. В Ой ти, ниво моя, ниво золотая. Г Мій, Боже, милий, як то мало святих людей на світі стало.
Позначте твердження, яке є правильним А) у реченні звертання виконує синтаксичну роль підмета; Б) у реченні звертання виконує синтаксичну роль додатка; В) звертання ніколи не буває членом речення; Г) звертання може бути будь-яким членом речення. Укажіть речення, у якому звертання стоїть на початку А Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлими наші хати і просторий світ. Б О ліро, на світ увесь брини про зорі щастя. В Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив. Г Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх. Позначте речення, у якому правильно розставлено розділові знаки при звертанні А О світе, мій, невже без таїни народжуєш троянди й полини? Б Прости мені земле, коли не такий, як треба синам твоїм бути. В Ой ти, ниво моя, ниво золотая. Г Мій, Боже, милий, як то мало святих людей на світі стало.
Тема. Вставні слова, словосполучення, речення. Групи вставних слів і словосполучень за значенням Мета: узагальнити й систематизувати основні відомості про речення із вставними словами; розвивати мовленнєво – комунікативні вміння редагування, моделювання синтаксичних конструкцій із вставними словами; виховувати інтерес до культурної спадщини нашого народу, прагнення вдосконалювати себе, своє мовлення, робити його багатим, грамотним.
Невеликі вставні конструкції, які стоять переважно в середині основного речення й мають із ним тісніший змістовий зв’язок, виділяються з обох боків тире. Комами з тире відокремлюються від інших членів основного речення вставні конструкції тоді, коли на місці розриву мала б стояти кома. За вікном — згори було видно — шуміло, вирувало залите сонцем місто. Є люди на землі, — а то б не варто й жити, — що крізь щоденний труд уміють і любити, і усміхатись, й мислити, й шукать.
ПІДКОВА НА ЩАСТЯ Кожен із вас сподіваюся знає вислів «підкова на щастя». Та не всім далебі* відоме його походження. Історія цього афоризму сягає глибокої давнини. Ще в Стародавньому Римі та Греції був звичай підковувати коней і волів. Якщо скажімо ратаї чи воїни робили це з практичних міркувань, то для заможної верхівки таке оздоблення тварини мало суто обрядовий характер. Кожен по – своєму намагався продемонструвати статки: власники коней чи волів узували їх у срібні, а то й золоті підківки, намагаючись цим підкреслити своє соціальне становище. Траплялися однак випадки, коли дорогоцінні вироби непомітно губилися, і той, кому щастило знайти з благородного металу підківку, неабияк дякував долі. Звідси отже й похідний вислів – «підкова на щастя». Коли і де з'явилася підкова, хто той винахідник, що, розірвавши в горні шмат заліза, викував напівовальний каблучок і припасував його до копита коневі? На жаль історія не зберегла імені далекого майстра (За В. Скуратівським). Далебі - уживається в значенні вставних слів: справді, дійсно та ін.
ПІДКОВА НА ЩАСТЯ Кожен із вас, сподіваюся, знає вислів «підкова на щастя». Та не всім, далебі*, відоме його походження. Історія цього афоризму сягає глибокої давнини. Ще в Стародавньому Римі та Греції був звичай підковувати коней і волів. Якщо, скажімо, ратаї чи воїни робили це з практичних міркувань, то для заможної верхівки таке оздоблення тварини мало суто обрядовий характер. Кожен по – своєму намагався продемонструвати статки: власники коней чи волів узували їх у срібні, а то й золоті підківки, намагаючись цим підкреслити своє соціальне становище. Траплялися, однак, випадки, коли дорогоцінні вироби непомітно губилися, і той, кому щастило знайти з благородного металу підківку, неабияк дякував долі. Звідси, отже, й похідний вислів – «підкова на щастя». Коли і де з'явилася підкова, хто той винахідник, що, розірвавши в горні шмат заліза, викував напівовальний каблучок і припасував його до копита коневі? На жаль, історія не зберегла імені далекого майстра (За В. Скуратівським). Далебі - уживається в значенні вставних слів: справді, дійсно та ін.
Питання на повторення: 1. Слова або сполучення слів, якими мовець виражає своє ставлення до того, про що він повідомляє, називають... 2. Яким членом речення виступають вставні слова? 3. Якими розділовими знаками на письмі відділяються вставні слова? 4.На які групи за значенням поділяються вставні слова? 5.Що ви знаєте про вставні речення?
1.Вставні слова (словосполучення, речення) певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення в реченні. 2. Вставні слова (словосполучення) поділяються на кілька груп за значенням, на письмі виділяються комами. 3. Вставні речення на письмі виділяються комами, тире, дужками. 4. Вставні слова (словосполучення, речення) не є членами речення.