Презентація "Думаємо критично"

ДУМАЄМО ТА ЧИТАЄМО КРИТИЧНО Вчитель української мови та літератури Кичкирівської філії ОЗНЗ Радомишльська гімназія Шкідченко Л.Л.

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ — ЦЕ СКЛАДНИЙ МЕНТАЛЬНИЙ ПРОЦЕС, ЯКИЙ ПОЧИНАЄТЬСЯ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ І ЗАКІНЧУЄТЬСЯ ПРИЙНЯТТЯМ РІШЕННЯ

НЕОБХІДНІСТЬ У НАВИЧКАХ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ СВІТ ДУЖЕ ШВИДКО ЗМІНЮЄТЬСЯ, ТОМУ ТРЕБА: ВМІТИ ОРІЄНТУВАТИСЯ У ВЕЛИКОМУ ПОТОЦІ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЗНАХОДИТИ НЕОБХІДНЕ; ВМІТИ ОСМИСЛИТИ, ВПОРЯДКУВАТИ ТА ВИКОРИСТАТИ (ЗАСТОСУВАТИ) ОТРИМАНУ ІНФОРМАЦІЮ.

ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ НИНІ Є СИНОНІМОМ ВМІННЯ ВИРІШУВАТИ ПРОБЛЕМИ НАШЕ ЗАВДАНЯ ЯК ПЕДАГОГІВ ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩОБ ДАТИ ДІТЯМ НАВИЧКИ Й ВМІННЯ МИСЛИТИ КРИТИЧНО ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ І ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ - ЦЕ УМІННЯ УРІВНОВАЖУВАТИ У СВОЇЙ СВІДОМОСТІ РІЗНІ ТОЧКИ ЗОРУ; УМІННЯ ПІДДАВАТИ ІДЕЮ М'ЯКОМУ СКЕПСИСУ; ОБ'ЄДНАННЯ АКТИВНОГО Й ІНТЕРАКТИВНОГО ПРОЦЕСУ; ПЕРЕВІРКА ОКРЕМИХ ІДЕЙ НА МОЖЛИВІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ; МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМ ДОКАЗІВ, НА ОСНОВІ ЯКИХ БАЗУЮТЬСЯ РІЗНІ ТОЧКИ ЗОРУ В РАЗІ; ПЕРЕОЦІНКА ТА ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ПОНЯТЬ ТА ІНФОРМАЦІЇ; ЗДАТНІСТЬ ЗНАЙТИ НЕОБХІДНУ ІНФОРМАЦІЮ ТА ВИКОРИСТОВУВАТИ ЇЇ САМОСТІЙНО ПІД ЧАС ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ.

КРИТИЧНО МИСЛИТИ - ЦЕ: ПРОЯВЛЯТИ ДОПИТЛИВІСТЬ; ВИКОРИСТОВУВАТИ ДОСЛІДНИЦЬКІ МЕТОДИ; СТАВИТИ ПЕРЕД СОБОЮ ПИТАННЯ; ЗДІЙСНЮВАТИ ПЛАНОМІРНИЙ ПОШУК ВІДПОВІДЕЙ; РОЗКРИВАТИ ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ ФАКТІВ; СУМНІВАТИСЯ В ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИХ ІСТИНАХ; ФОРМУЛЮВАТИ ВЛАСНУ ТОЧКУ ЗОРУ І ВІДСТОЮВАТИ ЇЇ ЛОГІЧНИМИ ДОКАЗАМИ; ДОСЛУХАТИСЯ ДО АРГУМЕНТІВ ОПОНЕНТА ТА ЛОГІЧНО ЇХ ОСМИСЛЮВАТИ.

НЕОБХІДНІ ВМІННЯ ДЛЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ: ЗАСТОСОВУВАТИ У СУПЕРЕЧКАХ АРГУМЕНТИ; ДИВИТИСЯ НА СТАРІ ІДЕЇ З НОВОЇ ТОЧКИ ЗОРУ; ВІДРІЗНЯТИ ФАКТИ ВІД ПРИПУЩЕНЬ; РОЗРІЗНЯТИ ОБҐРУНТОВАНІ І НЕОБҐРУНТОВАНІ ОЦІНКИ; ВИДІЛЯТИ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ'ЯЗКИ; БАЧИТИ НЕВІДПОВІДНОСТІ І ПОМИЛКИ В МАТЕРІАЛІ, ЩО ВИВЧАЄТЬСЯ.

МЕХАНІЗМ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КМ ТРИ ФАЗИ УРОКУ: ЕВОКАЦІЯ АБО ВИКЛИК (ФАЗА АКТУАЛІЗАЦІЇ). ОСМИСЛЕННЯ (ФАЗА ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ). РЕФЛЕКСІЯ.

ЕВОКАЦІЯ: «МОЗКОВИЙ ШТУРМ»; «АСОЦІЮВАННЯ»; «ЗНАЮ. ХОЧУ ДІЗНАТИСЯ. ДІЗНАВСЯ»; «ЗАПИТАННЯ- ВІДПОВІДЬ»; «ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ»; «РІКА ОЧІКУВАНЬ». МЕТА: учитель спрямовує учнів на вивчення нової теми, постановку запитань, визначення проблеми. пробудження інтересу учнів, заохочення їх до формування цілей навчання

Знаю Хочу дізнатися Дізнався Іменник відповідає на питання хто? що? Поділяються на власні та загальні назви. Власні назви пишуться з великої букви. Чому іменник належить до самостійної, а не до службової частини мови?. Як пишуться власні назви, що складаються із кількох слів. Іменник як частина мови

ОСМИСЛЕННЯ: «ЗНАЮ. ХОЧУ ДІЗНАТИСЯ. ДІЗНАВСЯ»; «ПРЕС»; «ДИСКУСІЯ; «ЧИТАННЯ З ПОЗНАЧКАМИ»; «Т-ТАБЛИЦЯ»; «ТАБЛИЦЯ ПЕРЕДБАЧЕНЬ»; «ТАБЛИЦЯ ЕЛВЕРМАНА»; СКЛАДАННЯ СХЕМ, ТАБЛИЦЬ, МАЛЮНКІВ. МЕТА: учитель підводить учнів до пошуку, опрацювання, осмислення матеріалу, відповідей на запитання. дослідження проблеми, набуття нових знань для побудови міркування

ЧИТАННЯ З СИСТЕМОЮ ПОЗНАЧОК «ПОМІЧ» ПРОЧИТАВШИ РЕЧЕННЯ, ТРЕБА ПОРЯД ПОСТАВИТИ ВІДПОВІДНУ ПОЗНАЧКУ: + — відома інформація; ! — нова інформація; ? — здивувала, зацікавила; — — заперечує тому, що знаю. Система позначок дає можливість учням активізувати розумові операції, співставити своє розуміння прочитаного порівняно з тим, що вже знає. Так виникає зв'язок між відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів.

СХЕМИ, ТАБЛИЦІ (ЕЛЕМЕНТИ ЕЙДОТЕХНІКИ) ЕЙДЕТИЗМ ЯВЛЯЄ СОБОЮ СПЕЦИФІЧНИЙ ВИД ПАМ’ЯТІ, ЗАСНОВАНИЙ НА ЗОРОВИХ ТА СЛОВЕСНИХ ОБРАЗАХ І ВРАЖЕННЯХ Ейдетизм – феноменологічна форма пам’яті, яка дозволяє утримати, зберегти в пам’яті й відтворити яскравий наочний образ через деякий час. Людина, що володіє ейдетизмом (фотографічною пам’яттю ), здатна уявляти відсутній об’єкт, ніби бачити його із закритими очима.

Знайомство з морфологією й частинами мови можна почати з того, що в українській мові стільки частин мови, скільки пальців на руках Загинаючи шість пальців, зазначаю, що це самостійні частини мови; три пальці – службові, а вигук стоїть осібно – не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови. За фалангами великого пальця діти запам’ятовують про 2 особливі форми дієслова – дієприкметник та дієприслівник. Елементи ейдетики під час вивчення частин мови

РЕФЛЕКСІЯ: «ЗНАЮ. ХОЧУ ДІЗНАТИСЯ. ДІЗНАВСЯ»; «РЮКЗАК»; ПРОЕКТ; ЕСЕ; «НЕЗАКІНЧЕНЕ РЕЧЕННЯ»; «СЕНКАН»; «ВЗАЄМНЕ ОПИТУВАННЯ». визначення змісту ідей, поширення знань у новому контексті МЕТА: учитель спонукає учнів відтворити вивчене, визначити власне ставлення, знайти вирішення проблеми

СЕНКАН ІМЕННИК ДВА ПРИКМЕТНИКА ТРИ ДІЄСЛОВА РЕЧЕННЯ З 4 СЛІВ СИНОНІМ Література Пізнавальна, цікава. Розповідає, навчає, виховує. Готує до дорослого життя. Досвід Наталка Чемна. Порядна. Любить. Поважає. Жертвує Уособлення високоморальності простих людей. Совість

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ: НЕ ПОСПІШАЙТЕ ПРОПОНУВАТИ ДІТЯМ СПОСОБИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ; ЗАВЖДИ ШУКАЙТЕ МОЖЛИВІСТЬ ОРГАНІЗУВАТИ МОЗКОВИЙ ШТУРМ; ПОРІВНЮЙТЕ ВСЕ, ЩО МОЖНА ПОРІВНЯТИ (ЕЙДОТЕХНІКА); ЗАОХОЧУЙТЕ УЧНІВ ДО ТВОРЧОСТІ; ЗАОХОЧУЙТЕ УЧНІВ ДО КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ.

НЕ БІЙТЕСЬ НЕСТАНДАРТНИХ ЗАПИТАНЬ ЧИ ВІДПОВІДЕЙ УЧНІВ, АДЖЕ ЩЕ Г.ЛЕССІНГ ЗАЗНАЧАВ: «СПЕРЕЧАЙТЕСЬ, ПЛУТАЙТЕСЬ, ПОМИЛЯЙТЕСЬ, АЛЕ, ЗАРАДИ БОГА, МІРКУЙТЕ, І ХОЧА ХИБНО, АЛЕ САМІ».