Дослідницький проект є доповненням до уроків розділу "Закономірності спадковості та мінливості організмів".
Підходить юним дослідникам різного віку, проте найкращий результат дає його використання учнями 9 класу (за новою програмою) та 11 класу.
Цікавий для позакласної проектної діяльності цінителям квітникарства, селекції та генетики.
Мета проекту: Ознайомитись із історією розведення, селекцією сенполій. Вивчити особливості успадкування ознак та мінливість сенполій Виявити неспадкові зміни ознак організму (його фенотипа), що виникають під впливом умов зовнішнього середовища, Показати якісні зміни різних сортів сенполій та їхню різноманітність.
Історія відкриття * В Узумбарських горах Фотографія 1906 року із Федерального архіву Німеччини Перші згадки про сенполії зафіксовані бароном Вальтером фон Сен-Полем в 1892 році на території Танзанії, в районі Узамбарських гір. Вальтер Сен-Поль звернув увагу на цю рослину під час прогулянки, зібрав насіння та вислав своєму батькові – президенту Німецького дендрологічної спільноти – Ульріху фон Сен-Полю. А той передав насіння ботаніку Герману Вендланду, який виростив рослину і в 1893 році описав і назвав на честь батька і сина Сен-Полів. Вперше сенполія була представлена на міжнародній виставці в Герте в 1893 році. Після виставки право для промислового розведення сенполій було викуплено фірмою Ф.Бенарі. В 1894 році сенполії завоювали популярність серед кімнатних рослин у США. До 1949 року селекціонерами було виведено близько сотні сортів сенполій. На сьогоднішній день їх число перевищує кілька тисяч.
Вид – родоначальник: ФІОЛЕТОВА АФРИКАНСЬКА ФІАЛКА Біологічна класифікація Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Зелені рослини (Viridiplantae) Відділ: Streptophyta Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta) Клас: Дводольні Порядок: Губоцвіті (Lamiales) Родина: Геснерієві (Gesneriaceae) Рід: Сенполія (Saintpaulia) Saintpaulia H.Wendl. (1893) Сенполія вже давно використовується в кімнатному квітникарстві, і дотепер виведена безліч сортів цієї рослини. Більшість з них є гібридами 'Сенполії фіалкоквіткової' (Saintpaulia ionantha), а також міжвидовими гібридами Saintpaulia ionantha і деяких інших видів сенполії (Saintpaulia magungensis, Saintpaulia comfusa). У квітникарстві до всіх гібридів сенполії інколи застосовують узагальнювальне найменування 'Сенполія гібридна' (Saintpaulia hybrida). Сенполія – є цікавим об’єктом для квітникарів, селекціонерів та дослідників.
* Сучасні фіалки-гібриди, отримані селекціонерами при багаторазовому схрещуванні спочатку диких екземплярів, потім різних сортів між собою і з природними рослинами з використанням мутагенів і подальшим відбором цікавих екземплярів Сорт- це штучно створена людиною популяція рослин одного виду із схожими, потрібними для людини ознаками ДОСЛІДНИЦЬКЕ ЗАВДАННЯ: Визначити ознаки сенполій, що піддаються мінливості.
Основні групи сортів Оскільки на сьогоднішній день у світі існує величезна кількість сортів сенполій (десятки тисяч), їх доводиться для зручності об'єднувати в групи. Ось який поділ був запропонований спеціальним класифікаційним комітетом при Американському Суспільстві Африканських фіалок (African Violet Society of America) і прийнято нині квітникарями всього світу. Згідно з цією класифікацією сенполій поділяють на чотири групи ознак: забарвлення квіток; тип листків; тип квіток; розміри квіток.
1 група ознак: забарвлення віночка квітки У першій групі ознак розрізняють дев'ять забарвлень, кожну з яких позначають певною буквою: В — блакитна, синя (Blue); С — різноколірна (Multicolor); Р — яскраво-рожева або темно-рожева (Pink або Rose); О — орхідейна, рожево-лілова або лавандова, тобто блідо-лілова (Orchid, Mauve або Levender); R — червона, сливова або винна, кольори бургундського вина (Red, Mahagon, Plum, Burgundy); V — фіолетова або пурпурна (Violet або Purple); W — біла, кремова або злегка рожева (White, Creamy або Blush); X — двобарвна (Bicolor); Y — жовта, точніше, біла з жовтуватим відтінком (Yellow).
2 група ознак: тип листка У другій групі ознак розрізняють також дев'ять типів листя, причому кожен має свій номер: — довгі або павукоподібні (Longifolia або Spider); — звичайні, плоскі, прості (Plain); — жилки листя поглиблені, так що створюється уявлення простьобаної поверхні листа (Quilted); — у вигляді совочка або ложечки, зворотно- овальні, як би складені по центральний жилці (Girl, SemiGirl); — гофровані, бахромчаті, хвилясті, виїмчасті або гребінчасті (Ruffled, Fringled, Wavy, Fluted або Scaloped); — крупне м'ясисте листя ясно-зеленого забарвлення, густо покрите волосками (як у сортів «Supreme Amazon» або «Du Pont»); — різноколірні, пістряві (Variegated); — ложкоподібні, овальні, чашеподібні (Spooned, Ovate, Cupped up); — загострені, із загостреним кінцем (Pointed).
3 група ознак: тип квіток У третій групі розрізняють квітки: S — прості (Single); d — махрові і напівмахрові (Double або Semidouble); С — зірчасті, зіркоподібні (Star Shaped); f — гофровані по краях або бахромчасті (Fringled або Ruffled). Розміри квіток Залежно від розміру квіток сенполії ділять на: дрібноквіткові — до 2 см в діаметрі; середні — 3-4 см; великоквіткові — 4-6 см; дуже великоквіткові- понад 6 см.
Сучасні групи сенполій За величиною (діаметром) розетки дорослої рослини розрізняють: mM — мікромініатюрні — до 6 см; М — мініатюрні — до 15 см; sM — напівмініатюрні — до 20 см; S — стандартні, або середні — 20-40 см; L — великі — 40-60 см. В даний час в різних каталогах спеціалізованих квіткових фірм можна зустріти такі основні групи сенполії. Стандартні. Діаметр дорослої розетки 20-40 см. Декоративні якості дуже різні. Мініатюрні. Величина розетки 10-15 см. Квітки 1,5-2 см в діаметрі. Мікромініатюрні. Величина розетки до 10 см. Квітки 1 — 1,5 см в діаметрі. Пістряволисті. Листя з різним узорами кремових, білих і коричнево-рожевих тонів. Ампельні. Рослини з повзучим стеблом, що подовжується у міру росту, розетка звішується за край горщика.
Лавандовий «Пригнічує» червоний, рожевий, білий Рожевий Червоний Пригнічує білий та рожевий Пурпурово-синій Пригнічує всі інші кольори Білий Пригнічується будь-яким кольором Коралово- червоний Сам пригрічує рожевий, пригнічується всіми, крім білого Забарвлення квітки Форма квітки Зірка Оса Фіалкова форма
Розвиток забарвлення віночка квітки сенполій визначається не одною, а двома або більше парами неалельних генів, розташованих в різних хромосомах, успадковання за принципом комплементарності. Розвиток білого забарвлення (відсутність забарвлення) успадковується за принципом рецесивного епістазу. Успадкування забарвлення віночка квітки у сенполій: Ознака Ген Генотип Пурпурове забарвлення віночка - А-В- Кислотний антоціан А ААвв Лужний антоціан В ааВВ Ймовірний розподіл генів та генотипів у сенполій
Спадкова мутаційна мінливість (наприклад- «химера» у сенполій) Химера - це рослина, в якій співіснує два або більше видів клітин з різним генотипом. Мозаїчні химери - це найчастіша химерность в рослин. Це той випадок, коли різнорідні клітини розташовані хаотично. Багато фантазійних сортів узамбарських фіалок (сенполій) мають саме такий тип химерності. Інколи листки таких сенполій мозаїчних химер мають різні плями через наявність в листках груп генетично різних клітин. Оскільки мозаїчна химерность в сенполій - дуже поширене явище, то ці безладні включення різнорідних клітин, як правило, з часом збільшуються в розмірах, тобто «мозаїка» збільшується. Впізнати сенполію-химеру можна за чіткими смугами на пелюстках (квіткові химери) або за великими плямами на листках (листові химери)
Модифікаційна мінливість у сенполій Причини даної мінливості умови середовища та догляд за рослинами (властивості грунту, умови освітлення, температура, полив) Ознаки з широкою нормою реакції: кількісні (розмір квіток і листків, розмір розетки, рясність цвітіння Ознаки з вузькою нормою реакції: якісні (забарвлення, форма квітки)
Apache Midnight /Munk МОДИФІКАЦІЯ: втрата білої кайми у сортів з квітами типу «женева» при температурах вище 24 ° С. ПРИКЛАД: Apache Midnight. Великі бархатисті напівмахрові квіти чорно-фіолетово-бургундського кольору з білою, іноді переривчастою облямівкою. Блискуче зелене листя з хвилястими біло-рожевими краями. Популярний «чорноквітковий» сорт! Opera's Il Staniero / Burdick (Напівмахрові рожеві квіти з рясними крапками і штрихами червоного кольору, вкрапленнями синього фентезі і гофрованої темно-червоно-пурпуровою облямівкою. Лист зелений.)
У цієї сеноплії квітконоси закладалися при зниженій температурі. А у цієї сеноплії ми можемо спостерігати ,як її квітконоси закладались в теплих умовах. Ultra Violet Nebula МОДИФІКАЦІЯ: інтенсивність забарвлення віночка залежить від температурного режиму в період закладання квітконосів ПРИКЛАД: Ultra Violet Nebula Великі напівмахрові і махрові лавандові квіти з більш темним вічком і білою облямівкою. Міцні квітконоси над простим зеленим листям.
Висновок проекту: В ході досліджень та спостережень з’ясували, що сенполії є унікально мінливими та пластичними рослинами. Жодна інша кімнатна рослина не здатна так по-різному змінюватись під впливом факторів середовища. На прикладі сенполій можна дослідити як спадкову, так і неспадкову мінливості. Для сенполії характерні всі види спадковості і мінливості. Прикладом модифікаційної мінливості в цих рослин може бути: насиченість забарвлення квітки, втрата облямівки на пелюстках віночка. Прикладом комбінатівной: успадкування забарвлення, форми, кольорів, особливості розетки. Мутаційна мінливість виникає під впливом мутагенів, наприклад вірусних захворювань. Цитоплазматична мінливість: ряболистість (пістряве забарвлення листків) . Неспадковий вид мінливості носить масовий характер. Тобто в однакових умовах всі сенполії будуть реагувати та змінюватись однаково. Фенотипічна мінливість носить адаптивний характер. Рослина реагує на зовнішні умови так, щоб пристосуватись до наявних на час її життя умов.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ юним любителям-квітникарям: 1)У великому горщику фіалка не поспішає цвісти – поживних речовин багато і можна не турбуватись про майбутнє. 2)В сухому приміщенні зменшується розмір квіток та листків, бо потрібно економити воду. 3) «Бідний» грунт – мало квітів, щоб всім вистачило поживних речовин. 4)Світла дуже багато – можна більше клітин в листках залишити без хлорофілу – листки жовтіють.