Презентація досвіду "Використання інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури"

 

 

Презентація досвіду :

 

 

 

зарубіжної літератури

                                             

 

 

 ЗМІСТ

 

1. Вступ. 
2. Основна аналітична частина

2.1.Обгрунтування актуальності досвіду і його практичної значущості.

2.2.Визначення провідної педагогічної ідеї досвіду.

2.3.Технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів.               

  4. Література 

  Головним у своїй роботі бачу використання таких завдань:

                                   Усвідомлення школярами

                               потреби використовувати

                                       здобуті знання

 

 Виховування в учнів                    Впровадження

             потреби у вивчені                            в роботі

                  світової                                    інтерактивних

                літератури                                    технологій

 

 

 

 

 

 

      

 МЕТА       МОТИВ       ОБ’ЄКТ         

        ЗРАЗОК      РЕЗУЛЬТАТИ

  

            Міжпредметні зязки, що сприяють      

         розвиткові пізнавальної і творчої  

                  діяльності школярів:

        Література

            

 

              ІСТОРІЯ,             МУЗИКА,               УКРАЇНСЬКА

           ГЕОГРАФІЯ     ОБРАЗОТВОРЧЕ            ЛІТЕРАТУРА,

                                           МИСТЕЦТВО              РОСІЙСЬКА

                                                                                   

 

Якщо не знаєш слів – нічим пізнавати людей.

Конфуцій«Інформатизація будь-якої сфери суспільного виробництва - умова його подальшого соціально-економічного, наукового і культурного прогресу. Інформатизація сфери освіти повинна випереджати інформатизацію інших напрямків суспільного виробництва, бо тут закладаються основи оволодіння інформаційними технологіями, інформаційна культура всього суспільства».

 Національною доктриною розвитку освіти серед пріоритетних напрямків розвитку зазначено особистісну орієнтацію освіти, розвиток системи безперервної освіти протягом усього життя, інтеграцію вітчизняної освіти до європейського та світового просторів, впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві .

Темою педагогічного досвіду є використання інформаційно-комунікаційних технологій при вивченні літератури як засіб підвищення мотивації навчання.

Суть педагогічного досвіду полягає в:

• використанні інформаційно-комунікаційних технологій як засобу підвищення мотивації навчання;
• створенні умов для розвитку особистості дитини з урахуванням її потреб і можливостей;
• забезпеченні додаткових можливостей комунікації на різних рівнях;
• оволодінні основами роботи з різними видами інформації за допомогою комп'ютера та інших засобів інформаційно-комунікаційних технологій;
• виробленні навичок застосування засобів ІКТ при виконанні індивідуальних і колективних проектів, у навчальній діяльності, при подальшому освоєнні професій, які користуються попитом на ринку праці (з урахуванням регіональних особливостей);
• розвитку самоорганізації, уміння організовувати власну інформаційну діяльність і планувати її результати;
• вихованні відповідального відношення до інформації з урахуванням правових і етичних аспектів її поширення.

Технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів.

 «Робота з комп’ютером не повинна сприйматися як розважальна “вставка” у процес вивчення літератури, а має розглядатися як органічна активізуюча складова частина пізнавального процесу». 

Використання інформаційно-комунікаційних технологій під час уроків світової літератури та при підготовці до них забезпечує різноманітність робіт на усіх етапах навчання при поясненні нового матеріалу (демонстраційно-енциклопедичні програми, презентації Power Point), при закріпленні, повторенні (тренінги, проміжні тестування, спілкування через електронну пошту, у чаті, телеконференції); в самостійній роботі учнів (різноманітні навчальні програми, електронні підручники, посібники; самостійний пошук матеріалів, робота над проектами), під час проведення контролю знань, умінь і навичок (тестування, створення Web-сторінок, захист проектів, дистанційне спілкування через електронну пошту, Інтернет-семінари, Інтернет-олімпіади тощо).

    Використання презентацій Power Point дозволяє представити навчальний матеріал як систему яскравих образів, що сприяє задіянню емоційної сфери учнів, відповідно - кращому засвоєнню матеріалу (як, наприклад, оглядові теми «Бароко», «Романтизм», «Реалізм» як напрямки світової культури). Використання презентації на узагальнюючому етапі або при підготовці до контрольної роботи дозволяє впорядкувати знання, актуалізувати їх за короткий проміжок часу («Фауст» Гете, творчість Гейне, Шиллера). Наочна виразність, систематизація матеріалу, який міститься в презентаціях, робить їх хорошим дидактичним та мотиваційним засобом. Але не слід забувати, що “наочність у навчанні може забезпечити успіх лише тоді, коли вона диктується логікою навчального процесу, коли наочні образи на уроках розумно поєднуються з словом учителя”.

    Пошукові засоби Інтернету найчастіше використовуються на етапі самостійної підготовки учнів до уроків (при підготовці доповідей, підборі ілюстративного матеріалу). Але тут існує небезпека використання учнями при самостійному пошуку недостовірних джерел інформації. Із метою попередження цього вже на першому уроці вивчення теми або в процесі постановки завдань пропонуються сайти, рекомендовані для виконання завдання, визначаються критерії оцінювання та форма підсумкового матеріалу, програма реалізації завдання (Word, Power Point). Залежно від трудомісткості, пошукова робота може зайняти від 1 до 3 тижнів, відповідно учні отримують випереджувальні завдання, іноді ще до початку вивчення теми. Як правило, із метою індивідуалізації та забезпечення права вибору пропонується декілька питань із вивчення творчості письменника або огляду певного періоду. Особливе захоплення викликають завдання, які дозволяють представити декілька видів мистецтва одночасно: «Моє уявлення про бароко», «Галерея ілюстрацій» (за повістю О.де Бальзака «Гобсек»).

    Засоби спілкування Інтернету дозволяють не тільки створити умови для додаткової комунікаційної діяльності учнів, але й максимально індивідуалізувати навчальний процес. Приватність листування через електронну пошту дає можливість розкрити здібності дитини, навіть якщо остання з якихось причин соромиться продемонструвати свою роботу перед однокласниками. Зразком такої роботи є завдання написати рецензію на кінострічку «Гобсек» режисера Костянтина Еггерта. Діалог «учень-учитель», виведений за межі шкільного середовища, переходить в іншу площину. Учитель становиться не «оцінщиком», а скоріш «спів-творцем». Цей вид роботи дає можливість систематизувати роботу з обдарованими дітьми, навіть якщо через брак часу або з інших причин неможливо регулярно виділяти певний час на такі заняття у школі (підготовка до олімпіад, конкурсів), та з учнями, які мають недостатню підготовку.

    Електронні навчальні засоби, які застосовуються на уроках літератури, можна умовно розділити за методичним призначенням на інформаційно-довідкові, навчально-ігрові, тренажери, моделюючі, контролюючі тощо. У поєднанні всі вони дають принципово новий засіб навчання – навчальний електронний підручник.

 

Завдання вчителя літератури вбачаю в тому, щоб навчити своїх вихованців належно розуміти художній твір, аргументовано його аналізувати і формувати своє ставлення до прочитаного. Тому й намагаюся на уроках світової літератури розкрити глибини літератури як мистецтва слова, насамперед навчати учнів мислити, висловлювати власні думки і їх обстоювати. Навчати розуміти світ і жити в ньому за законами добра, справедливості, любові, толерантності.

На мою думку, щоб уроки були ефективними, досягали поставленої мети, необхідно, щоб вони відбувалися за умови постійної активної взаємодії всіх учнів, тобто навчання має бути таким, де вчитель виступає не як проголошував істин, а в ролі організатора процесу навчання, його лідера.

Сучасний урок вимагає переосмислення пріоритету методів, прийомів та видів навчальної діяльності, розширення їхньої методичної палітри. Адже, треба не просто вивчити, запам’ятати дати, літературні факти, описані події, а проникнути в їхню глибинну суть, збагнути позицію автор а, його світоглядні засади. А, щоб кожен урок був цікавим для учнів, захоплював їх, на мою думку, без інтерактивних видів та форм роботи не обійтись.

     Наукою встановлено, що під час навчання можливості учнів розвиваються інтенсивніше, ніж за іншими корисними заняттями.

Завдання розвитку мислення потребує від учителя високого дидактичного мистецтва, вміння навчати так, щоб знання учнів були дієвою системою, спрямованою на особистість.

Шукаючи більш активних способів викладання, я звернула увагу на інтерактивне навчання і дійшла висновку, що запровадження їх у навчальний процес робить його ефективним, бо ставить учнів перед необхідністю мислити, самостійно шукати шляхи вирішення навчальних завдань.

 

 

 

     Вважаю, що саме інтерактивне навчання заслуговує особливої уваги.

Основною формою організації навчальної діяльності практично в усіх країнах світу є класно-урочна система. Будучи прогресивною протягом чотирьох століть поспіль, сьогодні, в умовах науково-технічного процесу, вона перестала задовольняти потреби суспільства в освіті і потребує вдосконалення. Причиною цього стало як закономірне так і неминуче зростання обсягу загальноосвітніх знань, що підлягають обов’язковому засвоєнню, так і зміна вимог суспільства до освіти. Критика класно-урочної системи найчастіше пов’язана з пасивністю учнів на уроках та відсутністю інтересів до навчання, зниженням якості знань, перевантаженням дітей домашніми завданнями й уроками, з тим, що навчальні заняття шкідливо впливають на здоров’я школярів.

Процес реформування освіти в Україні, який мав би усунути вади шкільної практики, насправді часто зводиться до спроб введення нового змісту в рамки старої системи. Вносяться зміни в навчальні плани та програми, проте ці заходи істотно не впливають на якість навчання. Як і раніше, в центрі цих перетворень залишається питання «що вивчати?».

Такий підхід уже вичерпаний самою практикою розвитку освіти. Адже обсяг знань не може зростати до безкінечності. Все гостріше стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання знаходження відповіді на запитання «як навчати, як створити умови для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання?». Як, залишаючись в рамках класно-урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками саморозвитку особистості?

 

 

У своїй діяльності А.С.Макаренко розробляв ідею «завтрашньої радості»,а В.О.Сухомлинський розвивав цей прийом у створеній ним «Школі радості». Результати діяльності цих педагогів підводять нас до розуміння необхідності введення в навчальний процес сучасної школи такої педагогічної технології, яка була б націлена саме на те, як викликати в дітей почуття радості, забезпечити успіх у навчанні. Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології інтерактивного навчання, перетворюючи, таким чином, традиційний урок в інтерактивний.

     Я використовую основні моделі навчання, що існують в сучасній школі.

Я.Голант виділяв активну і пасивну моделі. Але термін «пасивна» є умовним, оскільки «пасивність» - це визначення низького рівня учнів, переважно їх репродуктивної діяльності.

Інтерактивне навчання – різновид активного. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу.

 

  

                                                 Моделі

                                     навчання

 

 

  

 Активна                                                             Пасивна 

 

                                    

                                    Інтерактивна модель

 

 

 

                                        Пасивна модель:

                                        Учні слухають і дивляться

                  (лекція, монолог, читання, пояснення

          демонстраціяй відтворювальне опитування учнів).

 

 

 

 

 

 

Активна модель:

Учні вступають в діалог з учителем,

виконують творче завдання (самостійна робота,

творчі завдання різного характеру)

 

 

 

 

Інтерактивна модель:форма органпізнавальної діяльності, яка має конкретну

мету – створити комфортні умови навчання, коли кожен учень

відчуває свою успішність (групове, колективне навчання, робота

в парах та інше).

 

 

 

 

Інтерактивне навчання має такі позитивні сторони:

• учитель має можливість раціонально розподілити свій час, допомагаючи активніше дітям із спеціальними проблемами (особистісними та інтелектуальними);
• учитель менше часу витрачає на подолання труднощів з дисципліною;
• учні, які мають свій досвід вчителювання, ставляться до вчителів з розумінням та більшою повагою;
• учні з більшою цікавістю відносяться до творів світової класики.

 

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя й громадської активності в громадському суспільстві і демократичній правовій державі. Це вимагає активізації навчальних можливостей учнів замість переказування абстрактної, «готової» інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіду. Уроки також повинні надати учням основні пізнавальні та громадські вміння, а також навики і зразки поведінки.

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у більшій мірі залежить від умінь і стилю конкретного вчителя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Я працюю за такими принципами організації інтерактивного уроку:

На початку уроку об’єдную дітей в групи зі змінними, залежно від характеру завдання, складом учасників. Пропонується кожній групі визначити лідера, який буде керувати її роботою.

Через проблемність завдання збуджувати активність учнів, спонукати їх замислюватися над матеріалом, з яким вони працюють, дивитися на факти під різними, навіть несподіваними кутами зору. Для обговорення обирати проблему, важливу для учнів, для їхнього сучасного життя, сприяти виникненню позитивних емоцій;

    Робити опору на учнівський досвід і мінімум базових знань з вивченої теми;

під обговорення рекомендувати учням створювати оригінальні власні версії, підштовхувати їх до самостійності. Враховувати й оцінювати індивідуальний внесок кожного учня;

через емоційне піднесення й почуття розкутості створювати сприятливий фон для засвоєння знань, формувати вміння і навички, розкривати здібності кожного учня.

    У своїй роботі використовую таку класифікацію прийомів інтерактивного навчання:

1. Колективне
2. робота в парах;
3. робота в малих групах; диференційовано_групова робота.
4. Колективно – групове навчання
5. мікрофон;
6. незакінчені речення;
7. навчаючись - вчусь;мозковий штурм.
8. Вирішення проблемних питань
9. дискусія
10. метод «Прес»;
11. «займи позицію».
12. Прийоми творчої театралізації
13. Інсценування;
14. Стоп – кадр;
15. «чарівний стілець»;
16. Уявна прогулянка.
17. Техніки опитування
18. анкетування;
19. «лови помилку»;
20. «так – ні».

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, структура таких занять складається з п’яти елементів:

а) мотивація;

б) оголошення, представлення теми та очікуваних результатів;

в ) надання необхідної інформації;

г) інтерактивна вправа – центральна частина заняття;

д ) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Звичайно, структура уроку може мати свою специфічну в залежності від типу уроку, а також від індивідуального бачення вчителем шляхів виконання поставлених на занятті завдань.

    На мою думку, різні прийоми інтерактивного навчання доцільно використовувати на певних етапах уроку. Наприклад:

 

1. Актуалізація опорних знань.

Найдоцільніше використовувати такі прийоми як «віночок», «лови помилку». Роботу в парах, вікторини, «так – ні». Вони підвищують активність учнів, покращують якість знань школярів з різними здібностями.

2. Перевірка домашнього завдання.

На цьому етапі варто застосовувати групову роботу, роботу в малих групах, диференційовано – групову. Особливо доцільне використання цих форм робіт, коли учні мали випереджувальні завдання, що носили диференційований характер. Також можна пропонувати учням такі прийоми як «мікрофон», «незакінчене речення», анкетування. Визначені прийоми роботи допомагають виховувати взаємоконтроль,співпрацю, товариськість..

3. Мотивація навчальної діяльності.

Прийом «очікуваний результат» дає можливість учням самостійно визначити цілі уроку й свої власні. Це сприяє вихованню самостійності, логічного мислення.

4. Вивчення нового матеріалу.

Найбільш доцільними будуть технології колективного навчання та колективно – групового. Серед них «навчаючись – вчусь», «мозковий штурм». Дискусія, метод «Прес», рольова гра, «стоп – кадр». Ці технології підвищують інтерес до навчання заацікавлення кожного у справах всіх, розвивають дослідницькі здібності, виховують відповідальність. Саме на цьому етапі можливий ріст кожного учня у відповідності з його навчальними можливостями. Це найпродуктивніший етап уроку.

5. Застосування вивченого.

 Рівень вивченого учні можуть продемонструвати в прийомах «чарівний стілець», «капелюх», «мікрофон». Такі прийоми сприяють виявленню вмінь учнів розглядати одну і ту ж проблему в різних аспектах, створення комфортних умов для розвитку учнів з різними задатками.

6. Підсумки уроку, оцінювання.

Учні вчаться адекватно себе оцінювати, якщо використовують різні види інтерактивних нотаток, зокрема самооцінку та само експертизу. Застосування таких технологій дає реальну картину рівня засвоєного учнем матеріалу, виховує в учнів віру в свої можливості, допомагає розвиткові обдарованої особистості.

7. Домашнє завдання.

Впершу чергу завдання мають носити диференційований характер, тому вони повинні ставитися перед певними групами. Крім того, обдаровані діти мають отримати індивідуальні завдання. Важливо дати дітям відчуття власної значущості та успіху.

    Важливо з перших хвилин уроку створити атмосферу зацікавленості, що стане запорукою активної та успішної подальшої роботи учнів на уроці.

Перевірка домашнього завдання не повинна бути відтворенням вивченого дома матеріалу. Тому застосовую для контролю такі форми роботи як тести, ігри «Лови помилку», Закінчи речення», «Так – ні» та інші.

Вважаю, що ознакою інноваційного методу навчання є його орієнтація на збудження інтересу до набуття знань. У своїй педагогічній практиці використовую в основному активні прийоми навчання, описані Р.М.Грабовською, Л.Даниленко.

Насамперед це «мозковий штурм» - прийом розв’язання творчої проблеми. Намагаюсь проводити «мозковий штурм» у швидкому темпі, підтримувати будь – яку ідею з метою заохочення, не висловлювати суджень щодо тієї чи іншої думки. Наприкінці обговорення обов’язково роблю підсумо1к.

Ефективному розвитку учнівської фантазії, уяви сприяє прийом емпатії. Учні прагнуть уявити себе на місці об’єкта, що досліджується, «увійти в образ». Діти з задоволенням «перевтілюються» в героїв, розповідають від їх імені про себе, та інших героїв твору. Особливо цікаво в старших класах відбувається «входження» учнів в роль прокурора, судді, захисника. Подібні завдання даються учням заздалегідь, щоб вони встигли попрацювати з додатковою літературою. Урок – суд застосовую пуд час вивчення таких творів як: «Злочин і кара» Ф.Достоєвського (суд над Р.Раскольніковим), «Тарас Бульба» М.В.Гоголя (суд над Андрієм), «Скрипка Ротшильда» А.П.Чехова (суд над Яковом Бронзою) та інші.

    Після рольової гри проходить обговорення. Підводиться підсумок. Бажано, щоб в результаті підсумків учні прийшли до одного рішення.

За класифікацією В.І.Андрєєва до методів навчання, які активізують навчально-творчу діяльність, належить і метод евристичних запитань, який був розроблений американським математиком Д.Пойа.

Дійсно, якщо будь – яке питання розглядати з різних точок зору, легше прийти до істинної відповіді. Застосовую його найчастіше після прочитання твору з метою поглиблення розуміння художнього тексту. З метою активізації пізнавальної діяльності учнів запитання до неї повідомляю заздалегідь.

Способом стимуляції уяви та поєднання різнорідних елементів є прийом синектики, розроблений у 1952 році вченим Гордоном. Використовуючи його, учні часто імпровізують, порівнюють, шукають аналогії. Свою уяву учні відтворюють за допомогою кольорів, ілюстрацій, написання листів героєві тощо. Використовую цей прийом при вивченні різних творів, наприклад: «Снігова Королева» Г.Андерсена, «Людина у футлярі» А.Чехова, «Різдвяна пісня у прозі» Ч.Діккенса, «Перевтілення» Ф.Кафки та багато інших.

Головна мета уроку літератури насамперед полягає в тому, щоб на основі сприйняття найкращих творі красномовного мистецтва представити матеріали саморозвитку юної особистості, пізнання світу та себе в цьому світі. Сучасна дослідниця Г.Токмань слушно вказує на специфічну рису уроку літератури, яка полягає в поєднанні об’єктивниго та суб’єктивного: учневі пропонується існуючий

твір, йому передаються певні літературознавчі знання, водночас і сприймання тексту і його розуміння є неповторно-особистісним.

    Отже, головною умовою ефективності уроку є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку.

Отже, читач-учень – це активний учасник літературного процесу. Який здатний сприймати та інтерпретувати художній твір залежно від багатьох чинників.

Учням дуже цікаво інсценувати улюблені уривки з творів, передавати характери та поведінку героїв, будувати свій образ, показувати своє бачення літературного тексту. Відтворювати саме ті епізоди художнього твору, які найбільше сподобалися.

Проблема діалогізму уроку літератури також набуває особливої актуальності. Розмірковуючи над передумовами створення діалогу під час вивчення художнього твору, доцільно звернути увагу на концепцію сучасного літературознавства щодо діалогу автора і читача, адже , як підкреслював відомий вітчизняний вчений О.Білецький, що історія літератури не тільки історія письменників, а й читачів.

Учитель може і мусить використовувати передусім методичні засоби, які у його особистому виконанні забезпечують необхідний педагогічний результат. При цьому слід враховувати власні фахові уподобання, схильності, можливості та особливості класу. Головне пам’ятати, що методичний прийом – це не самоціль, він сприяє розвитку учня, стимулює його до пошуку, до творчості.

    Практика свідчить, що саме інтерактивні методи та прийоми – інтенсивніші, змістовніші, ефективніші за традиційні.

На уроках часто застосовую групову роботу та роботу в парах. Така робота допомагає вчителеві, сприяє активності учнів, залучає до дослідницько-пошукової діяльності учнів, урізноманітнює види робіт на уроці.

Уроки літератури – насамперед уроки слова. Наскільки яскравим, образним, точним та виразним буде це слово, залежить від учителя. Бо саме вчитель дає змогу учневі розкрити свій творчий потенціал, розвиває в учнів критичне мислення, культуру полеміки й само презентації, виховує толерантне ставлення до іншої думки.

 

 

 

 ЛІТЕРАТУРА

Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті// Освіта України. – 2001.- №1.- с.22-25

Пасічник Є.А. Методика викладання літератури в середніх навчальних закладах. Навчальний посібник. — К.: Ленвіт, 2000. — 384 с.

Оліфіренко В. Застосування комп'ютерних технологій у професійній діяльності викладача-філолога / Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка [Текст]. Т. 5 / Ред. кол.: В.Білецький (відп. ред.) та ін.; Наукове товариство ім. Шевченка, Донецке відділення. - 604 с.

Ісаєва О. О. Інноваційні технології у викладанні зарубіжної літератури вшколі// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2005. - №9. - С.3-7

Глущенко Л. Є. Щоб навчання було цікавим, ефективним і демократичним: З практики його організації за інтерактивними технологіями// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.-2005.-39.-С.16-22.

Хроменко І. А. Навчання, наближене до життєвих реалій: З досвіду використання проектної технології "Intel R Навчання для майбутнього"// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.-2005.-№9.-С.47-49.