Байрон та визвольна боротьба Байрон допомагав зброєю італійським повстанцям (карбонаріям) Бере участь у визвольній боротьбі греків проти турецького поневолення. Помер в Греції в м.Міссолунги 19 квітня 1824 р. Поховано Байрона на сімейному цвинтарі в Ньюстедському абатстві. Серце його залишилось в Греції Помираючий Байрон
Мазепа Сильний духом Як я помчав від ворогів, Був дикий, невгамовний сміх З юрби зухвалих гайдуків, Що з вітром долетів крізь темінь. Я рвучко голову підвів - На кінській шиї тріснув ремінь. Що горло зв'язував мені - Я обернувся на коні І їм прокляття прохрипів... Але ж за тупотом копит Мій крик до них не долетів. Досадно, прикро!.. Він не просить пощади, лишається гордим І.Мазепа. Старовинна гравюра
Мазепа Зберігає самовладання в будь-яких випробуваннях Отак лежали ми прикупі - Вмираючий на мертвім трупі. Як мало сподівався я, Що бідна голова моя Побачить блиск нового дня... Востаннє глянув я по небі Пригаслим зором вздовж і вшир, І бачу, як німим простором, Уже побачивши свій жир, Кружляє нетерплячий ворон; Навряд чи схоче ждати він, Поки настане жертві скін! Він не кляне долю, не жаліється І.Мазепа
Образ України в поемі Для Байрона це “дика” країна: Тут “дикі ліси”, “дикі степи” Вона “дика”, бо вільна, неосвоєна, неприборкана земля Нестримний біг дикого коня рівнинами “дикої” України наче уособлює її нестримний рух вперед На думку Байрона, її доля незбагненна: “Хіба ж ту долю нам збагнуть?”