Література рідного краю«Дух воїна живе в душі поета»Галя Мазуренко (1901 – 2000)Підготувала Якубчук Наталія Павлівна,вчитель української мови та літератури. Дніпровської гімназії № 39 ДМР
Номер слайду 2
Деякий час вона мешкала у тітки Марії Мазуренко, яка була заміжня за катеринославським меценатом та комерсантом Володимиром Хренніковим. У Катеринославі вона навчалася в комерційному училищі С. Степанової та малярській школі імпресіоніста В. Корнєва. Г. Мазуренко вільно володіла французькою мовою, рано почала писати вірші та виявляла неабиякий хист до живопису.
Номер слайду 3
Галя любила бігати у Потьомкінський сад – «на скелях парк», на Моностирський острів, кататися у човнику по Дніпру…Спогади про дитинство, юність, які співпали з першою світовою та громадянською війнами, згодом озвалися не тільки у поетичних творах Г. Мазуренко, приміром, «Дитиною в «Майбутнім Січеславі», «Город», а й у повісті «Не той козак, хто поборов, а той козак, хто «вивернеться»…
Номер слайду 4
Як тяжко в світі жити для душіКоли ім’я душі тій – Україна!
Номер слайду 5
Поетична творчість Г. Мазуренко ділиться на два періоди – празький і лондонський. До празького періоду входять збірки «Акварелі» (1926), «Вогні» (1939), «Снігоцвіти» (1941).
Номер слайду 6
Поетичні збірки : «Пороги» (1960), Ключі» (1969), «Скит поетів» (1971), «Зелена ящірка» (1971), «Три місяці в літері життя» (1973), «Північ на вулиці» (1980) видала Г. Мазуренко в Лондоні власним коштом. Деякі твори перекладено англійською і польською мовами, окремі покладені на музику Ф. Євсевським.
Номер слайду 7
Книги Галі Мазуренко
Номер слайду 8
Першу виставку живописних творів Галина Мазуренко експонувала вже в зрілому віці. Зокрема, упродовж 1961 – 1973 рр. її роботи, виконані переважно аквареллю, пастеллю та у змішаній техніці, презентувалися у Великобританії, США, Ісландії та Пакистані.
Номер слайду 9
1992 року поетеса була прийнята до Спілки письменників України. Г. Мазуренко писала:«Коли умру, не дайте ви засохнуть Моїм пісням. Нехай живуть вони. А може хто згадає на Вкраїні, Положить квітку на труні.»